logo_ukra

BTC/USD

66539.31

ETH/USD

3203.10

LTC/USD

84.77

USD/UAH

39.85

EUR/UAH

42.85

RU UA
lang

Мова

UA RU
youtube telegram
Політика
Бізнес
Світ
Суспільство
Здоров'я
Стиль життя
HI-tech
Спорт
Зірки
Чоловіки
Досьє
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Бізнес інфраструктура Який ефект матиме локалізація, і чи є в законі лазівки для лобізму: що кажуть експерти
commentss НОВИНИ Всі новини

Який ефект матиме локалізація, і чи є в законі лазівки для лобізму: що кажуть експерти

Експерти оцінили ухвалений закон про локалізацію виробництва в Україні

17 грудня 2021, 12:30
Автор:
avatar

Козлова Альбіна
Поділіться публікацією:

Який ефект матиме локалізація, і чи є в законі лазівки для лобізму: що кажуть експерти

Новий пасажирський дизель-поїзд ДПКР-3, фото Крюківського вагонобудівного заводу

16 грудня Верховна Рада схвалила загалом законопроект про локалізацію, що встановлює вимогу щодо наявності української складової в імпортному товарі, купленому за державні або комунальні кошти. Експерти проаналізували для видання "Коментарі", чи справді локалізація допоможе розвитку української промисловості.

Закон стимулює локалізуватися в Україні основних постачальників – з Китаю, Туреччини, Білорусі, Кореї

Віце-президент Української спілки промисловців та підприємців Денис Красніков упевнений, що ухвалення закону про локалізація сприятиме не тільки перенесенню технологічних виробничих бізнесів в Україну, але й запровадженню новітніх технологій машинобудування в нашій країні.

"Щороку державні замовники витрачають близько 600 млрд грн, з яких 250 млрд вирушали за кордон як оплата імпортних товарів, робіт і послуг. Відповідно до закону, у низці галузей підвищуватиметься вимога до локалізації – з 10% до 40% протягом кількох років. Відповідно, ці кошти можуть залишитись в Україні", – пояснює Денис Красніков.

Він наголошує, що Україна має низку зобов'язань як член Угоди про держзакупівлі. А тому ці вимоги не поширюватимуться на країни ЄС, США та деякі інші.

"Саме з такою пропозицією я виступив близько півроку тому з метою розблокування процесу ухвалення закону. Але на ці країни припадає лише 20% замовлень, – підкреслює Денис Красніков. – Не думаю, що такий виняток сильно загальмує локалізацію машинобудівного виробництва, оскільки основних постачальників – з Китаю, Туреччини, Білорусі, Кореї та інших країн – стимулює локалізацію в Україні".

Крім того, продовжує експерт, нові підприємства вироблятимуть нову, сучасну продукцію та мають шанс підвищити та експортний потенціал України для постачання на прилеглі зарубіжні ринки.

"Риском для довгих інвестицій, безперечно, залишається нестабільна геополітична ситуація та небезпечні сценарії розвитку конфлікту з Росією, – упевнений Денис Красніков. – Вже зараз ми спостерігаємо запити на локалізацію виробництва ближче до наших західних кордонів – як з погляду безпеки, так і у ракурсі орієнтованості на майбутні постачання до ЄС".

Прийняття одного закону явно мало для розвитку нашої промисловості

Фінансовий експерт, економіст Олексій Кущ вважає плюсом те, що закон про локалізацію взагалі ухвалено. Але тут, за його словами, як у прислів'ї – добре, та мало.

"Мене бентежить дуже низький старт локалізації – з 10%, із додаванням щороку по 5% (до досягнення 40%). Тобто іноземні компанії можуть розмістити тут викруткове або пакувальне виробництво. Завести сюди іноземний товар, упакувати, розфасувати або, якщо говоримо про машинобудування, просто прикрутити колеса – і це будуть ті самі 10%. Загалом перший рік взагалі не дасть ефекту. Далі йде дуже повільне нарощування кумулятивного ефекту. І навіть якщо досягаємо максимального розміру в 40% локалізації – це також мало", – наголошує експерт.

За його словами, за допомогою різних маніпулятивних дій можна показувати відсоток, який не буде таким, по суті. Накручувати його якимись маркетинговими діями.

"Яскравий приклад – американські локомотиви, які ми купували у Дженерал Електрик". Вони мали локалізацію – за паперами – близько 20%. У цьому практично повністю зроблено США. І коли я запитував у фахівців "Укрзалізниці", звідки взялася така локалізація, вони знизували плечима. І говорили, що, напевно, фарба дорога, маючи на увазі, що локомотиви були перефарбовані у брендові кольори УЗ", – розповідає Олексій Кущ.

Філософія закону правильна, але цього явно мало для розвитку нашої промисловості, вважає він.

"Не сподобалося мені й те, що Кабмін отримав можливість знижувати рівень локалізації на 5% та нарощувати на 10% за окремими групами товарів. Так з'являється інструмент для лобізму та корупції. Наприклад, рівень локалізації можуть підвищити для галузі, господарі якої є політично коректними по відношенню до чинної влади. Або зможуть занести потрібну "кошик з фруктами" в Кабмін. А іншої галузі, господарі якої, умовно кажучи, підтримують опозиційні партії, можуть мати справу зі зниженням рівня локалізації, – пояснює Олексій Кущ. – Ну і ми розуміємо, що якщо боротьба за відродження української промисловості обмежитися лише цим законом – це вкрай маленький ефект, який буде швидко мінімізований колосальними конкурентними перевагами зовнішніх гравців. Особливо з огляду на те, що ми входимо до тимчасового треку з колосальним зростанням цін на енергоресурси. І виживатимуть небагато галузей і не в багатьох країнах. Ті держави, які мають доступ до дешевих енергоресурсів, матимуть величезну перевагу".

Як повідомляв портал "Коментарі", експерти розповіли, чи з'явиться в Україні цивілізований ринок азартних ігор.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
Теги:
comments

Обговорення

Поділіться своєю думкою!


Новини

Всі новини