Рубрики
МЕНЮ
Герман Борисов
В Україні ринок нафтопродуктів є одним з найбільш проблемних. Особливо це стосується тих рідин і газів, якими наші співвітчизники заправляють свої автомобілі. Ціни на такі види ПММ дуже залежать від коливань на світовому ринку. Крім цього, високий відсоток зазначеного сектора економіки вже давно знаходиться в тіні. Також на вартість різних видів нафтопродуктів впливає низка факторів, які ми розглянемо нижче.
Ціни на бензин в Україні. Фото з відкритих джерел
Якщо брати динаміку цін за останні 30 років, то на самому початку "лихих 90-х" не тільки бензин, а й інші види пального були досить дешевими і доступними. До слова, в ті часи марка А-95 мала назву "екстра" і практично ніде не продавалася, в основному всі використовували А-76.
Відразу після розпаду Радянського Союзу ціни підвищилися несуттєво. У 1992 році вартість бензину в Україні за 1 літр становила всього 1,25 карбованців (тоді в обігу були купони), але виникла інша проблема — дефіцит. На АЗС було дуже мало пального, тому водіям здебільшого доводилося його купувати за завищеними в рази цінами на "чорному ринку".
Хто б міг подумати, що бензин і "солярку", які ще кілька років тому деякі водії, щоб не отримати догану за "невиробіток", просто зливали в землю, тепер стало важко дістати на автозаправці!
Згодом проблема дефіциту була вирішена, проте при цьому пальне вже ніхто не викидав, оскільки воно помітно зросло у ціні.
Так, у 1996 році літр бензину А-95 коштував 60 копійок при середній зарплаті 103 грн. (В цьому ж році остаточно знецінені купоно-карбованці замінили гривнями у співвідношенні 100 тис. крб = 1 грн).
У 1998 році ця марка бензину подорожчала до 3 грн. Далі, аж до 2005 року, спостерігалося досить повільне зростання ціни (до 3,5-3,6 грн), а середньомісячна зарплата підвищилася з 148,16 грн (1999 рік) до 640,86 грн (2005 рік).
У 2006 році бензин А-95 подорожчав майже до 5 грн, а в наступні два роки темп зростання його вартості знизився. При цьому у 2008 році середня зарплата перевищила позначку в 1,5 тис. гривень.
Після цього зростання цін прискорилося. Якщо у 2009 році літр бензину коштував 6,5 грн, то до кінця 2013 року — вже близько 11 грн. Своєю чергою заробітна плата за цей часовий проміжок також підвищилася до 3 тис. грн.
Після зміни влади у Києві, анексії Криму і початку війни на Донбасі зростання ціни на бензин помітно прискорилося. До кінця 2014 року вони становили понад 16 грн за літр, взимку 2015 року — 17,5 грн. У 2016 році цей вид пального подорожчав до 19,6 грн, у 2017-му — 23,85 грн, у 2018-му — 28,4 грн. Середньомісячна зарплата за ці роки підвищилася до 7711 грн.
У 2019 бензин марки А-95 коштував 29,18 грн за 1 літр, а ось у 2020 році спостерігалося зниження вартості до 27,21 грн. Тенденція до зниження тривала до поточного року, коли літр бензину подешевшав майже до 25 грн (дані за січень 2021 року). Після цього ціна знову почала "рости": у березні бензин коштував вже 28,33 грн, а у квітні — 28,6 грн.
Влітку вартість подолала критичну позначку у 30 грн за літр. Найдорожчий бензин був 4 серпня (30,29 грн), а до кінця місяця ціна почала поступово знижуватися.
Ян Кароль, старший аналітик компанії Esperio:
"Зараз середні ціни за літр бензину А-95 по Україні становлять 29,83 грн, А-92 — 28,88 грн, А-95 преміум 31,8 грн, дизельне пальне 28,10 грн, автомобільний газ 17,48 грн.
Як з початку поточного року, так і за останні 12 місяців вартість пального всередині країни зростала. З початку 2021 року А-95 подорожчав на 18,5%, А-92 — 19,5%, А-95 преміум — 18,6%, дизельне пальне — 14,2%, автомобільний газ — 41,4%.
За 12 місяців А-5 подорожчав на 29%, А-92 — 31,7%, А-95 преміум — 29,2%, дизельне пальне — 24,5%, автомобільний газ — 45%".
— Чи обгрунтовані, на Ваш погляд, ціни на пальне в Україні з економічної точки зору?
"Динаміка цін, з одного боку, абсолютно несправедлива, якщо врахувати, що гривня зросла по відношенню до долара США на 5,6% з початку року і на 3,4% за 12 місяців. Але ціноутворення на пальне не прив'язане тільки до курсу гривні . В тому числі, є прив'язка і на вартість пального у світі.
Нафта марки Brent з початку року підвищилася на 39%, а за 12 місяців — на 59% до 71,58 дол. за барель. Крім того, є ризик політичних чинників, який могли б враховувати представники бізнесу автозаправних станцій, але його, мабуть, враховували мінімально", — підкреслює експерт.
На початку 90-х років "солярка" (беремо в лапки, оскільки прийнято вважати, що це просто інша назва дизпального, але з точки зору науки все ж є відмінності в хімічному складі, — авт.) була дуже дешевою — 4 копійки (рублеві) за 1 літр. Коли розпався СРСР і бензин став дефіцитним, дизпальне теж дістати стало складніше. На початку періоду незалежності України цим видом нафтопродуктів іноді почали замінювати бензин, проте підходило таке далеко не всім видам машин.
У 90-ті роки динаміка зростання цін на дизпальне трохи нагадувала бензинову. З тією різницею, що на початку 90-х "солярка" була приблизно на 20-25% дешевшою за бензин, а у новому столітті почала поступово наздоганяти його. Ціни на "солярку" завжди були нижчими, ніж на бензин А-95, проте в останні роки майже зрівнялася, а марку А-92 навіть іноді обганяли.
Для порівняння: у липні 2015 року, наприклад, дизпальне коштувало 19,94 грн, а бензин А-92 — 19,92 грн. Якщо ж візьмемо показники на поточний момент, тобто вересень 2021 року, то "солярка" зараз в середньому продається за 28,15 грн, а бензин А-92 — за 28,91 грн.
Останніми роками найбільш відчутний стрибок у ціні відбувся на початку 2015 року, коли вартість "дизеля" зросла на 26,6%.
До слова, за останні п'ять років цей вид пального "підріс" у ціні майже на 10 грн.
Ще 25 років тому скраплений газ (LPG) спалювали на родовищах як побічний продукт, який приносить лише збитки. Однак з роками ситуація змінилася і в міру зростання використання газу (як скрапленого, так і компримованого) в авто його попит виростав у рази, а з ним збільшувалася і вартість.
Якщо бензин і "дизель" росли у ціні практично постійно, то автомобільний газ стрибкоподібно, але при цьому були періоди, коли він істотно дешевшав. Так, відстежуючи динаміку в останні роки, ми бачимо, що його ціна знижувалася вкінці 2014 року, а потім в середині 2015-го.
У вересні 2015 року автогаз коштував 8,8 грн за літр, до грудня ціна зросла до 10 грн і вище. Восени 2016 року LPG подорожчав до 13,16 грн, після чого ціни почали знижуватися, але ненадовго.
У вересні 2017 року газ коштував вже 16 грн/л, і в цьому ж місяці почав досить різко дешевшати. До кінця місяця вартість знизилася до 13,6 грн, а навесні 2018 року опустилася майже до 12 грн. Правда, влітку і восени того ж року ціни почали "відігравати" свої колишні цифри, причому так, що у жовтні водії на заправках знову побачили цифру "16". До кінця року газ знову подешевшав, і у 2019 рік вступив із ціною 13,57 грн/л.
Після цього вартість LPG продовжила зниження. У вересні 2019 року вона становила 11,81-12,04 грн/л. У 2020 році ціни трималися на такому ж рівні, хоча були часи, коли "просідали" майже до 8 грн.
До слова, у червні 2020 року середня вартість тонни цього виду пального на кордоні України вперше за всю історію перевищила вартість бензину.
До кінця минулого року ціна трималася в районі 12-12,5 грн за один літр, а у 2021 році почала зростати. У січні підвищилася до 13 грн/л, в лютому досить різко підскочила до 15,37 грн/л, далі темп зростання сповільнився, а в липні знову прискорився — до 16,86 грн/л. У серпні автогаз коштував вже 17,48 грн.
Серед причин подорожчання газу та інших видів пального той факт, що останнім часом у світі досить відчутно підвищилися ціни на них.
Нафта теж дуже впливає на ціну LPG, так само як і на інші види пального. Нагадаємо, у другій половині літа поточного року ціни на Brent перевищили 70 дол. за барель і вперше з кінця 2018 року "потягнули" за собою усі нафтопродукти.
Втім, як стверджують деякі фінансові експерти, газ може як потрапляти під вплив "чорного золота", так і "жити окремим від нафти життям", тобто дорожчати нелінійно.
Що стосується України, то ключовою складністю є той факт, що наша країна забезпечує більшість своїх потреб у пальному за рахунок імпорту. За половину 2021 року ми покрили внутрішнім виробництвом лише 20% від сумарних поставок. Через настільки гостру залежність іноземні постачальники постійно накручують ціну. Вони розуміють, що нам пальне необхідне, тому і роблять так, як вигідно їм.
Підкреслимо: на восьмому році війни Україна як і раніше купує пальне в РФ і Білорусі, і диверсифікація ринку триває досить повільними темпами. Тобто з екранів телевізорів регулярно говорять, що ми воюємо і боремося з агресією, а за фактом, особливо коли справа стосується власних автомобільних баків, ми торгуємо.
Не останньою проблемою є і перехід бізнесу у тінь. За даними Антимонопольного комітету (АМК), приблизно 25% бензину і 19% дизельного пального продають нелегально. А якщо брати весь паливний ринок, то ця цифра перевищує 33%, причому найбільш високий відсоток дає автомобільний газ. У результаті цього втрати державного бюджету через несплату податків, за різними оцінками, становлять понад 20 млрд грн на рік.
За даними того ж АМК, вже кілька років поспіль відсоток незаконного бізнесу на ринку роздрібної торгівлі пальним у нашій країні стає дедалі більшим. При цьому чи не найбільшим споживачем контрафактної і контрабандної "горючки" є агропромисловий сектор. Адже тільки для посівної потрібно близько 400 тис. тонн дизельного пального, а це 10% від загального обсягу, який споживає Україна за рік.
Ще одна проблема: багато сільгосппідприємств виводять гроші, збільшуючи витрати і занижуючи базу оподаткування. Одним із джерел "темного" імпорту є бензин і "солярка" — їх перевозять під виглядом авіаційного гасу, здійснюючи махінацію на акцизах. Річ у тім, що акцизний податок для авіагасу становить всього 21 євро за 1000 л, тоді як на дизпальне — 139,5 євро.
З огляду на той факт, що українцям пальне для авто потрібне постійно, а останніми роками попит на нього стрімко зростає, виникає питання: що з цим робити, чи можна зробити його вартість більш доступною?
"Оптимізація цін на пальне для України є неможливою, якщо світові ціни будуть зростати, а також якщо збережуться ризики поставок пального з Білорусі та Росії. З одного боку як фактор ризику враховуємо політичні відносини між країнами — торговими партнерами, а з іншого боку є ризик з боку запуску "Північного потоку-2", — вважає Ян Кароль, старший аналітик компанії Esperio.
За його словами, звертаючись до динаміки попиту на пальне у світі в період після пандемії і спекулятивного складника — в очікуванні зростання цього попиту — можна припустити, що фактичні дані з видобутку, фактичні витрати запасів різних країн будуть враховуватися як другорядні. Тобто ціни можуть зростати навіть без фактичного збільшення попиту на пальне.
Які ж короткострокові (до кінця місяця) і довгострокові (до кінця року) прогнози можна дати за цінами на пальне?
За словами Яна Кароля, прогнози щодо динаміки цін на внутрішньому ринку зберігаються негативними.
Раніше портал "Коментарі" повідомляв про оподаткування в Україні: чи комфортно бізнесу і звичайним громадянам.
Новини