Головна Статті Бізнес економіка Економічний паспорт українця: «журавель в небі», якому ще летіти й летіти
commentss Cтатті Всі новини

Економічний паспорт українця: «журавель в небі», якому ще летіти й летіти

Зазвичай стримані економісти не пошкодували барвистих епітетів для ідеї президента: «політична фантастика», «чистої води популізм», «чергова утопія» і навіть «блукаючий в часі журавель»

29 березня 2021, 19:37 comments1378
Поділіться публікацією:

Про економічний паспорт українця ми дізналися ще з передвиборної програми Володимира Зеленського, і ось, через два роки, він знову повернувся до цієї ідеї. Нагадаємо, що мова йде про рахунки, які планується відкривати для кожного новонародженого громадянина країни. Засоби, за рахунок яких збираються поповнювати ці рахунки (1% від реалізації всіх корисних копалин здобутих на території України) будуть акумулюватися в спеціально створеному "Фонді майбутнього".

Економічний паспорт українця: «журавель в небі», якому ще летіти й летіти

"Скоро ми запропонуємо механізм для втілення в життя однієї з моїх передвиборчих обіцянок, а саме про економічний паспорт українців, - заявив президент днями у своєму відеозверненні. - За його допомогою всі діти, народжені в Україні, до моменту настання 18 років зможуть отримати кошти від використання і видобутку надр України, які будуть накопичуватися на їх персональному депозитному рахунку в банку. І після досягнення повноліття зможуть бути витрачені ними на здобуття вищої освіти в Україні".

Про те, наскільки реалістична ця ідея і чи зможе вона втілитися хоча б у середньостроковій перспективі, "Коментарі" поговорили з експертами.

Економічний паспорт українця: ох, вже ці казкарі...

"Чистої води популізмом" назвав ідею економічного паспорта українця економіст Олександр Гаврутенко. І додав: вона не має ніякого відношення ні до завдань справедливого розподілу доходів держави від видобутку копалин, ні до завдань забезпечення молоді вищою освітою.

"Це просто фантазії, - погодився член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. - В умовах, коли немає ні конкретної методики, ні розрахунків, оцінити перспективи ідеї досить складно. Головне, щоб це не стало черговою ідеєю "а як нам ще заробити". А то ж можна придумати красиву схему: створити якесь держпідприємство "економічний паспорт", включити туди родовища газу, нафти, руди й уже звідти відраховувати гроші на "паспорта".

Економіст Владислав Банків в бесіді з порталом "Коментарі" зазначив, що це черговий популістський марення. На його думку, для того, щоб громадяни отримували свою частку від видобутку корисних копалин, не треба нічого вигадувати, треба просто почати робити реальні виплати. А порожні обговорення — це лише спроба заговорити серйозні системні проблеми в суспільстві та економіці.

У Зеленського не вперше говорять про те, що дана ініціатива є черговою спробою підвищити рівень життя громадян України, а також якщо не зупинити, то хоча б уповільнити трудову міграцію. Правда, кажуть експерти, не цілком зрозуміло: як механізм, який почне функціонувати без малого через 20 років, допоможе підвищенню добробуту громадян сьогодні.

Це просто утопія, вважає глава Житлового союзу України Олександр Скубченко. Замість того щоб дати щось реальне і значуще сьогодні, нам розповідають казки й дають абсолютно нереальні обіцянки, але не зараз, а "потім". При цьому всі розуміють, що це "потім" не наступить ніколи.

"Економічний паспорт українця" - звучить гордо

"Економічний паспорт українця" звучить красиво і навіть гордо, каже президент Інституту реформ і розвитку Києва Олександр Вовченко. Але при найближчому розгляді ідея все ж більше схожа на політичну фантастику або ілюзію.

"Це точно не синиця в руках, а журавель в небі, якому ще летіти й летіти, - образно міркує Вовченко. — І що з цим "блукаючим у часі журавлем" може трапитися за 18 років — тільки одному Богу відомо. Даний проект занадто довгостроковий і має цілий ряд корупційних ризиків. Хто і як буде керувати цими засобами? В які активи вони будуть зберігатися? Чи буде управління коштами ефективним? Яким чином буде здійснюватися контроль над процесом? Словом, є дуже багато питань, відповідей на які на сьогодні немає. І все це ставить під сумнів не тільки його успішну реалізацію, а й факт реалізації коли-небудь".

Ще один момент, за словами експерта, - це дискримінаційний підхід в праві на отримання частини багатств України. Тобто, умовно кажучи, ті, хто народився 1 січня отримає кошти, а ті, хто 31 грудня — немає. Але ж неповнолітні діти не можуть бути в нерівних умовах щодо подібних виплат тільки тому, що у авторів така задумка.

Економічний паспорт українця: якщо так, як в Еміратах

Багатьом пропозицію Зеленського нагадало про досвід Еміратів, де при народженні громадяни країни отримують землю і 60 тис. Доларів на рахунок, а випускникам шкіл держава оплачує навчання в будь-якому вузі світу.

Але економісти, опитані "Коментарями", виявилися одностайними: всі порівняння з ОАЕ некоректні через протилежні стартових умов. На відміну від Еміратів, де ресурсів багато, а людей мало, у нас — все навпаки.

"В ОАЕ є великі запаси нафти, і частина надприбутку можна використовувати для виплат населенню, - говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. - В Україні ж великих запасів природних ресурсів немає. За великим рахунком, все, що у нас є - це залізна руда. Але якщо ввести рентні платежі для формування економічних паспортів, то експорт руди завалиться. З одного боку, навряд чи хтось захоче купувати дорогу українську руду, з іншого — сума, зібрана за рахунок руди, буде мізерною. Так що маємо черговий порожній піар команди Зеленського ".

Про те, що найголовніше питання в низці інших — це надра, говорить і Олександр Вовченко. За його словами, вони у нас сьогодні практично всі вичерпані, тому про що взагалі може йти мова? Для початку потрібен якісний аудит по всім надр, які довгий час розкрадалися, і тільки потім можна йти далі.

Головне для України - позбутися від сировинної залежності

Аналітик Олексій Кущ вважає, що, кажучи про використання надр, ми повинні розділити питання на дві частини — концептуальну і реальне виконання.

"Ми на сьогодні є єдиною сировинною країною в світі, яка не має резервного фонду, через що ми сильно залежні від коливань цін на зовнішніх сировинних ринках, - говорить експерт. — При цьому країни, у яких такі фонди є, згладжують такі коливання. Плюс використовують ці кошти для структурної перезавантаження економіки. У нас же ситуація така: коли ціни на ринках падають, вся економіка летить вниз слідом за ними. І при цьому у нас ніколи немає грошей на структурні зміни. 90% ренти йдуть на рахунки фінансово-промислових груп і покупку яхт, вілл і квартир в Лондоні ".

Олексій Кущ вважає, що ідея Зеленського має право на життя, але вона не доопрацьована. Автори спираються виключно на використання природних ресурсів, але, як уже говорилося вище, ми не ОАЕ і не Саудівська Аравія, у нас немає стільки нафти і газу. З експортного потенціалу — лише залізна руда, а все інше, що видобувається, споживається усередині країни.

"Сумарно рента сьогодні дає в бюджет близько 45 млрд грн на рік, - наводить цифри експерт. — При бажанні її можна збільшити до пари мільярдів євро в рік, але великі гроші в будь-якому випадку зібрати неможливо. Уже не перший раз я говорю про те, що такий резервний фонд треба наповнювати експортними митами, в тому числі від продажу сільськогосподарської продукції (насіння, кукурудзи, ріпаку і т.д.) і напівфабрикатів металургійної галузі. В такому випадку фонд зможе наповнитися на кілька десятків мільярдів доларів за п'ять років ".

Але і це ще не все, продовжує Кущ, оскільки виникає питання ефективного використання цих грошей. Якщо вони будуть лежати, як в золотовалютних резервах, толку від цього мало. Експерт нагадує, що сьогодні ЗВР заповнені на рекордну суму 29 млрд доларів, але вони ніяк не працюють на українську економіку. Більш того: вкладаючи гроші в американські цінні папери, ми фактично їх вкладаємо в економіку США.

"Виходить, що за рахунок свого сировинного потенціалу ми фінансуємо американську економіку, а тим часом сировинний потенціал України працює на своє ж посилення, - говорить Кущ. — Відповідно, сировинна залежність буде тільки посилюватися. А потрібно вкладати кошти в українську економіку: купувати облігації українських підприємств, видавати їм кредити, забезпечувати підключення інфраструктури. Словом, намагатися максимально збільшувати рівень переробки, щоб сировинна залежність сама себе подолала ".

Так що концептуально думка про надра та фонді правильна, але її недостатня розробка призводить до консервації сировинної залежності, підвів підсумок Олексій Кущ. В результаті проблеми не вирішаться, і експорт сировини стане самодостатньою економічним механізмом. А влада так і залишиться залежною від експорту сировини з одного боку і лояльності електорату з іншого.

Нагадаємо, резонансне рішення РНБО про проведення аудиту в усіх компаніях, що займаються надрокористування в Україні, спричинило за собою не менш гучні заяви від керівництва держави. Президент Володимир Зеленський анонсував створення так званого "економічного паспорта українця". "Коментарі" спільно з експертом проаналізували , що це за документ і наскільки його існування в нашій країні є обґрунтованим.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини