«Атипова економічна політика»: як уряд планує наповнювати бюджет

На розгляді у Верховній Раді знаходиться проект закону №4101 про внесення змін до Податкового кодексу України (ПК) та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. В уряді не приховують, що основна мета змін в НК — наповнення бюджету. Автори документа навіть наводять конкретні цифри: реалізація норм законопроекту дозволить збільшити надходження до державного бюджету на 2,7 млрд грн, а до місцевих бюджетів — на 0,5 млрд грн. Так, скарбницю потрібно заповнювати, і з цим не посперечаєшся. Але чи дійсно адекватні способи вибрав Кабмін, який і є ініціатором документа? У цьому питанні "Коментарі" розбиралися разом з експертами.

Скасування мораторію: ефект негативний

Метою законопроекту, як кажуть в пояснювальній записці до документа, є поліпшення умов ведення бізнесу в Україні з одночасним зростанням показників України в міжнародних рейтингах. Досягати цих цілей автори планують різними способами, а проблемою, яка потребує негайного вирішення, називають мораторій на перевірки бізнесу. Автори законопроекту навсправжки стурбовані тим, що мораторій занадто затягнувся і "значна кількість суб'єктів господарювання, що мають ризики несплати податків, залишаються неперевіреними".

Тим часом економісти нагадують: у всьому світі взагалі та в Україні зокрема розгортається затяжна криза, а це не найкращий час, щоб "закручувати гайки".

Економіст Олексій Кущ вважає дану ініціативу черговою демонстрацією "атипової економічної політики", яка нищить українську економіку. За його словами, ми за традицією виступаємо "білою вороною": в той час, як в період кризи країни одна за одною полегшують життя бізнесу, Україна все робить з точністю до навпаки.

"Судячи з усього, закривати дірку в бюджеті планують коштом малого і середнього бізнесу, — зазначив у розмові з "Коментарями" аналітик ТелеТрейд Сергій Родлер. — Підвищення мінімалки й ЄСВ, скасування мораторію, а після виборів, може, і нові податки придумають. Буквально на днях відбувся протест підприємців проти обов'язкового використання фіскальних апаратів, які суттєво ускладнюють ведення документообігу для малого бізнесу. Штрафи навіть за найменші помилки великі, в результаті доводиться витрачатися на послуги фахівців. Все це мотивує бізнес йти в тінь, тож, якщо ці зміни і принесуть якийсь ефект, то швидше негативний, ніж позитивний".

Розкриття банківської таємниці: сліпе копіювання

Ще один досить дискусійний момент, озвучений в законопроекті, стосується розкриття банківської таємниці.

"Відсутність у контролюючих органів актуальної інформації про стан рахунків боржника, відкритих в банках, рух коштів на таких рахунках, залишки коштів на таких рахунках, наявність банківського сейфа і т.д. виключає виконання від імені та на користь держави рішень судів про стягнення коштів з рахунків платника в банках в рахунок погашення податкового боргу, — йдеться в пояснювальній записці до документа. — Тому, з метою запобігання затягуванню банками виконання законної вимоги про стягнення з рахунків боржників сум податкового боргу, пропонується зобов'язати банки розкривати банківську таємницю на вимогу контролюючого органу".

Сергій Родлер не вважає, що досудовий доступ наглядових органів до банківських рахунків — це хороша ідея.

"Якщо зараз власники рахунків хоч якось захищені від зловживань з боку "силовиків", бо для доступу до інформації потрібні вагомі докази провини підозрюваного, то після прийняття законопроекту люди опиняться відкритими до чиновницького свавілля, — припускає експерт. — Звичайно, подібний доступ дозволить більш ефективно поповнювати бюджет, але ціна, яку доведеться заплатити пересічним українцям, занадто велика. Крім того, прийняття цього закону призведе до того, що громадяни знову почнуть переходити на готівку".

Говорячи про любов наших чиновників порівнювати Україну з розвиненими країнами, експерти радять все ж порівнювати подібне з подібним.

"На відміну від західних фінансових систем, які накопичили такі обсяги ліквідності, що гроші клієнтів їм уже не потрібні, українським банкам ліквідність дуже потрібна, — каже Олексій Кущ. — І нехай вас не вводить в оману надлишкова ліквідність української банківської системи на 150 млрд грн — це лише ілюзія, що виникла через те, що банки нікого не кредитують. Але як тільки кредитування відновиться, надлишкова ліквідність зникне за кілька місяців".

Крім того, продовжує експерт, на заході вирішена проблема тіньової економіки: в розвинених країнах вона становить не більше 10-15% і доводиться на нелегальні бізнеси — торгівлю зброєю, наркотиками, людьми. А все що законно — все легально. В Україні ж в тіні працює половина економіки, включаючи й легальні види бізнесу. І вони не вийдуть з тіні до тих пір, поки не припиниться сліпе копіювання західних стандартів.

І все-таки автомобіль — це розкіш

Є в законопроекті й неприємний сюрприз для автовласників. Документ пропонує знизити поріг середньоринкової вартості легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування транспортним податком з 375 до 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

Тобто, якщо дана норма буде прийнята, "розкішним" (тобто таким, що підлягає оподаткуванню) буде вважатися автомобіль вартістю трохи понад 35 тис. доларів.

"Чи розуміють наші чиновники, що авто за 40 тисяч доларів — це не елітне авто, це всього лише нормальна, безпечна, адекватна машина, взагалі без будь-якої розкоші, — прокоментував цю норму на своїй сторінці в соцмережі директор Всеукраїнської Асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко. — Що там можна оподатковувати на розкіш — сидіння зі шкірозамінника, малолітражний двигун, або що? Це не "Бентлі" за 200 тисяч доларів! І що краще, щоб в результаті людина з 40 тис. доларів в кишені пішов в салон і купив нове екологічне адекватне авто, заплатив податки й не забруднював повітря, або залишив ці гроші в кишені, не заплативши до бюджету ні копійки? Це не кажучи про те, що спочатку він вже заплатив на цю суму єдиний соціальний внесок, податок на дохід, військовий збір і інші державні побори. Що далі? Оподаткувати тих, хто їсть більш як 2 рази на день? Відмінна логіка! Підказую, панове чиновники: трійка в панелі Києва коштує близько 80 тис. доларів. Тоді й всіх власників такої "елітної нерухомості" потрібно обкласти податком у 50 тис. грн на рік (квартира у два рази дорожче авто — значить, у два рази більше податок). У селі ж мешканці не можуть дозволити собі квартиру за 80 тисяч доларів, ось і будуть голосувати за депутатів, які поставлять на місце "зажерливих" киян!".

Екологічний податок: інструмент для покарання

Резерви для наповнення бюджету знайшлися й у сфері екології. Виявляється, в Україні на сьогодні діє найнижча ставка екологічного податку за викиди вуглекислого газу. Автори документа пропонують наблизити цю ставку до мінімальної ставки в країнах ЄС, наприклад, як в Польщі — 1 євро за тонну.

"Змінами до Податкового кодексу і в інші закони пропонується в частині екологічного податку підвищити з 1 січня 2021 року ставку екологічного податку за викиди вуглекислого газу з 10,00 грн/тонну до 30 грн/тонну і передбачити поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн/тонну у 2024 році (щорічне підвищення на 5 грн/тонну), — говориться в законопроекті. — Ставки екологічного податку за скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти 1 січня 2021 року збільшити у 2 рази й передбачити їх підвищення в 10 разів у 2029 році (поступово)".

За словами Олексія Куща, якщо на заході екологічне оподаткування є інструментом підтримки, то у нас це інструмент покарання. Наприклад, в той час, як в Європі виписаний штраф підприємство може витратити на заміну фільтрів, установку систем очищення і т.д., у нас екологічний податок не має на меті поліпшити екологію, його завдання — вибивати гроші з бізнесу.

Наші чиновники та політики — це "епігони", які не розуміють суті явища, а просто сліпо намагаються копіювати форми, продовжує експерт. Наприклад, зараз в Європі йде хвиля зеленої ринкової економіки. Зелена економіка хороша для постіндустріальних країн і товариств, які вже виконали всі економічні та соціальні завдання, і тепер можуть подбати про екологію. Але розвинені країни хочуть розв'язувати екологічні проблеми коштом деіндустріалізації країн, що розвиваються, для яких це буде смертельно.

"Так, екологію потрібно захищати, але для таких країн як Україна необхідний період з дуже гнучкими екологічними вимогами, — міркує Кущ. — Якщо ж ми продовжимо дозволяти собі вішати на вуха "зелену локшину", у нас взагалі закриються останні заводи. Китай 30 років навіть чути не хотів про скорочення викидів і довгий час вважався основним забруднювачем планети. І тільки зараз, досягнувши певних стандартів розвитку, він приєднується до екологічних проектів. Якщо Україна вирішить стати "екологічно чистою" прямо зараз, то люди будуть вмирати не від брудного повітря, а від злиднів. В Африці є цілий ряд екологічно чистих країн, де немає ніякої промисловості, як і немає якісної медицини, освіти. Люди там дихають чистим повітрям, але помирають від хвороб, відсутності профілактики, низької якості медицини й низького рівня життя".

В цілому економісти вважають, що автори документа зі своїми ініціативами перемудрили. І, на думку Олексія Куща, замість того, щоб зробити прості й зрозумілі кроки — ввести податок на прибуток для нерезидентів, котрі скупили ОВДП, прогресивну шкалу оподаткування зарплат, реальний податок на розкіш на яхти, предмети мистецтва, елітну нерухомість і т.д, уряд в черговий раз намагається видавити з уже "мертвої корови" ще хоча б літр молока.

Нагадаємо, раніше журналісти порталу "Коментарі" разом з економістами розбиралися, чи так страшна бюджетна дірка України і яким коштом її будуть "латати".