Мінфін готує новий податок: на що його запровадять – в цьому рішенні більше користі чи абсурдності

У Мінфіні розробляється податок у розмірі 10% на купівлю валюти для імпорту всіх товарів та послуг. Причому НБУ підтримав ідею. При цьому є загроза, що 100% його впровадження створить сірий ринок імпортованих товарів, МПБ використовуватиме крипту та розвиватиме "валютний туризм" (грн же можна обміняти в банках інших країн на валюту без податків), ціна на більшість імпортованих товарів підросте, що спровокує наступний виток інфляції. У результаті загальні втрати економіки, швидше за все, перевищать очікувані прибутки. Чи виправдане таке рішення НБУ та Мінфіну? Чи не доцільніше було б запровадити податок на купівлю валюти фізичними особами через каси банків та обмінних пунктів? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Валюта. Фото: з відкритих джерел

Вводячи податок, на старті отримуємо до 20% ПДВ на імпорт, ще 10% на купівлю валюти для імпорту всіх товарів і послуг

Фінансовий експерт, економіст Олексій Кущ розмірковує так:

Тим же фермерам, продовжує експерт, необхідно від експорту сировини переходити до його переробки. Тобто, не просто експортувати зерно, але – зроблене з нього борошно, спирт чи біоетанол. Все це вимагає закупівлі технологій та обладнання, які у нас переважно імпортні.

На його думку, якщо хочемо захистити внутрішній ринок від імпортних товарів, які можемо самі виробляти, досить просто запроваджувати диференційовані імпортні мита. І у 15, і у 20 відсотків.

А от запровадження загального податку в 10% на весь імпорт, упевнений він, позбавляє нас можливості диференціації, знищуючи при цьому будь-які нові проекти.

Введення податку на купівлю валюти фізособами через каси банків та обмінних пунктів теж ні до чого хорошого не призвело б, упевнений він.

Олексій Кущ аргументує:

Ідея збільшення доходів бюджету шляхом запровадження саме 10-відсоткового збору на імпортні товари та послуги потребує обговорення, аналізу та оцінки

Аналітик "Центру розумних рішень" В'ячеслав Черкашин зазначає, що за інформацією податкової служби, у січні – липні поточного року до державного бюджету надійшло на 79,1 млрд грн (або на 23,3 відсотка) більше за відповідний період минулого року. Приріст доходів місцевих бюджетів також позитивний 23,4 млрд. грн. У той же час, міжнародні резерви України за оперативними даними перебувають у стабільному стані – у липні вони знизилися лише на 2% і становили 22,39 млрд дол. США.

Платіжний баланс, наголошує аналітик, також не викликає значних побоювань – у першому півріччі 2022 року було зведено з профіцитом 3,7 млрд дол. США.

З огляду на це, продовжує він, необхідність запровадження 10-відсоткового збору на імпортні товари та послуги не виглядає ідеальним та виваженим рішенням. Понад те, його впровадження несе кілька вагомих ризиків.

Перший – прискорення інфляційних процесів щодо її імпортної складової.

Другий ризик – враховуючи розмір побажань Уряду та НБУ (фактично вводиться новий податок у 10%), цілком ймовірна негативна реакція бізнесу щодо поширення схем уникнення його сплати або навіть зростання обсягів контрабанди. "При цьому, як ми спостерігаємо, митниця ще не почала працювати ефективно", – наголошує В'ячеслав Черкашин.

Тому, констатує він, ідея збільшення доходів бюджету шляхом запровадження саме 10-відсоткового збору на імпортні товари та послуги вимагає, як мінімум, ґрунтовнішого обговорення, аналізу та оцінки.

Читайте також на порталі "Коментарі" – як зупинити ядерний шантаж Путіна – чому Кремль пішов на таке божевілля.