Податкова реформа «все по 10»: чи на часі

В Офісі президента працюють над концепцією податкової реформи, яку називають "10-10-10". Вона передбачає зниження до 10% трьох ключових податків: на додану вартість (з 20%), на доходи фізосіб (з 18%), на прибуток підприємств (з 18%). 

Фото:pixabay.com

У бізнес-середовищі поки сумніваються у реалістичності задуму.

"Незрозумілим є питання наявності та видів компенсаторів, закладених у реформу, — кажуть у прес-службі Українського союзу промисловців і підприємців. — Саме курс ініціаторів реформи на лінійні розрахунки та пошук компенсаторів зробить цю ідею або нездійсненою, або спотворить її".

В УСПП певні, що наразі потрібен прогресивний підхід в оподаткуванні, наприклад, певне зниження ЄСВ, але не повне скасування.

"Розробивши обсяги кредитування, а також усунувши головні бар'єри для інвестицій та росту ділової активності – корупцію (над чим наразі наче більш предметно працюють) та деякі проблеми в адмініструванні податків — відбудуться позитивні зміни в економіці", — вважають в УСПП. 

Принципово важливі також стимули для самозайнятості, прозора система відшкодування ПДВ, жорстка протидія штучному блокуванню податкових накладних, зниження адміністративного тиску через різноманітні перевірки. 

"Потрібні реформа судової системи, дотримані всі свободи та права бізнесу. Саме можливості реалізувати та захистити свої права є гарантами збереження доходів бюджету на фоні лібералізації податкової системи", — кажуть представники бізнесу. 

У Спілці також наголосили на потребі залучення промисловців,  бізнес-асоціацій, експертів до обговорення податкової реформи. І, що важливо, до погодження із міжнародними партнерами. 

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, каже, що зміни мають на меті збільшення іноземних інвестицій в Україну, активізацію роботи вітчизняного бізнесу, повернення в країну тих, хто виїхав під час війни та зменшення частки тіньової економіки. 

"Але таке зниження ставок призведе до зниження податкових надходжень, — каже експерт. — Очікуваний ефект від реформи — недоотримання біля 300 млрд грн. податків на рік та понад 400 млрд грн ЄСВ, що призведе до того, що джерел для сплати пенсій та інших соціальних платежів не буде".

Щоб мінімізувати втрати доходів, в ОП шукають компенсатори, продовжує Хмелевський. Обговорюється ідея запровадження податку на зняття готівки в розмірі 10%.

"Таке рішення виглядає абсурдним. Чому людина, яка знімає зароблені кошти зі своєї зарплатної картки має сплачувати за це податок? — обурюється економіст. — Розглядається питання щодо збільшення військового збору до 3%, але це не призведе до суттєвого зростання надходжень до бюджету".

Також планується збільшення акцизних податків та поліпшення їх адміністрування. 

Так, у Верховній Раді вже зареєстровано Законопроект 8237, який передбачає запровадження електронних акцизних марок. За словами Хмелевського, це має посилити контроль за обігом підакцизних товарів та збільшити надходження акцизних податків. 

"Заступник керівника ОП Ростислав Шурма озвучив плани, щодо запровадження проведення розрахунків за підакцизні товари виключно у безготівковій формі. Це на його думку, має поліпшити адміністрування акцизних податків та зменшить частку тіньового сектору. Щодо незручностей, то він вважає, що за кілька тижнів все налагодиться і люди звикнуть до нової форми розрахунків. Проте в реальності все виглядає не так гладко. Далеко не всі торгівельні точки обладнані терміналами та приймають оплату картками. Як правило, в сільській місцевості та й в багатьох містечках розрахуватися карткою проблематично. Лише 60% оплати в торговельній мережі України здійснюється за допомогою платіжних карток. Також, незважаючи на те, що в українців є понад 45 млн активних платіжних карток, понад чверть дорослого населення не має карток взагалі", — наголосив Хмелевський.

Швидше за все, продовжує він, нововведення не стане стимулом використовувати платіжні картки. Таким чином, значна частина бізнесу та покупців поповнить тіньову економіку. 

Хмелевський звертає увагу на те, що Україна приєдналася до міжнародної угоди, яка передбачає мінімальний податок на прибуток в розмірі 15% для корпорацій. Тобто запропонована реформа суперечить міжнародним зобов'язанням. 

"Закон про Держбюджет України на 2023 рік не передбачає податкової реформи 10-10-10 %. Тому раніше, ніж 2024-го вона запроваджена не буде. Але й в більш пізній термін ймовірність запровадження такої реформи є практично нульова. Адже вона призведе до суттєвого зростання дефіциту Держбюджету. Навіть після закінчення війни, коли можна буде значно скоротити військові витрати, дефіцит Держбюджету буде досить значним. Доведеться сплачувати за боргами, які були нагромаджені під час війни", — резюмує фахівець.