Зниження податків: що зміниться для сфери культури

Народні депутати підтримали у першому читанні законопроєкт, який пропонує впровадження податкових механізмів для надання державної підтримки сфер культури, туризму та сектору креативних індустрій з метою недопущення їх стагнації для збереження і створення нових робочих місць. "Коментарі" разом з експертами розбиралися, наскільки допомога буде суттєвою, і чому цей законопроєкт з'явився тільки зараз.

Податки для сфери культури: ідея не нова

Ініціатива щодо перегляду ставок ПДВ не нова, зазначає політичний і економічний експерт Growford Institute Валерій Клочок. Так, окремі галузі економіки або підприємницької діяльності мають преференції не тільки у вигляді зниженої ставки оподаткування, а й інші умови ведення господарської діяльності, як, наприклад, фізичні особи підприємці. Вони працюють за спрощеною системою оподаткування.

Але така складна і різнопланова податкова система, яка існує в Україні, тільки розширює поле для махінацій і зловживань зі сплати податків, впевнений експерт. На його думку, впровадження відмінних від інших податкових механізмів для надання державної підтримки сфер культури, туризму і сектору креативних індустрій до 7% тільки додасть можливостей для махінацій. При цьому не буде мати істотного економічного ефекту для всієї країни.

Валерій Клочок вважає показовим, що ініціатором законопроєкту виступив президент України, який добре розбирається в цій сфері. Показово і те, що ця ініціатива голосується як раз напередодні місцевих виборів. Тому експерт не виключає і політичного популістського підтексту цього законопроєкту.

"Частка сфери культури, туризму і сектору креативних індустрій від загального обсягу відрахувань ПДВ до державного бюджету просто мізерна і глобально не вплине на зміни дохідної частини державного бюджету, — пояснює Валерій Клочок. — Тому тут президент не лукавить, коли взагалі не згадує про це в пояснювальній записці до законопроєкту. Хоча фінансово-економічне обґрунтування документа має містити чіткі показники втрати прогнозованих надходжень".

Експерт вважає, що було б більш доцільним, щоб в умовах карантину через COVID-19 артистів та інших представників культури не обмежували в їх діяльності. Але про це мова не йде. І вони страждають від заборон і неможливості проводити вільно свою артистичну діяльність.

Податки для сфери культури: потрібно більше ініціатив для підтримки

Ініціатива хороша, але не достатня, вважає виконавчий директор Української Асоціації турагенцій Павло Григораш. За його словами, фактично, вона стосується обмеженого кола суб'єктів на ринку в'їзного та внутрішнього туризму. Ринок же виїзного туризму, на якому трудяться десятки тисяч людей (в основному малий і середній бізнес), знову залишився за бортом.

"Чомусь, представники влади вважають, що виїзний туризм "винен" у виведенні з України чи 5, чи 10 мільярдів доларів, — каже Павло Григораш. — Звідки узято цю цифру — окреме питання, адже при офіційній статистиці в 2,4 млн. відпочиваючих за рік, кожен турист повинен витратити більше 2 тис. дол., Щоб вийти на озвучену суму в 5 млрд".

При цьому, підкреслює експерт, забувається, що істотна частка вартості турпакета залишається в Україні і йде на оплату діяльності туроператора, турагента, страхової та авіакомпанії, що платять податки в нашій країні.

Податки для сфери культури і наслідки коронакризи

У період коронакризи культурна і туристична сфери, креативна індустрія постраждали чи не найбільше. Локдаун для проведення культурно-масових заходів — глобальна проблема. Вона торкнулася не тільки України, а й усього світу. Різні країни пропонують різні шляхи вирішення проблеми. І в нашому випадку рішення про податкові пільги актуальне, вважає політолог Максим Джигун.

Водночас він відзначає, що не вирішена критично важлива проблема, яка і стала причиною кризи в креативній індустрії, культурній та туристичній сфері. А саме, неможливість повноцінно жити у зв'язку з триваючою пандемією, яка пішла на нове коло, збільшуючи число хворих.

"Тому якоюсь мірою цей законопроєкт виглядає як замилювання очей в той час, коли держава повинна працювати з медичною сферою, щоб запобігти піку захворювання. Або бути до них готовимю, — зазначає Максим Джигун. — Лише в разі перемоги над пандемією, при дотриманні всіх важливих заходів санітарно-епідеміологічної безпеки, знову з'явиться попит на концерти, спектаклі, виставки, подорожі і так далі. І громадяни самі їх підтримають — гривнею".

Вкрай важливою вважає політолог і підтримку державної культурної сфери (різноманітні центри, музеї і так далі), яка і раніше не мала можливості добре заробляти, а тепер і поготів. Цю сферу, впевнений експерт, необхідно зберегти, щоб вона після пандемії могла функціонувати повною мірою.

Нагадаємо, президент Всеукраїнської молодіжної Асоціації "КВК України" Михайло Агранат не виключає, що підтримку культури, туризму і сектора креативних індустрій зосередять на "Кварталі 95" і компанії.