Головна Статті Бізнес економіка Заощадити на пенсію в Україні: які способи найкращі
commentss Cтатті Всі новини

Заощадити на пенсію в Україні: які способи найкращі

Стара пенсійна система дихає на ладан, проте альтернатив їй небагато

18 листопада 2021, 20:05
Поділіться публікацією:

Майже всі дорослі люди, навіть найзаможніші, думають про те, як забезпечити себе у похилому віці, коли знизиться або взагалі втратиться працездатність. Як краще заощадити, особливо у державі з економічною кризою, погано працюючими законами та гібридною війною?

Заощадити на пенсію в Україні: які способи найкращі

Пенсії в Україні. Фото: Бізнес.медіа


Пенсіонерів чекає доля фінансової піраміди?

Розпочнемо з класичної системи пенсійного забезпечення, до якої всі звикли. Солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, як відомо, базується на основі субсидування, грошових виплат та надання послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Регулярні відрахування в ПФУ зазвичай здійснюються бухгалтерією під час нарахування зарплати працівникові. В Україні є декілька видів пенсійних виплат: за віком, за вислугу років і т.д. Також діють особливі пенсії на зразок військових, наукових, шахтарських, чорнобильських. Вони вищі за звичайні, хоча в останні роки можновладці проводили різні реформи, у тому числі й пенсійну. В результаті цього, наприклад, багато вчених та держслужбовців перейшли на звичайну пенсію, оскільки "зрівнялівка" позбавила їх переваг.

Головним способом збільшити державну пенсію називають роботу з "білою" зарплатою. Але далеко не усім роботодавцям такий варіант вигідний, тому вони частину зарплати видають у "конвертах" або взагалі не беруть робітників до штату.

Багато експертів переконані, що солідарна пенсійна система — це "динозавр", який доживає останні роки. Вони також підкреслюють, що СПС працює за схемою, схожою на фінансову піраміду. Адже більшість працівників доживають до пенсії, і система підживлюється за рахунок зростаючої кількості учасників. Відбувається скорочення питомої ваги працюючого населення, а число пенсіонерів, навпаки, збільшується. Але нескінченно це тривати не може, усі "пірамідальні" схеми чекає логічний фінал.

Це стосується не лише України. У багатьох державах світу відбувається повільний крах "пірамід". Але в нашій країні це питання стоїть особливо гостро, оскільки національна валюта стабільністю не відрізняється, постійно втрачаючи купівельну спроможність. Якщо розвинені країни з працюючими законами знаходять шляхи виходу з ситуації, то Україна з її корупцією та тотальною залежністю від постачальників енергоресурсів цього зробити не може.

"Мені, як сорокарічному, якщо нічого не міняти в існуючій пенсійній системі — на пенсію розраховувати не варто. Вона буде досить низькою або взагалі мізерною", — каже міністр фінансів Сергій Марченко.

Приблизно такої ж думки й деякі фінансові аналітики.

"На державу не варто розраховувати з цього питання, оскільки доки вона не здатна забезпечити навіть базові потреби.

Щороку заборгованість ПФУ перед Казначейством зростає, оскільки інакше виплатити пенсії не представляється можливим, а уряд вимушений проводити маніпуляції для скорочення витрат фонду", — вважає Сергій Сароян, засновник компанії Performance Managment.

Отже, щоб нинішнім українцям середнього віку, досягши пенсійного статусу, не виявитися за межею бідності, вже сьогодні треба думати про альтернативні способи накопичень.


Накопичувальна пенсія – це працює чи ні?

Цей вид пенсій повинен виплачуватися паралельно основному й залежати від розміру суми, яку вклала людина. Це практика багатьох західних країн, але чи запрацює вона повноцінно в нашій державі?

Нещодавно Міністерство соціальної політики України повідомило, що з 2023 року планує ввести загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення. Буде запроваджено Єдиний соціальний реєстр, де міститиметься історія про формування пенсії. Зараз проект знаходиться на стадії розробки.

Скептики відмічають, що нова пенсійна система поширюватиметься, на жаль, не на усіх. Накопичувальну пенсію, швидше за все, не отримають як сьогоднішні пенсіонери, так і ті, хто вийде на пенсію у найближчі 10 років.

Впровадженню накопичувальної системи, на думку фахівців, заважають важливі проблеми. Пам'ятаючи сумний досвід радянських ощадкнижок, є побоювання, що і сьогоднішні вклади можуть просто "згоріти", або бути перераховані у невигідному еквіваленті. Крім того, щоб гроші за накопичувальною схемою отримати через багато років, треба певні суми відкладати вже зараз. А доходи у більшості громадян України, як відомо, невеликі. 

Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський переконаний, що саме стара пенсійна система надійніша, ніж накопичувальна (у тому вигляді, в якому її намагаються впровадити у нашій країні).

"У плані безпеки більш прийнятна солідарна пенсійна система, оскільки немає ризику, що пенсійні накопичення будуть повністю втрачені через банкрутства пенсійних фондів, або їх не поцуплять з приватних пенсійних рахунків", — каже він.


Недержавні пенсійні фонди: які краще?

У багатьох країнах економія на пенсію відбувається в основному через такі установи як недержавні пенсійні фонди. Розмір недержавної пенсії залежить від розміру внесків, періоду накопичення, а також суми отриманого інвестиційного прибутку.

В Україні зареєстровано більш ніж 60 НПФ. Вони мають різні принципи нарахування виплат та неоднакову надійність. Тому перш, ніж приймати рішення, з яким фондом укладати угоду, фахівці радять звернути увагу на такі фактори...

Надійні НПФ мають свої електронні ресурси, де відкрито та регулярно публікують показники діяльності. Також важливо знати відомості про кінцевих бенефіціарів фонду: треба простежити, чи не ховаються його власники за офшорами.

Треба вибирати ті фонди, засновниками яких виступають відомі компанії, стабільні, з довгим стажем роботи на ринках. Чудово, якщо сам засновник, як працедавець, є вкладником НПФ на користь співробітників.

Доходність фонду має бути вища за інфляцію. Якщо ж упродовж довгого часу вона нижча, з'являється ризик знецінення активів вкладників.

Також небажано, щоб обслуговування й управління фонду знаходилися в одних і тих же руках.

Фінансовий портфель компанії має бути прозорим, а вкладник у будь-який час повинен мати доступ до інформації, коли й куди були вкладені кошти.

Є експерти, які вважають, що результати інвестицій в НПФ порівняно невеликі. Наприклад, Олександр Хмелевський каже, що приблизно такого ж результату можна було б досягти, просто купивши іноземну валюту.

"Існує великий ризик банкрутства приватних пенсійних фондів. За останні декілька років більш ніж 100 українських банків збанкрутіли, а НПФ набагато гірше регулюються, ніж банки. Вони повинні проіснувати мінімум 50 років", — вважає він.


Банки як друзі, що не пізнаються у біді

Одним з найбільш поширених способів накопичення в Україні, принаймні, до 2014 року, були депозитні вклади у банках.

"Ощадбанку" з відомих причин українці побоювалися, але з комерційними банками до певного часу співпрацювали досить щільно. Особливо у ті роки, коли національна валюта знецінювалася не такими швидкими темпами.

Серйозні проблеми виникли в 2008 році під час світової фінансової кризи. Люди скаржилися, що банки змінюють умови угод на свою користь, перекладаючи усі негативні наслідки форс-мажорних обставин на клієнтів.

Але особливо погіршили громадську думку про депозитні вклади й про банки у цілому анексія Криму та війна на сході України.

Коли російські силовики та підконтрольні Москві бойовики захоплювали українські території, вони вривалися у тому числі й до приміщень банків. У відповідь фінансові установи евакуювали свої філії з Криму, Донецької та Луганської областей. Але далеко не всі вкладники під час бойових дій мали можливість приїхати до підконтрольної Києву території, а банківські електронні платіжні системи було або не пристосовано під нові реалії, або навмисне заблоковано. Внаслідок цього багато клієнтів банків з АРК Крим та Донбасу взагалі не змогли повернути свої вклади або повернули тільки тіло депозиту.

На більш спокійних територіях українці продовжували робити депозитні вклади й отримували свої відсотки. Але після відомих сумних подій кількість бажаючих співпрацювати з банками різко знизилася.


"Старі-добрі" страхові компанії

Накопичувальне страхування життя, з одного боку, вигідніше, ніж звичайний депозитний вклад у банку. Також є наявність страхового захисту здоров'я і життя весь період накопичення.

З іншого ж — тут є відразу кілька нюансів. Подібні програми страхування гарантують виплату, якщо застрахована особа є живою на конкретну дату, прописану в договорі. А якщо клієнт достроково розірве договір, він отримає неповну суму вкладених коштів.

Крім того, у страхових компаній набагато більше вимог до потенційних клієнтів, ніж у банків. Наприклад, вони можуть відмовити у співпраці тим же пенсіонерам, а також хворим, військовим та представникам інших професій, пов'язаних з ризиком для життя й здоров'я.


Інші способи накопичень: від іноземних банків до матраца

Часи, коли можна було відкласти десять тисячу, і через кілька років на них можна було купити той же асортимент товарів, давно минули. Старий спосіб заощаджень відкладати готівку "під матрац" (ящик, антресоль, футляр для окулярів) працює зараз, мабуть, тільки з іноземною валютою.

Якщо громадянам дозволяють доходи, вони просто купують долари і складають їх. На перший погляд, ні від кого не залежиш. Але зараз далеко не всі пункти обміну валют приймають старі долари, іноді окремі співробітники пропонують викупити їх за меншу суму в гривнях, складаючи різницю до власної кишені. Крім старих та зіпсованих банкнот є ще долари із дивними фіолетовими печатками та іншими позначками. Тому, шановні читачі, якщо вам такі пропонують, краще вимагайте замінити їх відразу, щоб потім не мати з ними проблем.

Також, у кого є така можливість, окрім доларів купують ще й дорогоцінні метали та каміння. Коштують вони недешево, але є хоч якась впевненість, що їх ціна різко не впаде, як у випадку з грошима.

Деякі пенсіонери, щоб збільшити розмір своїх виплат, звертаються за допомогою до адвокатів. Справа в тому, що держустанови, нараховуючи пенсії, іноді порушують права громадян — і можна відновити справедливість за допомогою юристів. Справа ця досить клопітка, адвоката теж потрібно вибирати уважно, крім того, його послуги коштують грошей. Але є приклади, коли українцям вдавалося в такий спосіб збільшити свої пенсії, отримати "чорнобильські" або будь-які інші особливі виплати.

Деякі кладуть гроші під відсотки в іноземні банки. Це надійніше, ніж у вітчизняних, оскільки ризик банкрутства менше, а вкладення відбуваються в іноземній валюті, яка стабільніше, ніж гривня. У той же час дохід від таких заощаджень нижче, оскільки облікові ставки в банках розвинених країн невисокі.

Купівля нерухомості з наступним перепродажем або здачею в оренду — досить популярний спосіб забезпечення старості. Втім, доступний він далеко не всім, оскільки вимагає вкладення великої суми вже на старті.

Гроші також можна вкладати в акції, облігації та інші цінні папери. Облігації внутрішньої державної позики — боргові цінні папери держави, які випускає Міністерство фінансів України. При покупці ОВДП прибутковість фіксується до кінця терміну їх обігу.

На жаль, фондовий ринок в Україні розвинений слабо, особливо в порівнянні із західними країнами. А негативний досвід наших громадян в 90-і роки, звичайно ж, вносить корективи в громадську думку про подібні операції. Тому деякі громадяни вважають за краще купувати закордонні цінні папери або здійснювати вкладення в індексні ETF фонди. Варто зазначити, що без спеціальних знань подібні операції краще не проводити, а скористатися послугами професіоналів.

***

"Проблема полягає у відсутності фінансового ринку в країні. Самим зрозумілим інвестиційним інструментом залишається нерухомість, але зі зрозумілих причин цей варіант підходить далеко не всім.

Є ще ОВДП, які не сильно відрізняються від вкладів та здатні приносити пасивний дохід протягом тривалого періоду та ще й з більш високою ставкою в порівнянні з депозитами.

Насправді банки діють так: беруть гроші у населення та купують на них ОВДП з прибутковістю близько 12%, а різницю кладуть у кишеню. Чим вище ставка НБУ, тим більше можна заробляти за цією схемою", — підкреслює засновник компанії Performance Managment Сергій Сароян.

За словами експерта, одним з найбільш популярних інструментів для накопичення грошей в нашій країні є накопичувальні програми, які діють до певного терміну, прописаного у договорі.

Таким чином, їх можна продовжити до самого виходу на пенсію. Важливий момент — ці інструменти також забезпечують захист на випадок непередбачених обставин, пов'язаних з критичними порушеннями здоров'я або смерті.

"Зараз кількість подібних договорів лише трохи перевищує цифру в 1,5 млн. Правда варто розуміти, що це довгостроковий інструмент та підходить для молоді, а не для людей, які готуються найближчим часом вийти на пенсію.

У другому випадку варто розглянути більш короткочасні варіанти на кшталт купівлі ОВДП, валютних депозитів або участі на американському ринку цінних паперів", — говорить він.

За словами Сергія Сарояна, останній варіант потенційно може принести великий прибуток, оскільки акції номіновані в доларах, а ринок у цілому зростає приблизно на 15% за рік.

"Але не варто забувати й про можливі ризики падіння цін. Від них можна захиститися як за допомогою диверсифікації: розбити накопичення на кілька частин, і велику частину направити, наприклад, в низькоризиковані ОВДП", — резюмує засновник компанії Performance Managment.

Раніше інтернет-видання "Коментарі" повідомляло про опалення та гарячу воду: хто кого "нагріває" на тарифах.


Читайте Comments.ua в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: Comments.ua
comments

Обговорення

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!