Україна прагне стати повноправним членом Європейського Союзу. Проте є проблема, яка чи не найбільше впливає на бажання європейців бачити нашу країну в ЄС – це корупція. Рівень корупції в Україні у 2023 році дещо знизився, згідно світового рейтингу Індексу сприйняття корупції, і отримав 36 балів зі ста можливих. Таким чином Україна посіла 104 місце поміж 180 країн. Це для України найкращий показник за весь час спостереження. Якщо його порівнювати з 2022 роком, то він покращився на 3 бали. Проте наша держава досі за рівнем корупції перебуває на рівні з Білоруссю, де навіть мова не йде про якісь демократичні процеси.

В Україні лобізм розуміють по-своєму

Саме тому Європейська комісія визначила ухвалення закону про лобізм однією з передумов для початку перемовин про вступ України до ЄС. Європейці та, зрештою, і американці, хочуть, щоб у подальшому їх компанії прозоро і без корупції контактували з українською владою. Особливо це набуде актуальності у повоєнний період, коли будуть інвестуватися кошти у відновлення України.

Отже, лобізм – це цілеспрямований влив на органи державної влади та місцевого самоврядування, а також на їх посадових осіб, спрямований на них від імені іншої особи, організації або групи. Різниця між лобізмом і корупцією в тому, що у першому випадку мова йде про легальний влив, а у другому – нелегальний.

До речі, з часів незалежності в Україні намагалися ухвалити закон про лобізм більше десяти раз. Перша спроба була зафіксована ще у 1992 році. Тоді відповідний законопроєкт вніс на розгляд Верховної Ради юрист Віктор Суміний. Особливо активно депутати намагалися врегулювати роботу із владою та подолати корупцію у парламенті дев’ятого скликання. Депутати розробили сім законопроєктів, проте їх відхиляли як такі, що не відповідають Конституції.

Врешті, НАЗК і уряд у 2023 році розробили власний законопроєкт про лобізм. Як відзначив голова НАЗК Олександр Новіков, його завдання – створити в Україні прозорий ринок лобіювання.

Проте ще на етапі представлення законопроєтку, його розкритикували представники юридичної спільноти, громадські організації та бізнес-асоціації. Зрештою, Рада Європи вказала на деякі зауваження у законопроєкті.

Попри це 10 січня народні депутати 309 голосами ухвалили законопроєкт про лобіювання у першому читанні. Тепер експертна спільнота просить внести в нього зміни, щоби цей закон "не поховав" всю громадську та бізнес-спільноту в Україні і не зруйнував ті демократичні процеси, яких вдалося досягти за часи незалежності держави.

Мікс із "лобізму" та "адвокації"

Законопроєкт про лобізм, ухвалений в першому читанні, встановлює методи впливу, правила етичної поведінки лобістів, їхні права та обов’язки, термінологію у сфері адвокації і лобіювання, створення Реєстру прозорості від НАЗК, механізми контролю за діяльністю лобістів шляхом моніторингу дотримання відповідного законодавства, звітність, що вноситься до реєстру тощо.

Як відзначає консультант Комісії з питань правової реформи Олександр Водянніков, згідно визначення, запропонованого в Рекомендації Ради ОЕСР щодо принципів для прозорості і доброчесності у лобіюванні, лобіювання – "усна або письмова комунікація з публічним посадовцем з метою впливу на законодавство, державну політику чи адміністративні рішення".

Незалежно від наслідків такої комунікації, основним елементом поняття лобізму є дії приватних осіб, спрямовані на здійснення впливу на державних посадовців.  Окрім того, підкреслюється, що лобіювання, як правило, передбачає, що суб’єкти лобіювання отримують прямо чи опосередковано винагороду за свої послуги, які полягають у здійсненні впливу на політичні рішення. Тобто такі особи здійснюють таку діяльність на професійній основі. Цей критерій покликаний виключити із визначення лобізму форми організованої громадської дії у представницькій демократії, такі як петиції до парламенту, звернення громадян або дії пересічних громадян, які бажають обговорити важливі питання зі своїми представниками в представницьких органах влади.

Загалом, підкреслює Водянніков, лобізм не є злом. За його словами, він є частиною демократичного урядування, адже кожен має право відстоювати свої інтереси правомірними засобами.

Проте, підкреслює експерт, в законопроєкті про лобізм, його розробники змішали поняття лобізму і адвокації. Згідно визначення проєкту, лобіювання – це вплив суб’єкта лобіювання на об’єкт лобіювання, що здійснюється на підставі лобістського контракту та з використанням методів, визначених цим Законом з метою отримання прибутку; а адвокація  – вплив суб’єкта адвокації на об’єкт адвокації, що здійснюється з використанням методів визначених цим Законом, за рахунок джерела фінансування без мети отримання прибутку.

Іншими словами, підкреслює Водянніков, за логікою проєкту лобізм – це за гроші, на підставі контракту і з прибутком , а адвокація – це також за гроші, але без прибутку. Проєкт передбачає, що методи, обмеження і етичні стандарти і лобіювання і адвокації є однаковими. Тобто відмінність між двома формами суто теоретична.

Громадські та бізнесові організації критикують законопроєкт про лобізм

Близько 70 громадських організацій звернулися до Верховної Ради з закликом допрацювати законопроєкт про лобіювання, оскільки він загрожує свободі й демократії в Україні.

Правозахисники в першу чергу пропонують чітко передбачити, що дія закону про лобіювання не поширюється на здійснення та захист громадянами прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, і на діяльність неприбуткових організацій та неприбуткових установ, зокрема громадських об’єднань.

Правозахисники стверджують, що в редакції першого читання цей проєкт не лише не зменшить олігархічні та недоброчесні впливи на ухвалення рішень органами влади, але й посилить закритість влади, дозволить тиснути на будь-яких "незручних" громадян чи організації громадянського суспільства, які критикуватимуть владу, вимагатимуть реформ або змін у публічній політиці.

У ній сказано, якщо законопроєкт про лобіювання ухвалять у другому читанні без змін, то влада отримає можливість вважати будь-яких активних громадян і громадські об’єднання лобістами, і вимагати від них звіту за кожну зустріч, дзвінок, пресконференцію та інші "лобістські" заходи. Також, влада отримає механізм накладати на них штрафні санкції та дискредитувати у суспільстві.

До речі, голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що законопроєкт про лобізм "зв’язує руки" громадському сектору. До того ж, він заявляє, що законопроєкт не розв’язує жодних проблем з недоброчесним лобіюванням. Як приклад він привів позаштатних радників очільника Офісу президента Андрія Єрмака, які, начебто мають більше впливу у державі, аніж деякі міністри. Більш того, законопроєкт не передбачає жодної відповідальності для посадовців у разі недоброчесного лобіювання. Натомість, підкреслює Шабунін, проєкт закону "відкриває владі можливість натиснути на громадськість". За його інформацією, влада спробує це зробити вигадливими правками до законопроєкту до другого читання. Шабунін підкреслив, що подібне було у 2017 році, коли до законопроєкту додали правку про декларування антикорупційних активістів.

Разом з тим, президент Розвиткової агенції досліджень та аналітики (РАДА) Дмитро Васильєв вважає, що громадські організації проти цього законопроєкту, тому що дуже багатьом із них, які займаються співпрацею з урядом, доведеться отримувати ліцензію лобіста, який має право співпрацювати з урядовими організаціями і лобіювати ті чи інші рішення.

Окрім того, до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, голови парламентського комітету з питань правової політики Дениса Маслова з закликом доопрацювати законопроєкт про лобізм також звернулися представники Європейської Бізнес Асоціації. Вони теж звернули увагу на те, що у законопроєкті немає чіткого розмежування лобізму та адвокації.

В Асоціації просять чітко виписати норми, і визначити, що бізнес-асоціації займаються адвокацією, а не лобізмом.

Разом з тим, як відзначив  нардеп Олександр Федієнко, будь-яка громадська організація, будь-яка асоціація, якщо вона відстоює інтереси її учасників, комунікує з політиками, є лобістом. За його словами, така позиція критикується, бо ні бізнес-асоціації, ні громадські організації не хочуть потрапляти до реєстру лобістів.

Чи буде прийнятий закон про лобізм

Насправді, каже керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, шанси на ухвалення законопроєкту як ніколи високі. За його словами, причина власне у вимозі Єврокомісії.

У свою чергу президент профільної асоціації UAGRPL Катерина Одарченко також вважає, що законопроєкт про лобізм буде врешті ухвалено, бо він розроблявся за активної участі Національного агентства з питань запобігання корупції.

Нагадаємо,  "Коментарі" писали, що у законопроєкті про лобізм, прийнятому в першому читанні, є ряд неврегульованих питань, які закривають доступ до політичних процесів громадським організаціям. Більше того, представники громадських організацій вважають, що представники влади їм вирішили помститися за те, що вони їх змусили відкрити декларації.