comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес економіка Головний фінансовий документ України: бюджет розвитку чи бюджет проїдання
commentss Cтатті Всі новини

Головний фінансовий документ України: бюджет розвитку чи бюджет проїдання

Яким є проєкт державного бюджету країни на 2022 рік, розбиралися "Коментарі"

4 жовтня 2021, 21:10

15 вересня Кабінет міністрів подав у Верховну Раду проєкт державного бюджету на 2022 рік. 21 вересня документ представив у сесійній залі парламенту міністр фінансів України Сергій Марченко.

Головний фінансовий документ України: бюджет розвитку чи бюджет проїдання

Яким буде бюджет України на 2022 рік. Фото з відкритих джерел

"Головний фінансовий документ нашої держави — бюджет інвестицій у людину, країну і майбутнє. Бюджет-2022 є реалістичним і збалансованим", — заявив чиновник під час свого виступу.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль оприлюднив головні цифри держбюджету на наступний рік. За його словами, до переліку основних макроекономічних параметрів входить зменшення держборгу, зростання зарплат, стабільний курс гривні, зниження інфляції, зменшення дефіциту бюджету до 3,5%. Крім того, очільник уряду пообіцяв "рекордний за останні 10 років рівень зростання ВВП".

Крім того, Шмигаль заявив, що проєкт бюджету на 2022 рік передбачає зростання зарплат працівників медицини, стипендій для студентів ВНЗ.

Згідно з проєктом бюджету, на медицину планують виділити 197,2 млрд грн; оборону — 319,4 млрд грн, пенсійний фонд — 531 млрд грн, соцзахист — 320 млрд грн, освіту — 185,6 млрд грн, будівництво доріг — 124 млрд грн.

Очікуваний номінальний ВВП України — 5368,7 млрд грн, середньомісячна зарплата — 15 258 гривень, а рівень безробіття 8,5%.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, ключовими джерелами наповнення держбюджету стануть податок на додану вартість, а також прибутковий податок, акцизи, рента і податок на прибуток підприємств.

При цьому найбільше зростання очікується саме з доходів від ПДВ — збільшення становить 72 млрд грн у порівнянні з поточним роком.


Гладко було на папері


Аналізуючи головний фінансовий документ країни, експерти не були єдині в думках. Так, одних загалом він задовольнив, інші різко розкритикували його, треті ж зазначили, що там "мало що нового".

"Мінімальна зарплата зросте з 6,5 тис. до 6,7 тис. грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб — з 2270 до 2674 гривень. Тобто наш уряд вкотре не забезпечує розрахунок соціальних показників з огляду на реальний рівень прожиткового мінімуму, а не вигаданий у кабінетах чиновників. Як бачимо, епоха бідності не закінчується ", — відзначає фінансовий аналітик Олексій Кущ.

За словами експерта, в бюджеті на наступний рік є прихована динаміка, яка дає можливість здійснювати маніпуляцію цифрами.

"Приклад: витрати на медицину, закладені в бюджеті, а також регіональні інвестиції, кошти на підтримку бізнесу і багато іншого по факту не виконуються. Причому відсоток невиконання бюджетних статей може досягати 20%", — підкреслює він.


Підтримка учасників війни і ВПО


Окремим рядком у бюджеті на 2022 рік прописана підтримка переселенців, а також житло для ветеранів АТО на Донбасі. Керівництво країни обіцяє фінансування 100% черзі для придбання житла учасникам війни на Донбасі.

"Учасників війни на Донбасі потрібно виділити в різні бюджетні статті. Не всі, хто зараз має документ учасника АТО-ООС, реально воювали на передовій. Крім того, одні приїхали з окупованих територій і втратили житло, отже, мають потребу в ньому насамперед. інші ж мають дах над головою, але в той же час участю в АТО заслужили нагороду від держави. на жаль, у бюджеті ці нюанси не враховані", — підкреслює військовий експерт В'ячеслав Титов.

За його словами, обіцянки про фінансування всієї черги для придбання житла учасників АТО виглядає привабливо, проте поки немає ніяких гарантій, що це все дійсно запрацює і буде профінансовано.

"Це дуже великі гроші. Їх потрібно десь брати. Попередня влада теж відкривала різні програми як для військових, так і для цивільного населення з анексованого Криму і окупованої частині Донбасу. За фактом же більшість жителів Луганської, Донецької областей та АРК Крим позбулися свого житла й так і не отримали адекватної компенсації", — підкреслює Титов.

До слова, відомі програми з підтримки переселенців з окупованих територій (наприклад, "Доступне житло") передбачали ненадання безкоштовного житла для громадян з захоплених територій, а просто пільговий кредит, який, до того ж, тільки частково фінансувався із держбюджету. Також відомо, що черга за цими проєктами мала жорсткі обмеження і не була профінансована навіть у тому обсязі, який був спочатку заявлений.

"У бюджеті-2022 не закладено ані копійки на програми "Доступне житло" й "Іпотека під 3% для тимчасових переселенців і учасників АТО". Міністерство регіонального розвитку подавало бюджетний запит більш ніж на 5 млрд грн за цими програмами. Але, мабуть, гроші забрали у "більш потрібне" місце", — підкреслює голова Всеукраїнської Асоціації переселенців Руслан Калінін.

Водночас, за словами Калініна, у бюджеті Мінсоцполітики закладено фінансування соцвиплат переселенцям на компенсацію оренди житла і комунальних послуг. Сума становить 3,051 млрд грн.


Стипендії і революційні кроки


Експерти ж зазначають і про позитивні сторони головного фінансового документа країни.

"Серед позитивних соціальних сигналів від уряду відзначимо рішення про збільшення стипендії студентам, а також намір надати рівні можливості для кожної дитини отримати якісну освіту. Несподівані і революційні для влади кроки — рішення скоротити дефіцит бюджету до 3,5% і зменшити державний борг. Ймовірно, рахувати витрати у майбутньому році будуть більш скрупульозно, через що вже зараз повертають податкову звітність із квартальної на щомісячну. Але заявлені наміри можуть підтримати країну на етапі виходу із боргової ями. Зазначимо, що Україна прожила без кредитів МВФ вже більше року", — підкреслює Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio.

На його думку, також серед позитивних змін поточного року варто виділити те, що вперше в історії країни бюджет створювали на основі бюджетної декларації, яку затвердив Кабінет міністрів у липні цього року. Тобто бюджет створений на підставі планів на майбутні три роки по інфляції, зростання середньої заробітної плати, зростання ВВП і мінімальної заробітної плати.


Як змінювався бюджет за останні роки


Якщо порівняти з попередніми роками, то сума коштів, закладених на 2022 рік, зросла. У той же час відомо, що вона росла щороку по відношенню до попередніх. Але не варто забувати поправки на інфляцію, а також зростання цін і комунальних тарифів, що, безумовно, негативно відбивається на купівельній спроможності гривні.

У порівнянні з проєктом бюджету на поточний рік доходи закладені на 14,4% більше — 1 трлн 267,4 млрд грн (у бюджеті-2021 було закладено 1 трлн 107,4 млрд грн).

Витрати бюджету зросли на 7,2%: якщо у минулому документі сума становила 1 трлн 345,1 млрд грн, то у проєкті на 2022 рік уже 1 трлн 441,6 млрд грн.

Зростання валового внутрішнього продукту в наступному році керівництво країни прогнозує на рівні 3,8%, інфляцію ж 6,2% (для порівняння — у держбюджеті-2021 прогнозувалося 4,6%, а інфляція — 7,3%).

"Зростання ВВП закладено на рівні 3,8%, хоча раніше були прогнози в діапазоні 4-4,4%. Тобто яскравого прогресу ніхто не чекає", — зазначає старший аналітик Esperio Ян Кароль.

На його думку, проєкт бюджету на 2022 рік поки не можна назвати бюджетом розвитку, адже показники, закладені в ньому, не дуже відрізняються від поточного року.

Водночас експерт як позитивний чинник зазначив скорочення бюджетного дефіциту.

Досить оптимістичний прогноз на 2022 рік ми бачимо у проєкті бюджету по курсу долара: він закладений на рівні 28,7 грн, а на цей рік раніше прогнозувався в межах 29,1 грн.

Крім того, знижено граничний обсяг дефіциту бюджету — до 188 млрд грн. А ось граничний обсяг держборгу збільшено до 2 трлн 725,3 млрд грн.

Згідно з проєктом бюджету-2021, мінімальна заробітна плата в Україні має зрости до 6,5 тисяч гривень з 1 грудня. У головному фіндокументі країни на 2022 рік наступне зростання мінімальної зарплати заплановане на жовтень — до 6,7 тис. гривень (збільшення становить 3,1%).

Якщо проаналізувати проєкти бюджету за періоди правління Януковича, Порошенка і Зеленського, то можна простежити, які статті фінансувалися краще, а які гірше, як помінялися пріоритети.

Так, під час правління "регіоналів" всі території України знаходилися під контролем, не було ані окупованих, ані анексованих. Тому на армію та оборону виділялося значно менше коштів. Мало того, витрати на ВПК зменшувалися навіть у порівнянні з часами попереднього керівництва, а у 2013 році заявили про скасування обов'язкового призову в армію і, отже, урізали ще низку бюджетних статей у цій сфері.

Також у багатьох регіонах країни, включаючи Донбас, тривало розформування деяких військових частин під тим приводом, що "нам нічого не загрожує і воювати ми не збираємося". Як показав 2014 рік, це рішення було поспішним і вже при Порошенку довелося нарощувати витрати ВПК, що відбилося і на відповідних статтях бюджету.

Через пів року після приходу до влади Зеленського Україна і весь світ зіткнулися з проблемою поширення коронавірусу. Отже, довелося збільшувати витрати на медицину. Що стосується освіти, незважаючи на зростання цифр у документі, на практиці ми бачимо зворотне — нинішнє керівництво країни проводить політику об'єднання ВНЗ, причому основною причиною цього проголошує саме брак грошей у бюджеті.

Водночас не можна не зазначити певні новаторства у роботі правлячої команди, особливо прагнення до діджіталізаціі країни. В цьому напрямі держфінансування помітно зросло.

"Нинішня влада збільшує грошові виплати по сектору охорони здоров'я та освіти. Хоча за Януковича пріоритет держбюджету був також спрямований на реформування діяльності сектора освіти і на підтримку гідного рівня оплати праці саме вчителів. Порошенко під час правління більше займався відрахуванням коштів для заходів із проведення антитерористичних операцій, невідкладних потреб Міністерства оборони у зв'язку з продовженням заходів щодо мобілізації та потреб силових структур загалом", — вважає Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio.

Отже, на папері у проєктах бюджету цифри зростають. Однак, якщо врахувати поправки на інфляцію, чи дійсно бюджет зростає або ми спостерігаємо негативну динаміку?

"Ймовірно, що динаміка доходів країни буде позитивною, але давати оцінку зараз немає сенсу, оскільки бюджет без поправки на форс-мажорні зовнішні ризики, будь то світова інфляція або політичні недомовленості між торговими партнерами, може в будь-який момент бути не досить якісно спланованим. А світ зараз стає більш динамічним, ніж будь-коли", — підкреслює Олександр Болтян.

***

Відповідно до Закону, до 20 жовтня поточного року український парламент повинен провести перше, а до 20 листопада друге читання проєкту бюджету на 2022 рік. У разі, якщо знадобиться третє читання, то воно повинно відбутися не пізніше 25 листопада. Крайній термін прийняття закону про бюджет України — 1 грудня. Варто зазначити, що за історію незалежної України цей процес часто затягувався і бюджет нардери приймали фактично "під ялинку". Але останніми роками головний фінансовий документ все ж приймався вчасно. Як буде цього разу, покаже час.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що ціни на газ у Європі б'ють рекорди і чого можна чекати Україні.


Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: Комментарии
comments

Обговорення

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!