Новий рік - нові податки: чого чекати бізнесу від влади

Новий рік може ознаменуватися для представників бізнесу нової податкової політикою. Так, для зменшення дефіциту бюджету влада може піти на введення нових зборів. Експерти розповіли виданню "Коментарі", які податки й чому може ввести українська влада у 2021 році. А також — які їм варто було б ввести, щоб це було дійсно ефективно, і від яких логічніше було б відмовитися.

Колаж "Коментарів" - автор Дмитро Романюк

"Зростання акцизів практично неминуче"

На думку старшого аналітика з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслава Черкашина, нові податки на тлі зростання тарифів і невизначеності виходу з кризи малоймовірні. А ось підняття вже діючих податків — цілком вирішене питання.

"Мова, перш за все, про акцизи (поступове зростання ставок до рівня загальноєвропейських закріплений законодавчо), а також про зростання ставок екологічних податків (модний загальноєвропейський тренд)", — пояснює аналітик.

Коментуючи те, від яких логічніше було б відмовитися, В'ячеслав Черкашин зазначає: наукова думка вже давно довела, що податки бувають двох видів — шкідливі й дуже шкідливі для економічного зростання.

"До розряду других відносяться так звані прямі податки — податок на прибуток або податок з доходів фізичних осіб, — продовжує експерт. — Саме вони найбільш гнітюче діють на ріст і інвестиції. Якщо в новому році владі вдалося б здійснити фіскальний маневр з заміни більш шкідливих для відновлення економіки податків менш шкідливими — це було б найбільш оптимальним рішенням".

За словами В'ячеслава Черкашина, мова, перш за все, про передвиборну обіцянку президента Зеленського про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал (НнВК), а також модернізація податку на майно (як компенсатор втрат доходів бюджету).

"Запропонований маневр базується на тому, що питома вага майнових податків в Україні не перевищує 1% ВВП, в той час, як, наприклад, для країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку — міжнародна економічна організація розвинених країн, що визнають принципи представницької демократії та вільної ринкової економіки — ред.) відповідний показник досягає 1,9%. Тобто, збільшення розмірів майнових податків, наприклад з 1% до 1,5-1,7% ВВП, і поліпшення вельми посередніх процедур їх збору зможе замістити до 25-35 млрд грн надходжень податку на прибуток і частково розв'язати питання переходу на новий податок (НнВК). Введення НнВК дозволить багатьом українським компаніям залишитися на плаву, а всій економіці почати швидше відновлюватися", — пояснює В'ячеслав Черкашин.

Він також зазначає, що непоганою підмогою для економіки (на тлі стартів великої приватизації та земельної реформи) могла б стати амністія капіталів. Але обидва зазначених питання (і НнВК і амністія) активно "торпедуються" зовнішніми кредиторами країни, що робить можливості їх впровадження вельми обмеженими, резюмує аналітик.

"Як стимулювати ділову активність"

"Не очікую, що можуть ввести якісь нові податки. Швидше за ті чи інші змінять — або в частині адміністрування, або в частині ставок. Як, наприклад, знизили у 2020 році ставки ПДВ на окремі види агарної продукції", — прогнозує економічний і політичний експерт Борис Кушнірук.

Він звертає увагу, що всі ув'язано з бюджетом і монетарною політикою НБУ. З точки зору Бориса Кушнірука, ця політика повинна базуватися на скороченні податків, відповідно — фіскального тиску на економіку.

"Потрібно знизити тиск податків на бізнес і населення в цілому. Це стимулює ділову активність, дозволить збільшити надходження до бюджету, — вважає експерт. — Точно потрібно зняти повністю або суттєво зменшити податкові ставки на ввезені в Україну сировину і напівфабрикати. Щоб було вигідно завозити сюди їх і виготовляти у нас продукцію з доданою вартістю. Також слід затвердити відстрочку сплати ПДВ від 90 днів до 2 років (в залежності від складності виробництва) все на ті ж сировину і напівфабрикати. Але це повинно стосуватися не посередників, а тільки підприємств, які займаються власне переробкою, створенням кінцевої продукції".

Борис Кушнірук вважає важливим в рамках зниження податкового тиску на економіку — зменшити для малого і частини середнього бізнесу ставку ЄСВ з 22% до 10% і сплачувати лише з мінімальної зарплати. Мета — стимулювати переробку продукції, виводити діяльність з тіні, створювати нові робочі місця.

"Більш того — якщо знизити в цьому секторі податковий тиск, то малий і середній бізнес, нарешті, зможуть отримати кредити в банках. Тому що почнуть демонструвати легальну зайнятість, легальну діяльність, — пояснює експерт. — Слід також знизити темпи зростання акцизів на тютюнові та алкогольні вироби, тому що через їх постійного підняття у нас страшними темпами зростає тіньовий ринок — контрабандної та контрафактної продукції".

Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що українців майже півтора року годують розповідями про податкову амністію. Нещодавно знову почали "вкидати" цю тему в суспільство. Про те, чи потрібна податкова амністія в тому вигляді, в якому її пропонують, розповіли українські експерти.