Головна Статті Бізнес економіка Економічні підсумки 2021 року: стабільна гривня, зліт цін і законодавчі заділи на майбутнє
commentss Cтатті Всі новини

Економічні підсумки 2021 року: стабільна гривня, зліт цін і законодавчі заділи на майбутнє

Одним із головних економічних підсумків 2021 року експерти називають ухвалення «антіолігархічного» закону № 5600, який зробив «олігархом» практично кожного українця

1 січня 2022, 00:01
Поділіться публікацією:

2021 рік видався складним як для всього світу загалом, так і для України зокрема. Причому очікування щодо "світлого майбутнього" вже не такі райдужні як раніше. І якщо наприкінці 2020-го багато прогнозів ґрунтувалися на тому, що пандемія у 2021 році закінчиться, то сьогодні вони базуються на тому, що коронавірус залишиться з нами надовго. При цьому серед головних подій 2021-го багато експертів називають появу нових штамів. Підсумки другого "пандемічного" року "Коментарі" обговорили разом з українськими економістами.

Економічні підсумки 2021 року: стабільна гривня, зліт цін і законодавчі заділи на майбутнє

Економічні підсумки 2021 року. Фото: Прес-Центр

ВВП: надії на зростання не справдилися


Після того, як український ВВП у 2020 році скоротився на 4%, експерти очікували, що у 2021 році економіка відіграє хоча б це падіння. Прогнози багатьох економістів щодо зростання ВВП на 2021 рік коливалися від 4% до дуже оптимістичних 5-6%.


Сьогодні, коли 2021 підійшов до кінця, вже зрозуміло, що компенсувати падіння першого "пандемічного" року не вийде.


"Підбиваючи підсумки року, у першу чергу варто зазначити, що очікуваного відновлення економіки не відбулося, — констатував засновник компанії Performance Managment Сергій Сароян. — Згідно з прогнозами Міністерства економіки, в поточному році зростання складе близько 3%, а за межами України очікування ще песимістичніші. Наприклад, інвестиційний банк JP Morgan прогнозує зростання лише на 2,3%, хоча раніше ця цифра становила 4,5%”.


Серед негативних драйверів експерт називає насамперед високу інфляцію, яка "з'їдає" все економічне зростання, збільшення вартості газу, а також очікування щодо можливого погіршення епідеміологічної обстановки.


З іншого боку, із самого початку пандемії – з березня 2020-го – економісти одностайно прогнозують, що українська економіка не витримає тотального карантину. Але, зважаючи на те, скільки карантинів вона вже пережила, наша економіка просто непотоплювана.


Втім, економісти мають пояснення цієї "живучості". Річ у тім, каже аналітик Олексій Кущ, що фразу "економіка не переживе" не варто сприймати буквально. Насправді "померти зовсім" економіка не може, і її падіння не має дна, нижче якого неможливо впасти. Будь-яка економічна система саморегулюється і навіть після найграндіознішого падіння знаходить нову "точку рівноваги", просто на нижчому ступені розвитку.

Ціни: вище тільки небо

Зростання ціни були головною темою ЗМІ протягом усього 2021 року. За даними Держстату, за минулі 12 місяців (листопад до листопада) вартість товарів та послуг зросла на 9,3%. Алкоголь став дорожчим майже на 10%, комуналка та паливо – на чверть. На цьому фоні подорожчання продуктів виглядає більш-менш пристойно – всього 10,6%. Але на окремі продукти цінники за 12 місяців просто злетіли.


За рік їжа стала настільки дорожчою, що вчасно згадати пораду ексміністра соціальної політики Андрія Реви та справді замислитися над тим, щоб менше їсти. Подорожчали хліб, макарони, крупи, м'ясо, риба, молочка. А у безумовних лідерах – цукор (65,6%), соняшникова олія (59,7%) та яйця (50,7%), вартість яких за рік зросла більш ніж у півтора раза.


Пояснюючи причини цього, аналітик Олексій Кущ нагадав про "ефект Гіффена", на перший погляд, досить парадоксальний. Відповідно до цього правила, попит на певну групу соціальних товарів зростає не при зниженні цін, що було б цілком логічно, а за їх зростання. Річ у тому, пояснює Кущ, що йдеться про відносно недорогі товари, які займають у споживчому кошику велику частку, і їм просто не знаходиться рівнозначної заміни. В Україні до цих товарів відносяться якраз цукор, соняшникова олія та яйця.

Гривня: жила як за підручником

На відміну від прогнозів щодо ВВП, де експерти виявилися надто оптимістичними, у разі курсу вони, навпаки, демонстрували зайвий песимізм, озвучуючи очікування 30 грн за долар і вище. З усім тим гривня цього року демонструвала дивовижну стабільність, і навіть наприкінці року її курс коливається навколо позначки 27 грн за долар.


"Можна сказати, що гривня фактично весь рік жила як за підручником: щодо стабільного курсу з діапазоном коливання в межах економічно обґрунтованих норм", — каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.


А Сергій Сароян пояснює: скасування карантинних заходів та поновлення економічної активності викликали зростання попиту на сировину, що дозволило збільшити виторг вітчизняних експортерів: за перші 10 місяців вона зросла більш ніж на 80% у порівнянні з минулим роком, у той час як експорт був нарощений на третину. Відчула підтримку й гривня, що зміцнилася на 7% до долара.


"Однак вже зараз ми бачимо відтік капіталу нерезидентів на тлі очікувань жорсткості монетарної політики ФРС та ЄЦБ, — каже Сароян. — Варто очікувати на подальше плавне зростання курсу, що стане додатковим проінфляційним фактором".

Головні події: коронавірус і "косметичні" рішення


Практично всі експерти однією з основних подій року, що минає, називають появу нових штамів коронавірусу.


"Пандемія, що продовжується, змушує знову переживати за можливе закриття портів і заводів на карантин, а це суттєво посилить проблеми з ланцюжками постачання, — пояснює Сергій Сароян зв'язок коронавірусу і великої економіки. — Зараз вантажні судна по всьому світу приходять із запізненням у середньому на 7 днів, а логістичні служби скаржаться на нестачу кадрів".


Нові хвилі коронавірусу та ескалація ситуації на Донбасі – це головні питання, без вирішення яких українська економіка продовжить перебувати у перманентному стані, вважає президент Інституту реформ та розвитку Києва Олександр Вовченко.


"2021 рік для української економіки дався нелегко, — констатував Вовченко. — Українці відчули на собі зростання цін на продукти, пальне, нерухомість, комунальні послуги, будівельні матеріали, побутову техніку, побутову хімію тощо. Але при цьому доходи більшості громадян не лише не виросли, але й знизилися. Виживати українцям стає все складніше: у більшості не вистачає коштів на першочергові потреби, і це маркер, яким можна оцінити реальний рівень економіки".


За словами Вовченка, косметичні рішення влади не дали жодних позитивних результатів для економіки України. За фактом ми маємо уповільнення економіки, відтік іноземних інвестицій, провал "великої приватизації", енергетичну кризу, зростання безробіття, масову трудову міграцію, зростання податкового навантаження на бізнес.


"Складається враження, що влада шукає всі можливі способи поповнити державний бюджет, "полюючи" на доходи малого та середнього бізнесу та людей, — каже експерт. — Але при цьому нічого для розвитку економіки та створення сприятливого бізнес-клімату не робиться".


Олександр Охріменко до основних подій року відніс запуск ринку землі та зазначив: справа пішла, деякі вже навіть розпочали спекуляції.


Економіст Владислав Банков виділив дві, за його словами, взаємопов'язані події: тотальне згортання дрібного бізнесу та рекордну "евакуацію" трудових ресурсів: різниця між тими, хто виїхав і повернувся в Україну за 10 місяців 2021 року, склала понад 600 тисяч людей.  

Доробки на майбутнє: "тушки вбитих ідей"


Треба сказати, що у 2021 році було прийнято чимало економічних законів, які Олексій Кущ влучно назвав "тушками вбитих добрих ідей". Йдеться про правильні загалом ідеї, які пішли у неправильному напрямку.


"Зараз влада збирає цілий набір "скальпів" з начебто правильних рішень, які були реалізовані найгіршим чином, — вважає аналітик. — У результаті замість реалізації програми компенсації процентної ставки "5-7-9", "Великого будівництва", допомоги ФОП, заохочень за вакцинацію ми маємо щось спотворене та збочене. У жодній із цих програм не було головного — ефекту мультиплікатора для зростання економіки та доходів населення".


На думку аналітика, причини таких результатів у тому, що люди займаються не своєю справою. Автори цих програм свого часу йшли у владу як прихильники лібертаріанства, а зараз вони становлять протекціоністів, компенсуючи державним коштом відсоткові ставки за комерційними кредитами.


Нашумілий "економічний паспорт українця" також не викликає в експертів великого захоплення. Українські економісти в один голос говорять про те, що ми – не Кувейт, не Катар та не Емірати, щоб "вичавити" такі суми з надр.


"У нас ренту за газ платять українці та підприємства ТКЕ, купуючи його у Нафтогазу, — пояснює Кущ. – Тобто новостворений резервний фонд та гроші на рахунках молодих українців формуватимуться зовсім не за гроші олігархів чи якихось іноземних покупців української сировини, а коштом наших комунальних платіжок. Більш абсурдну схему обдурювання виборців важко уявити".


І, нарешті, одним із головних економічних підсумків 2021-го багато експертів одностайно назвали ухвалення закону № 5600, який зробив "олігархом" практично кожного з нас. Адже ухвалений документ підвищує податки не лише для великого бізнесу, а й для кожної бабусі із села, яка вирощує та продає овочі зі свого городу.


"Для мене ухвалення цього закону, який запрацює вже наступного року, є підтвердженням "курсу рекетирів" щодо бізнес-середовища, — зазначив аналітик Данило Монін у бесіді з порталом "Коментарі". – А зняття з реєстрації "слугами" податку на виведений капітал свідчить у тому, що де вони планують виконувати передвиборчі обіцянки".


Сергій Сароян додає: попри те, що закон № 5600 заведено називати "антиолігархічним", він все ж таки назвав би його "антибізнесовим".


"Крім параметрів ренти на руду, документ має на увазі збільшення податків з операцій із нерухомістю, надання послуг зв'язку, продажу аграрної продукції та інші не менш цікаві моменти, — каже експерт. — У кризові часи заведено полегшувати життя підприємцям, але Україна знову пішла своїм шляхом. Якщо раніше чиновники говорили про зростання надходжень до держбюджету у 2022 році на 60 млрд, то тепер уже про 15 млрд грн”.


Залишається сподіватися, підсумував експерт, що держава зможе розпорядитись відібраними у людей грішми ефективніше, ніж вони могли б це зробити самі.


Раніше інтернет-портал "Коментарі" також повідомляв про соціальне розшарування в Україні та Росії як бомбу уповільненої дії.


Читайте Comments.ua в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Обговорення

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!