Цифровий податок: чи потрібен він Україні

Верховна Рада може ввести механізм, який зобов'яже світових інтернет-гігантів, які працюють в Україні, платити податки в бюджет. Про це сказав депутат від "Слуги народу", глава комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Експерти оцінили для видання "Коментарі" плюси та мінуси даної ідеї.

Колаж "Коментарів" - автор Дмитро Романюк

"Для цифрових компаній-нерезидентів вводиться прихована примусова реєстрація в Україні"

Старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин зазначає, що мова йде про проект 4184. І перераховує ризики та зауваження.

"З одного боку, проект вписується в загальноєвропейські правила справляння податку, — каже він. — Мова про так зване загальне правило поставки транскордонних цифрових послуг некомерційним споживачам. В ЄС механізм успішно застосували з 2015 року в рамках Mini One Stop Shop (MOSS). Але, з іншого боку, ми говоримо про введення податку на послуги Google, Facebook, Youtube, Netflix та інших. Результатам чого стануть: зростання вартості електронних послуг іноземного походження для кінцевого українського споживача (20%); значний вплив на національну ІТ-сферу (податок збільшить собівартість практично всіх ІТ-послуг і витрати компаній, що активно просувають рекламу в соціальних мережах).

На думку аналітика, цілком позитивне скасування "податку на іноземну рекламу" (утримання 20%-го податку на прибуток з доходів нерезидентів за виробництво та / або розповсюдження реклами у джерела виплати) призведе до того, що обов'язок сплачувати податок виникає у нерезидента (в загальному порядку і за ставкою 18%).

"Тобто, для цифрових компаній-нерезидентів вводиться прихована примусова реєстрація в Україні  як постійного представництва (хоча друга частина проекту по ПДВ цього не вимагає) і як платника податку на прибуток, — пояснює В'ячеслав Черкашин. — Не всі компанії-нерезиденти, особливо з незначними оборотами в Україні, цього захочуть. Простіше припинити відносини з українськими компаніями та споживачами. Щоб уникнути цієї ситуації: по-перше — ЄС, наприклад, використовує порогове значення в 10 тис. євро; по-друге — режим сплати податків без необхідності реєстрації нерезидента в державних органах потрібно поширити й на податок на прибуток".

"Суперечка може виникнути навколо розміру ставки цифрового податку"

Політичний і економічний експерт Growford Institute Валерій Клочок звертає увагу, що в умовах розширення географії надання послуг і продажу товарів за допомогою мережі Інтернет практично всіма учасниками IT-ринку (мова не тільки про гігантів індустрії), все гостріше постає питання оподаткування їх діяльності не тільки за місцем основної реєстрації.

"Цілком природно, що необов'язковість сплати податків в інших країнах надає суттєві конкурентні переваги компаніям-нерезидентам. Тому введення податку на Google або як його ще називають цифровим податком — цілком очікувано", — говорить експерт.

Він нагадує, що в країнах Європейського союзу не тільки заявили, що готові до введення цифрових податків на IT-гігантів, які здійснюють свою діяльність в Європі, але і на практиці це реалізують.

"Влітку 2019 французький сенат остаточно затвердив законопроект про оподаткування технологічних гігантів. З липня 26 цифрових компаній з прибутком, що перевищує 750 млн євро, оподатковуються 3% податком. Новий податок називається GAFA — за першими літерами назв Google, Apple, Facebook і Amazon. Подібна ситуація в Італії та інших країнах ЄС. Та й в Росії, яка ввела відповідний податок ще з 1 січня 2017 року. У 2022 році й Канада введе цифровий податок на техногігантів, таких як Facebook і Google", — розповідає Віталій Клочок.

Він вважає, що в цілому ідея цифрового податку вірна. Суперечка може виникнути хіба що навколо розміру ставки.

Валерій Клочок пояснює: "Зараз парламентарії пропонують  включити нерезидентів в перелік осіб, які реєструються платниками податку на додану вартість. Іншими словами, встановити ставку на рівні 20% від вартості послуг або товарів. І тут виникає питання — хто за це заплатить? Звичайно, кінцевий споживач. Тому номінальне значення ставки варто все ж переглянути".

Як повідомляв портал "Коментарі", у соцмережах бурхливо обговорюються, що глава Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова нібито заявила про підвищення податків. Мовляв, для фінансування накопичувальних пенсій будуть підвищені два податки: ЄСВ і ПДФО. "Коментарі" попросили експертів висловити свої думки з цього приводу.