Ексклюзив Мільйони для зарубіжних топ-менеджерів: за що Україна платить членам наглядових рад

Днями стало відомо про підписання угоди щодо отримання 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС. Дана програма буде тривати 12 місяців і передбачає виплату двох траншів по 600 млн євро кожен. На сайті Кабміну повідомляється, що виділення першого траншу можливо відразу після вступу в силу Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди. А ось отримання другого траншу стане можливим після виконання українською стороною ряду умов. Як стало відомо ЗМІ, однією з цих умов є зняття обмежень на зарплати членам спостережних рад. Чому Україна йде на виконання подібного роду умов — розбиралися "Коментарі".

Фото: з відкритих джерел

Мільйони для членів наглядових рад: чому ми їх годуємо

Варто відзначити, що згідно з більш раннім повідомленням, умова скасувати обмеження для чиновницьких зарплат міститься в меморандумі про співпрацю України з МВФ.

Нагадаємо, що у квітні Верховна Рада прийняла зміни до держбюджету, якими на період карантину зарплата членів наглядових рад, чиновників, суддів була обмежена десятьма мінімальними зарплатами, що на сьогодні становить 47 230 грн. Однак через три місяці чиновники вирішили, що вже вдосталь настраждалися, отримуючи ці "копійки", і ВР був зареєстрований проект закону №3708, яким пропонується обмеження по зарплатах для чиновників і суддів зняти. У пояснювальній записці до документа барвисто описуються важкі умови "надмірного навантаження і ризиків", в яких доводиться працювати всім цим шановним людям, а щоб прискорити розв'язання питання, наглядові ради навіть написали листа президенту Зеленському. Правда, це не спрацювало: розгляд документа відклали. І ось тепер в справу вступила "важка артилерія" у вигляді міжнародних кредиторів.

Треба сказати, що до карантину зарплати членів наглядових рад дійсно були захмарними. Раніше народний депутат від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк підрахувала, як і коли іноземні члени наглядових рад відвідували Україну для виконання своїх "найскладніших завдань", і звела результати в таблицю. Згідно з підрахунками нардепа, зарплати іноземних членів наглядових рад становили від 50-ти до 160-ти тис. грн в день.

Не дивно, що вони так незадоволені обмеженням у 47 тис. грн на місяць. Питання в іншому: чому Україна годує всіх цих людей, причому, незалежно від фінансових показників  підприємств, за якими вони "наглядають"?

"Тут все просто: український уряд має право використовувати кредити ЄС для виплати зарплати членам наглядової ради — ця практика існує з 2016-го року, — зазначив у розмові з "Коментарями" президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. — Коли встановлювали високі зарплати членам наглядової ради, домовилися, що Європа буде надавати пільгові кредити, щоб було чим платити ці зарплати".

Так що, підсумував Охріменко, фактично, зарплати іноземцям в наглядових радах — це прихована корупція: ЄС зі свого бюджету виділяє гроші на виплату великих зарплат наглядових рад, де працюють колишні європейські чиновники.

"У цій ситуації немає нічого дивного — ніхто не буде давати країні мільярди доларів просто так, в тому чи іншому вигляді за ці гроші доводиться платити, — додає аналітик TeleTrade Сергій Родлер. — Правда, вимога щодо зарплат виходить за рамки адекватного: в наглядових радах перебувають іноземні громадяни або українці, які відстоюють інтереси інших країн. І платити їм десятки тисяч гривень в день, з огляду на відсутність реального позитивного ефекту від їх "роботи", не просто невигідно, а  якоюсь мірою навіть лицемірно ".

За словами Родлера, іноземні фахівці в Україні отримують навіть більше, ніж могли б отримувати у себе на батьківщині. Наприклад, німецький аналог "Укрзалізниці" — Deutsche Bahn — приносить в 15 разів більше прибутків, але виплачує членам ради набагато менше грошей. Якщо глава наглядової ради "УЗ" отримує 23 тис. євро в місяць, то його німецький колега всього лише 8750 євро. При цьому українська компанія з кожним роком стає лише збитковішою, і не в останню чергу — через фонд заробітної плати, який за останні чотири роки зріс удвічі. Зрозуміло, — підсумовує експерт, — регулярні виплати необхідно урізати, і основний упор зробити на премії за досягнення результатів.

"З точки зору українських платників податків, які, власне, і платять зарплату членам наглядових рад, ці люди не відпрацьовують свої гроші навіть на 1%. Адже підприємства, якими вони управляють, не розвиваються, а деградують, — говорить економіст В'ячеслав Ільченко. — Але, з точки зору зацікавлених кіл, ймовірно, вони їх відпрацьовують на всі 100%. Поки ми не можемо це довести, можемо лише побічно стверджувати, що вони, як мінімум, залучені до корупційних схем як "зіцголови Фунти". Саме це і продемонструвала справа Славоміра Новака у Польщі, що частково пояснює вимогу таких високих зарплат: це "премія" за ризик попастися, вміло перекладена на українців ".

Україна і застарілий топ-менеджмент

Експерт інституту Growford Олексій Кущ в бесіді з "Коментарями" пояснив, чому в Європі члени наглядових рад не просто не отримують таких нечуваних зарплат, а й нерідко працюють на "громадських засадах".

Річ у тому, що на відміну від роботи в Європі, престижність роботи в українській держкомпанії наближається до нуля, — пояснює експерт. Крім того, в нашій країні наглядові ради виконують функції відсікання активу від його власника. А це досить специфічна робота, яка не може виконуватися на громадських засадах.

"Не можна, наприклад, приїхати в Нігерію і відрізати державну нафтову компанію від держави "на громадських засадах ", — наводить порівняння аналітик. — Людина може погодитися займатися такою роботою тільки за великі гроші. Так само і в Україні. Якби потенційному члену наглядової ради сказали, що в Україні створено налагоджену систему, в рамках якої потрібно виконати певні церемоніальні функції, можливо, хтось би й погодився працювати безкоштовно або за символічні гроші. Але коли ставиться завдання відрізати "Нафтогаз України" від держави або, наприклад, випатрати "Укрзалізницю" як свинячу тушу на базарі, це коштує великих грошей. Тому вони щиро дивуються: де ж їх зарплати "корпоративних різників" ?!".

Часто доводиться чути про те, що всім цим шановним людям — чиновникам, суддям, членам спостережних рад — платять багато з однієї простої причини: щоб знизити корупцію. Хоча, напевно, не народився ще той економіст, який би побачив тут прямий зв'язок. Експерти в один голос говорять про те, що перемогти корупцію за допомогою високих зарплат не можна, оскільки є люди, яким завжди мало — скільки не дай.

"Україні нав'язується модель топ-менеджменту, яка на заході вже вважається застарілою і неефективною, і полягає вона у двох уявленнях, — говорить В'ячеслав Ільченко. — Перше: чим вища зарплата, тим вища мотивація. Друге: чим більше менеджер незалежний від керівництва і персоналу, тим ефективнішими будуть його рішення, адже він, в ході виконання поставленого завдання, що не буде обтяжений додатковими зобов'язаннями. Цю зовні красиву схему розбивають два моменти. По-перше, якщо зарплата менеджера не залежить від прибутку підприємства, йому абсолютно все одно, що з ним трапиться, на банкрутстві він зможе навіть більше заробити. По-друге, якщо менеджер не бере до уваги ні інтереси роботодавця, ні інтереси працівників підприємства, що заважає йому керуватися інтересами, наприклад, підприємства-конкурента?".

Величезні зарплати та когнітивний дисонанс

На думку В'ячеслава Ільченка, астрономічні зарплати покликані вирішити ці дві проблеми. Вважається, що якщо дати менеджеру більше, аніж він заробить на банкрутстві або на інтересі конкурента, то він врятує підприємство. Але і це не працює: практика показує, що топ-менеджери можуть оббирати компанію роками, отримуючи і зарплату, і сторонній "бакшиш".

"По суті, Україна — це останній" тестовий майданчик". На ньому намагаються довести, що стратегія "золотих топ-менеджерів" працює, — підсумував Ільченко. — І відбувається це коштом українців, які дозволяють проводити над собою подібні "випробування".

Те, що наглядова рада повинна бути частиною системи, де фактор корупції мінімізований на системному рівні, в бесіді з "Коментарями" зазначив Олексій Кущ.

"Якщо його члени будуть виконувати свої прямі функції, корупційній складовій буде просто нізвідки взятися. Наприклад, наглядова рада повинна заслухати річний звіт правління, який, своєю чергою, повинен бути підтверджений висновком серйозної аудиторської фірми, заслухати звіт ревізійної комісії. Функція наглядової ради зводиться до того, щоб тільки затвердити або не затвердить ці звіти, і якщо система працює злагоджено, у його членів просто не буде фізичної можливості голосувати або не голосувати в чиїхось інтересах", — відмічає експерт.

У нас же функції цих органів розширили до дублюючих функцій правління, — продовжує експерт. В результаті член наглядової ради "Укрзалізниці" дуже стурбований, що, наприклад, не за тією ціною закупили білизна.

"Але це не його функції! Є тендер, є, врешті-решт, служба безпеки — нехай вони й розбираються. Тому що сьогодні він "помітив" закупівлю білизни, завтра  — "не помітив", а система не повинна працювати в залежності від гостроти зору члена наглядової ради", — говорить Кущ.

В результаті всього вищесказаного і виникає когнітивний дисонанс між нашими уявленнями про зарплати членах наглядових рад і їх власними уявленнями. Ми вважаємо, що їм платять незаслужено багато, а вони впевнені, що їм недоплачують.

Раніше "Коментарі" розбиралися, чиї інтереси захищають іноземні лобісти в наглядовій раді "Нафтогазу".