Законопроект має закріпити проведення амністії, фото з відкритих джерел
Міністр фінансів Сергій Марченко раніше розповів про те, що Податкова служба України проведе оцінку операцій фізичних осіб з 1995 року щодо наявності несплачених податків. Перевірятимуть, що купували українці і де брали на це гроші. Якщо людина купила дорогу нерухомість, наприклад, то суму реальних доходів віднімуть від суми покупки і на цю суму нараховуватимуть податки. Такі податки сплачуватимуть ті, хто не пройшов амністію. Експерти оцінили ці плани для видання "Коментарі".
Потрібно виховувати як відповідальність платників податків, і відповідальність держави перед ними
Голова ради Інституту податкових реформ, віце-президент в Асоціації платників податків України Олена Хотенко вважає, що ми бачимо абсолютно логічне продовження кампанії декларування доходів і того, що зараз називаємо "нульовою декларацією".
"Без таких кроків фактично нівелюється значення нульового декларування. І інших дій Мінфіну не могло бути, – упевнена експерт. – Однозначно будуть позови до суду. При цьому є чітко прописані умови: що мало бути задекларовано та сплачено самостійно платником, який декларує свої доходи та майно (і, відповідно, самостійно визначає суми податку). Звісно, податкова перевірятиме ці декларації. І в ході перевірок виникатимуть питання. І вони або зніматимуться в ході контрольно-перевірочних заходів, або виноситимуться до площі вже недобровільного нарахування податків. Із відповідними наслідками".
Олена Хотенко нагадує, який сумбур був, коли нещодавно чиновники, депутати, певні категорії декларантів почали подавати свої декларації. Там вказували все: від святих мощей до церков, картин, біткойнів.
"Декларації подавалися без наслідків, без перевірок. Не було законодавчого поля, за якого можна було б наведені дані перевірити та визначити ступінь сплачених/несплачених податків. Саме тому те, що заявив міністр фінансів Марченко – логічне завершення процесу декларування, – пояснює експерт. – І така процедура має пройти один раз у країні. Буде проведено своєрідну лінію, після чого всі фізособи мають декларувати свої доходи. Так як це робить цивілізоване суспільство. Слід виховувати як відповідальність платників податків, і відповідальність держави перед ними – надання якісних послуг, які оплачуються з податків громадян. В результаті всі платники податків відчуватимуть причетність до будівництва сучасного рівня життя. Це шлях, який ми обов'язково маємо пройти".
І держава, і громадяни взаємно винні у тому, що у країні вкрай низька податкова культура
На думку економічного експерта Олександра Гаврутенка, спочатку варто було б проаналізувати, як часто з 1995 року в Україні змінювалося податкове законодавство. Чи було воно завжди логічним та справедливим. І чи не було лише інструментом для зловживань податковою службою.
Також слід провести аналіз, чи всі зібрані податки були спрямовані на ефективну діяльність держави, чи не було там корупції та розкрадання. Якщо весь цей час у нас податкова система та держава працювали ідеально (що сумнівно), а лише пересічні українці виявляли до них неповагу та громадянську безвідповідальність, оптимізуючи податкові зобов'язання та приховуючи доходи, то так, треба запроваджувати такі непрямі докази наявності цих неоплачених доходів", – зазначає експерт.
Або ж, продовжує Олександр Гаврутенко, слід піти іншим шляхом. А саме визнати: і держава, і громадяни взаємно винні в тому, що в країні вкрай низька податкова культура. Обнулити всі попередні непорозуміння – і сформувати нову систему відносин, намагаючись повернути довіру до держави.
"І лише тоді, – упевнений експерт, – можна пред'являти високі вимоги до платників податків. У тому числі й здійснювати контроль з подальшим розглядом (а не пряме нарахування на різницю) за відповідністю їх поточних доходів та подальших витрат".
Як
повідомляв портал "Коментарі",
чому селянам краще стати ФОП і хто платитиме більше податків.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.