Економічні підсумки 2021 року: стабільна гривня, зліт цін і законодавчі заділи на майбутнє

2021 рік видався складним як для всього світу загалом, так і для України зокрема. Причому очікування щодо "світлого майбутнього" вже не такі райдужні як раніше. І якщо наприкінці 2020-го багато прогнозів ґрунтувалися на тому, що пандемія у 2021 році закінчиться, то сьогодні вони базуються на тому, що коронавірус залишиться з нами надовго. При цьому серед головних подій 2021-го багато експертів називають появу нових штамів. Підсумки другого "пандемічного" року "Коментарі" обговорили разом з українськими економістами.

Економічні підсумки 2021 року. Фото: Прес-Центр

ВВП: надії на зростання не справдилися

Після того, як український ВВП у 2020 році скоротився на 4%, експерти очікували, що у 2021 році економіка відіграє хоча б це падіння. Прогнози багатьох економістів щодо зростання ВВП на 2021 рік коливалися від 4% до дуже оптимістичних 5-6%.

Сьогодні, коли 2021 підійшов до кінця, вже зрозуміло, що компенсувати падіння першого "пандемічного" року не вийде.

Серед негативних драйверів експерт називає насамперед високу інфляцію, яка "з'їдає" все економічне зростання, збільшення вартості газу, а також очікування щодо можливого погіршення епідеміологічної обстановки.

З іншого боку, із самого початку пандемії – з березня 2020-го – економісти одностайно прогнозують, що українська економіка не витримає тотального карантину. Але, зважаючи на те, скільки карантинів вона вже пережила, наша економіка просто непотоплювана.

Втім, економісти мають пояснення цієї "живучості". Річ у тім, каже аналітик Олексій Кущ, що фразу "економіка не переживе" не варто сприймати буквально. Насправді "померти зовсім" економіка не може, і її падіння не має дна, нижче якого неможливо впасти. Будь-яка економічна система саморегулюється і навіть після найграндіознішого падіння знаходить нову "точку рівноваги", просто на нижчому ступені розвитку.

Ціни: вище тільки небо

Зростання ціни були головною темою ЗМІ протягом усього 2021 року. За даними Держстату, за минулі 12 місяців (листопад до листопада) вартість товарів та послуг зросла на 9,3%. Алкоголь став дорожчим майже на 10%, комуналка та паливо – на чверть. На цьому фоні подорожчання продуктів виглядає більш-менш пристойно – всього 10,6%. Але на окремі продукти цінники за 12 місяців просто злетіли.

За рік їжа стала настільки дорожчою, що вчасно згадати пораду ексміністра соціальної політики Андрія Реви та справді замислитися над тим, щоб менше їсти. Подорожчали хліб, макарони, крупи, м'ясо, риба, молочка. А у безумовних лідерах – цукор (65,6%), соняшникова олія (59,7%) та яйця (50,7%), вартість яких за рік зросла більш ніж у півтора раза.

Пояснюючи причини цього, аналітик Олексій Кущ нагадав про "ефект Гіффена", на перший погляд, досить парадоксальний. Відповідно до цього правила, попит на певну групу соціальних товарів зростає не при зниженні цін, що було б цілком логічно, а за їх зростання. Річ у тому, пояснює Кущ, що йдеться про відносно недорогі товари, які займають у споживчому кошику велику частку, і їм просто не знаходиться рівнозначної заміни. В Україні до цих товарів відносяться якраз цукор, соняшникова олія та яйця.

Гривня: жила як за підручником

На відміну від прогнозів щодо ВВП, де експерти виявилися надто оптимістичними, у разі курсу вони, навпаки, демонстрували зайвий песимізм, озвучуючи очікування 30 грн за долар і вище. З усім тим гривня цього року демонструвала дивовижну стабільність, і навіть наприкінці року її курс коливається навколо позначки 27 грн за долар.

А Сергій Сароян пояснює: скасування карантинних заходів та поновлення економічної активності викликали зростання попиту на сировину, що дозволило збільшити виторг вітчизняних експортерів: за перші 10 місяців вона зросла більш ніж на 80% у порівнянні з минулим роком, у той час як експорт був нарощений на третину. Відчула підтримку й гривня, що зміцнилася на 7% до долара.

Головні події: коронавірус і "косметичні" рішення

Практично всі експерти однією з основних подій року, що минає, називають появу нових штамів коронавірусу.

Нові хвилі коронавірусу та ескалація ситуації на Донбасі – це головні питання, без вирішення яких українська економіка продовжить перебувати у перманентному стані, вважає президент Інституту реформ та розвитку Києва Олександр Вовченко.

За словами Вовченка, косметичні рішення влади не дали жодних позитивних результатів для економіки України. За фактом ми маємо уповільнення економіки, відтік іноземних інвестицій, провал "великої приватизації", енергетичну кризу, зростання безробіття, масову трудову міграцію, зростання податкового навантаження на бізнес.

Олександр Охріменко до основних подій року відніс запуск ринку землі та зазначив: справа пішла, деякі вже навіть розпочали спекуляції.

Економіст Владислав Банков виділив дві, за його словами, взаємопов'язані події: тотальне згортання дрібного бізнесу та рекордну "евакуацію" трудових ресурсів: різниця між тими, хто виїхав і повернувся в Україну за 10 місяців 2021 року, склала понад 600 тисяч людей.  

Доробки на майбутнє: "тушки вбитих ідей"

Треба сказати, що у 2021 році було прийнято чимало економічних законів, які Олексій Кущ влучно назвав "тушками вбитих добрих ідей". Йдеться про правильні загалом ідеї, які пішли у неправильному напрямку.

На думку аналітика, причини таких результатів у тому, що люди займаються не своєю справою. Автори цих програм свого часу йшли у владу як прихильники лібертаріанства, а зараз вони становлять протекціоністів, компенсуючи державним коштом відсоткові ставки за комерційними кредитами.

Нашумілий "економічний паспорт українця" також не викликає в експертів великого захоплення. Українські економісти в один голос говорять про те, що ми – не Кувейт, не Катар та не Емірати, щоб "вичавити" такі суми з надр.

І, нарешті, одним із головних економічних підсумків 2021-го багато експертів одностайно назвали ухвалення закону № 5600, який зробив "олігархом" практично кожного з нас. Адже ухвалений документ підвищує податки не лише для великого бізнесу, а й для кожної бабусі із села, яка вирощує та продає овочі зі свого городу.

Сергій Сароян додає: попри те, що закон № 5600 заведено називати "антиолігархічним", він все ж таки назвав би його "антибізнесовим".

Залишається сподіватися, підсумував експерт, що держава зможе розпорядитись відібраними у людей грішми ефективніше, ніж вони могли б це зробити самі.

Раніше інтернет-портал "Коментарі" також повідомляв про соціальне розшарування в Україні та Росії як бомбу уповільненої дії.