Економічні підсумки 2022 року. Кінець «нової нормальності» та ЗСУ як дзеркало перемог МСБ України

На початку 2022 припинилось проектне керування світом, стався крах "короновірусної нової нормальності", почалась війна в Україні. У своєї новітній історії економіка нашої країни стикається з викликами такого масштабу вперше. Стійкість української економіки здивувала, українці творили дива, а ось влада здивувати не зуміла. Економічний підсумок 2022 року – популярна фраза "світ вже не буде таким, як раніше" отримала конкретне наповнення.

Економіка України: економічні підсумки

Прощання з системою боргових бульбашок, глобалізмом та Китаєм

23 лютого 2022 рока у більшості українських ЗМІ на центральному місці був т. зв. "короновірусний лічильник", 24 лютого 2022 на тому ж самому місці у більшості ЗМІ запрацював новий лічильник – знищених в Україні російських окупантів та їх техніки.

Провал проекту "ковід19: велике перезавантаження" — це одна з головних причин початку нового етапу війни в Україні. Проблему, що зовнішні борги держав та корпорацій станом на 2020 рік у 60 разів перевищували весь ВВП планети Земля, не вдалось вирішити примусом людства до "нової нормальності". Захід відійшов на заздалегідь підготовані позиції, Китай та РФ "плану Б" не мали, фактично, втратили все і тому пішли в атаку.

Через крах проектного керування світом та провал сценаріїв щодо України почали проявлятися накопичені світовою фінансовою системою у 1945-2020 проблеми та протиріччя. Головним економічним підсумком 2022 року таким чином став початок світової стагфляції. При чому, по Китаю та Росії, які через вторгнення в Україну розраховували відтермінувати зустріч з екзистенціальними проблемами, це вдарило сильніше всього.

ФРС та ЄЦБ підвищенням ставок за рецептами 1970-1980 років намагаються боротися зі стагфляцією, але ситуація відрізняється від тих часів, немає гарантій, що їм вдасться.

Одночасно ми спостерігаємо кінець проекту "глобального світу" та крах його головного елементу – Китаю, який у доктрині глобалістів був світовою фабрикою, під інтереси якої знищили майже усі виробництва в усіх інших країнах.

"У Китаї темпи зростання економіки знижаються до 3% на рік, валовий борг перевищує 300% річних. – каже співзасновник Українського інституту майбутнього Анатолій Амєлін. – З’являються ризики параду внутрішніх дефолтів. Ми можемо очікувати "ідеальний шторм", який перетвориться на цунамі та охопить весь світ, бо частка Китаю в світової економіці складає 18,5%".

Все це відбувається на фоні руйнації більшості світових логістичних ланцюжків та економічних зв’язків через російське вторгнення в Україну.

Уряд продемонстрував некомпетентність в економічних питаннях  

В магазинах та на ринках Україні у більшості товарних сегментів було складно знайти щось не китайське. Останні роки ринок України виглядав так, нібито країна економічно окупована Китаєм. Символічним було й те, що саме посольство Китаю знаходиться саме в урядовому кварталі Києва.

Здається, світові тренди відкривають Україні вікно можливостей відновити власні виробництва, а десь й побудувати нові. Не тільки для внутрішнього споживання, а і щоб витіснити китайський ширвжиток з ринків ЄС, при чому цінову конкуренцію на перших етапах можна вигравати завдяки логістичним перевагам.

На жаль, чинний Уряд демонструє відсутність стратегічного мислення та здібностей здійснити післявоєнне відновлення таким чином, щоб стало краще, ніж було.

"Головний економічний підсумок 2022 року не в цифрах, а у тому, який вектор обрано у діяльності економічного блоку Уряду, – каже "Коментарі" економічний експерт, координатор ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат. – Я бачу, що відповідальна за економічне зростання трійка – Міністерство фінансів, Міністерство економіки та НБУ психологічно підсили на голку зовнішніх дотацій та вливань. Вони відпустили питання організації внутрішніх економічних умов. Не роблять нічого, щоб та економіка, що залишилась, не деградувала та не занепадала. Нічого не робиться щоб ті трудові ресурси, що в нас є, не намагались поїхати з країни".

"Економічний блок повинен зараз не тільки планувати, а вже створювати умови для того, щоб в Україну почали повертатися підприємці та всі інші громадяни, які виїхали, – продовжує Андрій Гарнат. – Потрібно створити такі умови, щоб бізнес бачив, що в Україні можна нормально працювати та розвиватись. Цього ми не бачимо. Ми навпаки бачимо створення умов, щоб посилювався відтік робочих ресурсів та капіталу".

Отже, влада працювала переважно на кошти від зовнішніх гравців, а хто платить, той заказує музику. Тому, безпорадність Уряду у вирішенні важливих питань може бути пов’язана не тільки з професійною непридатністю топ-менеджерів Зе!команди, а й зацікавленістю у відсутності ефективних рішень з боку третіх осіб.

"Уряд нічого не зробив для переводу економки на військові рейки, – каже "Коментарі" експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко. – Чиновники не визначились з пріоритетами – які напрямки ми зараз розвиваємо, що у першу чергу фінансуємо. Не виконано організацію виробництва під вимоги військового часу. По бюджету видно, що ми продовжуємо фінансувати ряд непотрібних організацій. Наприклад, держслужбу експортного контролю – такого в жодній країні світу немає. Є багато подібних організацій на державному фінансуванні. Якщо припинити витрачати туди гроші, в нас звільняться колосальні ресурси, які можна направити на потреби ЗСУ". 

На думку Юрія Гаврилечка, Уряд мав би домовитися про відтермінування виплат та відсотків по боргам. Кредитори б це зрозуміли з огляду на такий форс-мажор, як війна. Але в бюджеті на наступний рік закладено близько 800 млрд гривень на такі виплати – це співставно з бюджетом Міноборони України.

"Громадяни України визнані одними з найбідніших на планеті. І це результат не війни з РФ, а результат роботи "професіоналів", які 30 років керували країною. Ми ходимо по замкнутому колу. Низькі зарплати – вузький внутрішній ринок, незначні фіскальні надходження для фінансування зобов’язань держави, як внутрішніх, так і зовнішніх. Проте, саме за рахунок низької вартості робочої сили, окремі ділки можуть отримувати надприбутки і "фінансувати" чиновників, які й охороняють таку схему. Якщо країна бажає вирватися  з пут бідності, то перше, що необхідно зробити, — в рази підвищити мінімальну заробітну плату та прожитковий мінімум громадян. Проте, уряд навіть не збирається компенсувати людям втрати від інфляції, яка за результатами 2022 року сягне 35-40%, -говорить к.е.н. Віктор Гольдський.

Одним з самих головних кроків, на думку експерта, має стати перегляд ставки неоподаткованого мінімуму доходу громадян (НМДХ) та прив’язка більшості фіскальних платежів на користь держави до цього показника. Розмір штрафів залежатимуть від НМДХ, рентні платежі залежатимуть від НМДХ, такі податки, як, наприклад, на нерухомість, залежатимуть від НМДХ.

Отже, економічний блок уряду як працював 30 років неефективно, заганяючи людей у прірву бідності, так і продовжує працювати неефективно для країни, проте відстоюючи інтереси олігархів.

Транспорт та зміна статусу олігархів

Єдина галузь, робота якої повністю зупинилася внаслідок повномасштабного російського вторгнення – це авіація. З 24 лютого припинились внутрішні та міжнародні рейси з аеропортів України. Частину літаків до вторгнення перебазували у Європу, частина бортів очікує капітуляції РФ та відновлення українського повітряного простору.

До оголошення т. зв. "зернової угоди" фактично було припинено й роботу практично усіх українських морських портів. Бердянськ, Маріуполь й Херсон перебували під окупацією. Й зараз вантажне та пасажирське сполучення з українськими портами за виключенням невеликої кількості суден "зернової угоди" фактично відсутнє.

Зупинка морського та авіаційного транспорту на практиці повинна збільшити навантаження на державну компанію "Укрзалізниця". Але новин про те, що "Укрзалізниця" збільшили прибутки, змогла вийти на новий рівень та впоратись із зростанням кількості вантажних перевезень не було. Напевно тому, що в цьому не було зацікавленості в Уряді.

До речі, ситуація з транспортуванням української продукції показує актуальні можливості українських олігархів у світі. Економічний підсумок року – аграрні олігархи у 2022 році мали більший вплив на порядок денний, ніж лідери старих фінансово-промислових груп.

Українські аграрні олігархи разом з можновладцями досягли міжнародних умов, що українська аграрна продукція попри війну морським шляхом експортується з України. А ось про морський експорт промислової продукції під якоюсь гуманітарною обгорткою домовитися не зуміли.

Взагалі, є великі сумніви, що після війни олігархічна модель в Україні залишиться. Попри наміри діючої влади брутальним шляхом зайняти місце старих олігархів. Крах старої світової економічної моделі, наслідком чого є й війна в Україні, робить неможливими відтворення олігархічної моделі та рестарт феодально-компрадорської економіки.

Енергетика та блекаут

В принципі, уся realpolitik 1991-2022 років була побудована на збереженні енергетичної залежності України від РФ, а також, на реалізації російської стратегії щодо повного захоплення енергоринку ЄС.

Але у 2022 році виявилось, що Україна може чудово жити без російських нафти та газу, без білоруського бітуму. ЄС зміг відмовитись від російських енергоносіїв. РФ – це рентна економіка, країна-агресор взагалі перетворилась на сировинний придаток кризового Китаю: всі події 2022 року – це повне фіаско Кремля.

"Головною континентальною економічною подією року стала швидка адаптація Європи до заміни російського газу, – каже Олексій Кущ. – Вразило, наскільки швидко це відбулось".

В агонії путінський режим наприкінці 2022 року перевів війну переважно у площину енергетики. Відбувались обстріли енергосистеми України з метою занурити країни в темряву та холод. Але це не вийшло, навпаки ЗСУ кожного разу вдається знищувати ще більш російських ракет та "летючих мопедів".

До речі, спроба влаштувати блекаут нагадує російський експеримент над Кримом 2015-2016 років. Тоді за допомогою блекауту намагалися відволікти увагу кримчан від того, що після вичерпання старих українських запасів на півострові все значно подорожчало та стало поганої якості. Також підприємців в штучному режимі примушували відмовлятися від співпраці з українськими контрагентами та встановлювати економічні зв’язки з російськими контрагентами. У разі відмови штучно відрізали від світла.

Але, що у 2015-2016, що у 2022 РФ "блекаутами" не вдалось досягти стратегічних цілей.

Влада проти малого та середнього бізнеса

Представники малого та середнього бізнесу внаслідок такої політики Уряду перебувають у глибокому шоці. "Це найгірший рік за усі часи незалежності, – каже "Коментарі" економіст, кандидат наук з держуправління Сергій Доротич. – Війна викрила усі недолугості, весь безлад, шо ховали за ширмою. Підприємці зазнали шокуючого удару, війна відкинула бізнес на десятиріччя назад, як у плані бізнес-активності, й в плані перспектив на майбутнє. Люди втратили надію, суцільне розчарування. Багато підприємців зараз думає, чи продовжувати роботу в Україні. Стримує лише заборона на виїзд. Після війни, після зняття обмежень ми втратимо багато бізнесменів та капіталу. Через те, що в нас не працює конституція. В нас продовжують урізати права та свободи. Війна не призвела до того, щоб можновладці зрозуміли та визнали помилки. Вони не розуміють, що люди не можуть жити війною. Не розуміють, що для забезпечення потреб військових, для захисту України хтось повинен працювати, створювати реальні робочі місця, ВВП. Але все йде до того, що люди масово поїдуть. Зараз кожен другий підприємець думає про імміграцію".

В принципі, діяльність економічного блоку команди Зеленського виглядає так, нібито вони мешкають у якійсь паралельній реальності, не звертають уваги на події в країні та світі. Таке враження, що Зе!команда бачить майбутнє, як утопію на ґрунті з суміші блокбастерів "Еквілібріум" та "Матриця" і під це намагається впровадити специфічну економічну модель. Воно вже не працює, не пролазить, а вони все одно оце пихають.

"Рік для економіки негативний, але катастрофічні прогнози не збулися, – каже "Коментарі" аналітик аналітичного центру "Об’єднана Україна" Олексій Кущ. – Стабільність банківської системи вдалось втримати. Інфляція хоча й висока, але перебуває під контролем. Наша економіка виявилась набагато більш стійкіша до кризисів, ніж вважалось". 

Цікаво, що дії Уряду в комбінації з використанням росіянами старих технологій виглядають як спроба закінчити розпочате у 2020 році тотальне знищення малого та середнього бізнесу. Але попри все, малий та середній бізнес вижив, майбутнє за ним, а не за рудиментами старої економічної моделі. Малий та середній бізнес зробив величезний внесок у підтримку ЗСУ та у те, що ЗСУ зірвали усі зовнішні хижацькі плани з поїдання України. Це й є головний економічний підсумок 2022 року. На міжнародному рівні – те, що Україна повернула собі суб’єктність.

Реальність інша, старої екосистеми вже немає, нове зовнішнє середовище вимагає принципово інших підходів. З новим 2023м економічним роком.