Google під прицілом: чи потрібен Україні ще один податок

Незважаючи на застереження експертів, нардепи підтримали в першому читанні законопроєкт №4184 про так званий "податок на Google". "Коментарі" дізналися в експертів, які ризики він несе, що потрібно виправити до другого читання і як зупинити "податковий принтер" Ради.

Фото з відкритих джерел

"Ввести подібний податок необхідно"

Доктор економічних наук, генеральний директор групи компаній Advanter Group Андрій Длігач звертає увагу, що так званий "податок на Google" введений вже в багатьох країнах світу. Різниця по країнах — в способах справляння цього податку, базах і ставках, які варіюються від 5 до 27% (з обороту / продажу або з додаткової вартості, що в разі цього виду послуг з деяким допуском близько). При цьому середній показник — близько 20%, що відповідає пропозиції законопроєкту №4184.

"Ввести подібний податок необхідно, — упевнений Андрій Длігач. — В першу чергу тому, що це відповідальний вибір розвинених країн, що сприяє фінансовій прозорості та створенню рівних умов для ринкових гравців. Також важливим фактором є і потенційні додаткові надходження в бюджет".

Однак в експерта є ряд важливих зауважень щодо підтриманого нардепами документа.

1. Адміністрування податку.

В Україні, на думку Андрія Длігача, міг би з'явитися універсальний інструмент, що дозволяє легко реєструвати платника і облік податків. Такий продукт міг би повторити історію ProZorro і бути поширеним на інші ринки, які будуть вводити податок у майбутньому (за нашими оцінками це ще як мінімум 20 країн у 2021-2022 році).

2. Мінімальний доподатковий поріг в 1 млн грн.

"Це правильне рішення, наприклад, у відношенні до гравців, що тільки виходять на ринок. Мінуси можливих зловживань не перекривають плюси щодо економії на адмініструванні податку — як з боку бізнесу, так і з боку держави, — пояснює Андрій Длігач. — Однак, є ще одна обставина Згідно з драфтами Національної економічної стратегії України, яка зараз активно обговорюється, шлях України — інноваційне економічне зростання, сприяння міграції в Україну світових стартапів і екосистем. Наша країна повинна стати кращим у світі місцем для розвитку цифрового бізнесу. Виходячи з такого бачення, податок повинен вводитися, але при цьому стати найбільш ліберальним у світовій практиці. Наприклад, не додана вартість як база, а кінцеві продажу. І ставка не 20%, а 3%. Можливо, і 0% для того ж порогового значення. Ліберальні закони плюс найкраща платформа для адміністрування податку дадуть стратегічний виграш для економіки України".

"Тіньовий сектор не раз рятував Україну під час криз"

Фінансовий експерт, економічний аналітик Олексій Кущ порівняв намір української влади ввести "податок на Google" зі стрижкою свиней — шуму багато, толку мало.

"Найсмішніше, що подібна ідея реалізована в РФ. Ми тепер, виходить, переймаємо фіскальний досвід Росії? Але там все це робили заради тотального контролю Інтернету, при жорсткій силовій структурі. Чи здатна Україна на подібний тотальний контроль інтернет-простору? Сумніваюся. Швидше, створюється новий привід "кошмарити" бізнес", — вважає експерт.

На його думку, останнім часом ми бачимо постійні спроби влади взяти тіньовий сектор економіки — і закинути в соковижималку, сподіваючись вичавити сік для зростання легальної економіки.

"У цьому полягає логіка всіх законодавчих змін останніх років — фіскалізація ФОПів, податок на самозайнятих, посилення фінансового моніторингу, податок на посилки. Тепер ось "податок на Google". При цьому подібна концепція глибоко помилкова. Це як ставити віз попереду коня, — упевнений Олексій Кущ. — Тіньовий сектор не раз рятував Україну під час криз. Він виконує роль своєрідного буфера, що допомагає згладжувати дисбаланси. Там працевлаштовано 2-3 мільйони українців, які в іншому випадку були б безробітні та знаходилися на утриманні у держави".

Аналітик не сперечається з тим, що тіньовий сектор економіки — це погано. Але підкреслює, що виводити економіку з тіні потрібно точно не так, як намагаються в Україні.

"Спочатку слід знайти розумну точку фіскального навантаження, при якій бізнес буде готовий працювати легально. Зараз навантаження на фонд оплати праці — 41% загальних податків. А повинно бути близько 10%. Саме такий умовний податок бізнес платить зараз у тіні. Зробіть розумне оподаткування — і бізнесу не вигідно буде займатися схематозом. А чергове розширення бази оподаткування призведе лише до зростання тіньового сектора економіка. Після кожної фіскальної атаки він буде збільшуватися", — прогнозує Олексій Кущ.

Нагадаємо, Лукашенко "закручує гайки": як новий закон відділить Білорусь від усього світу.