Наглядові ради в Україні: чому нова влада не бореться з дорогими, але неефективними органами управління

Ефективність роботи і доцільність функціонування Наглядових рад на держпідприємствах (Укрзалізниця, Укроборонпром і т.д.) викликає масу питань. Є думка, що вони не генерують додатковий дохід для компаній, що не мінімізують витрати, не підштовхують топ-менеджмент до цільового та ефективного використання коштів і не контролюють витрати. Однак при цьому у членів наглядових рад величезні зарплати. Навіщо вони потрібні — з такими функціями та таким ставленням до роботи? Кому це вигідно? Чому їх не вдається прибрати? Відповіді на ці запитання порталу "Коментарі" давали експерти.

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Дуже сумнівним персонам ми довірили дуже відповідальні посади"

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков вважає проблему Наглядових рад дуже болючою для України.

"У жодній країні Наглядові ради на держпідприємствах не збирають стільки негативу, не приносять стільки проблемних моментів, не складаються в основному з іноземців. Ми тут б'ємо рекорди. Ось тільки в поганому сенсі. В ідеалі Наглядова рада повинна думати про прибуток, про стратегічний розвиток, припиняти корупційні схеми — діючі та потенційні. Але як цим можуть займатися Наглядові ради тих же Укрзалізниці, Укрпошти, держбанків, якщо туди прийшли люди, далекі від цих галузей діяльності. Таке враження, що за деякими домовленостями (можливо, нашої влади із Заходом) йде працевлаштування деяких громадян, вигідне не Україні, а тим, хто їх працевлаштовує. І для вирішення питань, далеких від наших національних інтересів", — підкреслює Олексій Плотніков.

Він звертає увагу, що засилля іноземців в наглядових радах українських держкомпаній почалося після 2014-го і збіглося з "десантуванням" до українського Кабміну і на інші відповідальні пости "заробітчан" з Грузії, США, Польщі. Проти деяких, як того ж екс-глави Державної автомобільної служби України ("Укравтодор") Славомира Новака, потім порушувалися кримінальні справи за звинуваченням у корупції, управлінні організованою злочинною групою і відмиванні грошей. Деякі, як той же екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі, який і зараз залишається частиною українських процесів, в розшуку у своїх країнах.

"Дуже сумнівним персонам ми довірили дуже відповідальні посади. Фіксуючи тим самим якийсь комплекс неповноцінності (невже у нас своїх кадрів немає?). І наділяючи тих же членів Наглядових рад повнотою влади, нараховуючи їм величезні зарплати та премії з держбюджету, але фактично не питаючи з них результат, не обтяжуючи відповідальністю. Тим часом в контрактах було б логічно зафіксувати, що зарплати членів Наглядових рад залежать від прибутку компанії. З огляду на всі преференції, які отримали іноземці, отримавши важелі управління нашими найважливішими компаніями, створюється враження, що попередній владі, за якої все це почалося, потрібно було якось віддячити їм. Можливо, за лобістські послуги, за підтримку позитивного іміджу нашої влади в очах західних партнерів. Чому нова влада не бореться з дорогими, але неефективними НР? Схоже, спочатку вона не розуміла, що це взагалі таке. А зараз їй не до того — адже вже до цієї влади стільки претензій, що з ними  б розібратися", — пояснює Олексій Плотніков.

Він резюмує: "Наглядові ради слід формувати з громадян України. Якщо вводити іноземців, то це повинні бути знакові фігури, фахівці в даній галузі. Також слід жорстко прив'язати зарплату до результатів роботи. За неефективності — отримувати мінімум або позбавлятися свого поста".

"Наглядові ради створені, щоб стати основою для майбутньої приватизації держмонополій"

Експерт Українського інституту політики Руслан Бізяєв пояснює, що спочатку Наглядові ради створювалися, щоб боротися з корупцією, особливо в галузі держзакупівель.

"Тенденція формувати Наглядові ради пішла у 2015-2016, майже синхронно зі створенням антикорупційної структури. Це було однією з вимог, щоб отримувати фінансову допомогу з-за кордону. Тим часом скандали в держмонополіях — Укрзалізниця, Нафтогаз, Укроборонпром — не тільки не вщухли, а й спалахували з новою силою. І продовжують. Зважаючи на це, можна говорити, що ефективність Наглядових рад, м'яко кажучи, залишає бажати кращого. При цьому наші "західні партнери" ні на міліметр не відступають від тенденції: готові змінювати людей, але не принципи роботи. Виходить замкнуте коло — побороти корупцію і провести реальну реформу Наглядові ради не допомагають, але продовжують функціонувати, періодично змінюючи кадровий склад. І отримуючи величезні за українськими мірками зарплати", — підкреслює Руслан Бізяєв.

Він не виключає, що Наглядові ради створені, щоб стати основою для майбутньої приватизації держмонополій. До чого, схоже, все йде.

"Логічніше було б впроваджувати державно-приватне партнерство. Але коли у нас чули голос логіки? У нас прислухаються до миттєвої вигоди та цінних вказівок, які спускаються зверху, — зазначає експерт. — Припускаю, що щось проясниться ближче до літа, коли буде наступний раунд переговорів з МВФ за новою програмою. Але зрозуміло, що Наглядові ради в такому вигляді — це політичне рішення. І не факт, що наше. Спробувати з ними воювати, якось видозмінити та зробити ефективними для України — це теж повинно бути політичне рішення і політична воля. Зараз наша влада до цього явно не готова".

Раніше портал "Коментарі" розповідав, що в Україні розсекретили зарплати членів Наглядових рад.