За три роки великої війни в Україні набули поширення установки зберігання енергії (УЗЕ). Все більше українців почали цікавитися таким терміном, як енергетичний арбітраж, коли власники, умовно кажучи, акумуляторів великої ємності отримують економію завдяки купівлі електроенергії за низькими тарифами (уночі) та потім продажу її в години високої вартості (18:00-22:00). Чи реальний такий механізм в Україні? Як він працює? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Ринок електроенергії
В Україні бачимо швидке зростання нових накопичувачів
Експерт з енергетичних ринків компанії Dragon Capital Денис Саква зазначив, що саме це і є базовим принципом роботи накопичувачів.
"Електроенергія купується в години мінімуму споживання, в продається в години максимуму. Для цього ніяких додаткових механізмів не потрібно. Для того, щоб на цьому заробляти потрібно, щоб був певний рівень різниці між цінами, який враховує втрати на конвертацію енергії, обмежений термін життя акумуляторів, вартість капіталу та інше", – зазначив експерт.
За його словами, зараз в Україні ми бачимо швидке зростання нових накопичувачів. Цьому допомагає падіння вартості акумуляторів, кращі технології (LiFePo дозволяє декілька тисяч циклів заряду-розряду) та аукціони Укренерго на виконання цими накопичувачами так званих додаткових послуг.
Вже є компанії, які купують електроенергію, коли вона є дешевшою і продають, коли вона дорожча
Фахівець з держполітики у паливно-енергетичному комплексі, доктор наук з державного управління Геннадій Рябцев говорить, що теоретично все це справді можна провернути, але для цього потрібно стати учасником ринку електричної енергії. Тому що так просто невідомо на яких підставах таку операцію здійснювати буде неможливо.
"Можна, звісно, це здійснювати на рівні обміну домогосподарствами, але для цього потрібно щоб людина була не фізичною особою, а, щоб людина була підприємцем і у неї за кодами КВЕД була прописана торгівля електричною енергією. Тобто, щоб людина сплачувала податки. Це, якщо говорити на рівні домогосподарства. А, якщо говорити на рівні підприємства, то зараз всі такі операції здійснюються на внутрішньодобовому ринку, або на ринку на добу наперед", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
Він продовжує, тож, якщо людина належним чином зареєструється, як учасник оптового ринку електроенергії, то цілком може на цьому заробляти.
"Більше того, в Україні вже є такі компанії, які купують електроенергію, коли вона є дешевшою і продають, коли вона є дорожчою. Тут варто згадати про ринок допоміжних послуг. Ну, наприклад, є якась потужність, яка може бути залучена за потреби, якщо, скажімо, виникає потреба в електричній енергії, то Укренерго проводить спеціальні аукціони, де ті, хто беруть у них участь і відповідним чином, надавши пакет документів, можуть долучитися до ринку допоміжних послуг. Єдина умова – людина має мати установки збереження електроенергії чи пікери, чи газові пікери, або будь-які інші установки, які можуть швидко запускатися і бути приєднані до мережі. Більше того, навіть просто існування таких установок без їх залучення буде оплачуватися Укренерго. У нас вже є такі об'єкти, які працюють на ринку допоміжних послуг. Тут можливості є достатньо широкі, але все це має бути офіційно оформлено, тому що будь-яка господарська діяльність у нас оподатковується і все це має бути легалізовано", – розповів Геннадій Рябцев.
Він додає, по факту домогосподарства можуть заробляти на різниці електроенергії в ціні. Це називається активне споживання. Відповідно такі домогосподарства називаються активними споживачами. Це американська практика. В США така діяльність називається просюмерство (активний споживач). Така діяльність стимулюється в Україні, як на регіональному, так і на національному рівнях.
Станом на зараз у нас немає дефіциту електроенергії
Доктор економічних наук, керівник енергетичних програми Український інститут майбутнього, старший науковий співробітник Інституту Кеннана (Вашингтон, США) Андріан Прокіп зазначив, що в енергетиків зараз такі прибутки, що просто нема куди їх запхати. Більшість енергетичних компаній за роки війни були збитковими.
"Є положення про покладення спеціальних обов’язків (ПСО) на ринку електричної енергії. І є також ПСО на ринку природного газу. По природному газу це передбачає, що населення отримує газ за однією – низькою ціною. Теплокомуненерго, тобто ті, хто постачає гарячу воду і централізоване опалення, — за іншою, пільговою. Коли були масовані обстріли і у нас виник серйозний дефіцит електроенергії, було, по суті, запроваджено регульовану ціну на газ для газової генерації. Але там така історія, що кожну годину доби ціна інша. І, щоб не заводити цю генерацію в збиток, запровадили фіксовану ціну на газ для виробників електроенергії, які використовують газ. Зараз, в умовах серйозного дефіциту газу після обстрілів у лютому й березні, ми змушені імпортувати великі обсяги. І виникає питання: чи треба нам зберігати цю категорію (виробників електроенергії на газу) в межах ПСО? Тому що з точки зору енергобалансу простіше імпортувати електроенергію, аніж дорогий газ – і ще й продавати його нижче собівартості", – зазначив експерт.
Андріан Прокіп продовжує, станом на зараз у нас всього вистачає. Промисловість не обмежується, населення не відключають. І конверсійний імпорт газу – такий, що можна було б імпортувати більше. Але питання: чи потрібна зараз така ціна на газ?
"Вони просто-напросто отримують газ за низькою ціною, і не враховують економіку, коли працюють на ринку електроенергії. Якби купували газ за ринковою ціною, то виходили б на ринок у години пік – коли електроенергія дорога й є попит. А так, умовно, вони виходять на ринок о 12 годині дня, коли – через сонячну генерацію – профіцит електроенергії. Тобто це викривлення сегментів ринку. Свого часу це рішення було виправдане: тоді газ був дешевший, не було потреби в імпорті в такому обсязі, і були масштабні відключення електроенергії. Але зараз ситуація змінилася. Дефіциту потужностей в енергосистемі немає, а от дефіцит природного газу – є. А виробникам, які отримують газ за заниженою ціною, байдуже. Вони отримують і спалюють його, а потім виходять на ринок у будь-яку зручну для них годину. "Нафтогаз", умовно, отримує збиток, а вони формують собі прибутки. Про те, що це рішення потрібно переглянути, говорили ще одразу після тих обстрілів. Зразу ж йшлося про те, що потрібно скоротити обсяги газу в межах ПСО й вивести газ для генерації електроенергії з-під спеціальних обов’язків", – зазначив експерт.
Андріан Прокіп підсумовує, "Нафтогаз" шукає гроші, звертається до банків, щоби купити газ, імпортувати, а потім – продає його іншим компаніям за ціною нижчою, ніж собівартість імпорту. Причому це все – державні компанії. Тобто державний "Нафтогаз" може продавати, умовно, не будемо називати кому, але ті компанії заробляють на цьому.
Читайте також на порталі "Коментарі" — комуналка в Україні стане недоступною: у МВФ шокували заявою.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
