Головна Новини Бізнес податки Мінфін готує новий податок: на що його запровадять – в цьому рішенні більше користі чи абсурдності
commentss НОВИНИ Всі новини

Мінфін готує новий податок: на що його запровадять – в цьому рішенні більше користі чи абсурдності

У НБУ заявили, що підтримують ідею Мінфіну

9 серпня 2022, 14:30
Поділіться публікацією:

У Мінфіні розробляється податок у розмірі 10% на купівлю валюти для імпорту всіх товарів та послуг. Причому НБУ підтримав ідею. При цьому є загроза, що 100% його впровадження створить сірий ринок імпортованих товарів, МПБ використовуватиме крипту та розвиватиме "валютний туризм" (грн же можна обміняти в банках інших країн на валюту без податків), ціна на більшість імпортованих товарів підросте, що спровокує наступний виток інфляції. У результаті загальні втрати економіки, швидше за все, перевищать очікувані прибутки. Чи виправдане таке рішення НБУ та Мінфіну? Чи не доцільніше було б запровадити податок на купівлю валюти фізичними особами через каси банків та обмінних пунктів? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Мінфін готує новий податок: на що його запровадять – в цьому рішенні більше користі чи абсурдності

Валюта. Фото: з відкритих джерел

Вводячи податок, на старті отримуємо до 20% ПДВ на імпорт, ще 10% на купівлю валюти для імпорту всіх товарів і послуг

Фінансовий експерт, економіст Олексій Кущ розмірковує так:

"Рішення є абсолютно недоцільним. Це навіть не дурість, це груба помилка. В Україні є система імпортного мита. Її можна легко диференціювати, залежно від критичності чи не критичності імпорту. Наразі є критичний імпорт – ліки, паливо, деякі стратегічні ресурси. Плюс – українська економіка проходить важку структурну перебудову під формат військової, під умови ведення бізнесу, що змінилися".

Тим же фермерам, продовжує експерт, необхідно від експорту сировини переходити до його переробки. Тобто, не просто експортувати зерно, але – зроблене з нього борошно, спирт чи біоетанол. Все це вимагає закупівлі технологій та обладнання, які у нас переважно імпортні.

"Тобто, вводячи податок, на старті отримуємо до 20% ПДВ на імпорт, ще 10% на купівлю валюти для імпорту всіх товарів і послуг. Разом 30% податку будь-яке технічне переоснащення виробництв, зокрема малого й середнього бізнесу. Це фактично вб'є будь-які нові бізнес-проекти та стартапи в Україні", – прогнозує Олексій Кущ.

На його думку, якщо хочемо захистити внутрішній ринок від імпортних товарів, які можемо самі виробляти, досить просто запроваджувати диференційовані імпортні мита. І у 15, і у 20 відсотків.

"Наприклад, на імпорт предметів розкоші, на продукти харчування, які ми самі виготовляємо (ті самі йогурти, м'ясо, фрукти). Тим більше, що за нинішніх форс-мажорних обставин можемо не звертати уваги на вимоги СОТ, Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (General Agreement on Tariffs and Trade, GATT, ГАТТ). Бо в нас війна. Більше ніж вагомий аргумент, чому ми можемо йти на такі кроки", – пояснює експерт.

А от запровадження загального податку в 10% на весь імпорт, упевнений він, позбавляє нас можливості диференціації, знищуючи при цьому будь-які нові проекти.

Крім того, такий крок призведе до того, що підприємці почнуть на митниці занижувати вартість імпортних товарів. Наприклад, 10 мільйонів доларів, що стоять, провозитимуть як за два мільйони. Відповідно, платити імпортний збір із меншої суми. А закривати вісім мільйонів, що залишилися, будуть за якимись чорними або сірими схемами, через офшорні рахунки і так далі. Тобто відтік валюти триватиме. А митниця озолотиться, бо митники перевірятимуть відповідність цін так званим індикативним. З будь-якої точки, як не подивися, рішення є негативним", – акцентує Олексій Кущ.

Введення податку на купівлю валюти фізособами через каси банків та обмінних пунктів теж ні до чого хорошого не призвело б, упевнений він.

Олексій Кущ аргументує:

"Спроби таких квазиналогів (валютні збори, наприклад, до Пенсійного фонду із купівлі валюти) призводять лише до створення чорного обмінного ринку валюти. Зараз на цьому ринку в основному фінансові компанії, які діють або легально або напівлегально. А так отримаємо абсолютно чорний ринок "міняв під ЦУМом", як це було у 90-х. Наголошую, якщо запровадити повноцінний податок на купівлю валюти фізособами, це виведе ринок у тінь".

Ідея збільшення доходів бюджету шляхом запровадження саме 10-відсоткового збору на імпортні товари та послуги потребує обговорення, аналізу та оцінки

Аналітик "Центру розумних рішень" В'ячеслав Черкашин зазначає, що за інформацією податкової служби, у січні – липні поточного року до державного бюджету надійшло на 79,1 млрд грн (або на 23,3 відсотка) більше за відповідний період минулого року. Приріст доходів місцевих бюджетів також позитивний 23,4 млрд. грн. У той же час, міжнародні резерви України за оперативними даними перебувають у стабільному стані – у липні вони знизилися лише на 2% і становили 22,39 млрд дол. США.

Платіжний баланс, наголошує аналітик, також не викликає значних побоювань – у першому півріччі 2022 року було зведено з профіцитом 3,7 млрд дол. США.

"З початку війни Україною було залучено 12,7 млрд дол. США зовнішньої грантової та кредитної допомоги, зараз тривають переговори про отримання ще близько 14 млрд дол. США. Тобто, фіскальна ситуація в державі не надто критична, навіть досить контрольована і прогнозована, а українські платники податків наповнюють бюджет сумлінно і відповідально", – пояснює В'ячеслав Черкашин.

З огляду на це, продовжує він, необхідність запровадження 10-відсоткового збору на імпортні товари та послуги не виглядає ідеальним та виваженим рішенням. Понад те, його впровадження несе кілька вагомих ризиків.

Перший – прискорення інфляційних процесів щодо її імпортної складової.

"Сьогодні сотні найменувань товарів не виробляється в Україні або існує значний їхній дефіцит, зокрема, на електроніку, добрива, ліки, пальне. Це означає, що імпортний збір є прямим шляхом до подорожчання цих товарів і, як наслідок, до нового інфляційного стрибка", – зазначає експерт.

Другий ризик – враховуючи розмір побажань Уряду та НБУ (фактично вводиться новий податок у 10%), цілком ймовірна негативна реакція бізнесу щодо поширення схем уникнення його сплати або навіть зростання обсягів контрабанди. "При цьому, як ми спостерігаємо, митниця ще не почала працювати ефективно", – наголошує В'ячеслав Черкашин.

Тому, констатує він, ідея збільшення доходів бюджету шляхом запровадження саме 10-відсоткового збору на імпортні товари та послуги вимагає, як мінімум, ґрунтовнішого обговорення, аналізу та оцінки.

"До того ж у світі є й інші альтернативи, наприклад, диференціація ставок прямих податків залежно від розмірів прибутку (доходу), у тому числі в окремих рентабельніших галузях економіки. Або збільшення надходжень не через зростання податкового навантаження, а шляхом покращення адміністрування, – нагадує аналітик. – Можливо, апгрейд та пролонгація процедури спеціального декларування, яка триває до 1 вересня поточного року, також потенціал для додаткового залучення коштів до бюджету. Було б бажання".

Читайте також на порталі "Коментарі" – як зупинити ядерний шантаж Путіна – чому Кремль пішов на таке божевілля.




Читайте Comments.ua в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Обговорення

Ермаков

9 серпня 2022, 17:23

Когда верхушка власти найдет грамотных экономистов?

Ігор

9 серпня 2022, 14:12

Найбільш страшні для України внутрішні вороги. Але вони купують продажних. В Україні потрібно буде створити якійсь архівний банк, критичних зауважень на адресу владної Зе-корупції, олігархізму, гетманцевщіни. Коли, через роки, афроукраїнські злидні будуть питати: "Як так сталось, що з Україною - всього?". Нагадувати та показувати: "Ось дивиться, ми ж попереджали: тут, ось тут, ... . Ви де були, коли треба було Україну рятувати?" Добропорядність в Україні, понад усе! Слава Україні, смерть її розкрадачам!

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!