Рінат Ахметов, держава, Юрій Косюк, Віталій Антонов, Борис Кауфман, Дмитро Фірташ – хто заробляє навіть під час війни

Незважаючи на повномасштабну війну з Росією, що триває понад півтора роки, в Україні продовжують залишатися компанії, які не тільки продовжують працювати, але навіть успішно заробляють і в цей час, іноді збільшуючи свої доходи в 1,5 рази.

Хтось заробляє навіть під час війни. Фото з відкритих джерел

Про це свідчать дані аналітики сервісу YouControl, згідно з якою 1000 найбільших компаній України згенерували 6 трлн грн доходу. Найбільш прибутковими сферами економіки виявилися нафтогазовий сектор (1,3 трлн. грн. або 21,3%), електроенергетика (17,3%), роздрібна торгівля (8,3%), агропромисловий комплекс (8,1%) та харчова промисловість. (7,7%). Металургія ж раніше в Топ-3 займає тепер лише 7%.

"Коментарі" вирішили розібратися, що являють собою Топ-20 компаній України за підсумками 2022 року за версією YouControl, і хто опинився серед тих, хто зумів навіть наростити свій дохід незважаючи на війну.

1. НАК "Нафтогаз України" — 169,9 млрд грн доходу у 2022-му році (170,5 млрд грн у 2021-му)

НАК вже традиційно є найбільшим і прибутковим підприємством України, насамперед, звичайно, за рахунок свого монопольного становища. З цієї причини падіння доходів підприємства за військовий 2022 рік виявилося мінімальним – лише близько 600 мільйонів гривень.

Втім, не виключено, що сприяло цьому передача НАКу маси націоналізованих активів, серед яких "Укранфта", в якій раніше держава володіла 50% 1 акція, ряд облгазів Дмитра Фірташа, мережа АЗС "Глуско", Кременчуцький НПЗ та інші. Щоправда, треба мати на увазі і величезні збитки, отримані НАКом, за підрахунками компанії, що становлять не менше 1 млрд доларів, а той же Кременчуцький НПЗ зруйнований ракетними ударами.

2. ТОВ АТБ-Маркет – 148,3 млрд грн (у 2021-му – 148,7 млрд грн.)

Люди завжди купуватимуть продукти та інші товари широкого споживання – очевидно, так подумали дніпропетровські бізнесмени, створюючи в 1993 році перші універсальні магазини, що пізніше перетворилися на мережу "АТБ-Маркет".

Сьогодні понад 1000 універсальних магазинів мережі "АТБ" Геннадія Буткевича, Євгена Єрмакова та Віктора Карачуна принесли їм дохід лише на 400 мільйонів гривень менший, ніж у мирний час. Втім, як і у "Нафтогазу", крім зниження доходу на 400 мільйонів гривень, є ще збитки, зазнані внаслідок знищення магазинів, їх захоплення окупантами або закриття, що ще навесні 2022 року в "АТБ" оцінювали у мільярди гривень.

3. ТОВ "Д. Трейдінг" – 144,2 млрд грн. (у 2021-му 122,6 млрд грн)

Більш ніж на 20 мільярдів гривень зміг наростити свій чистий прибуток трейдер електроенергією ТОВ "Д. Трейдінг", який на 100% належить голландській компанії D.TRADING BV, а насправді контролюється Донецькою паливно-енергетичною компанією Ріната Ахметова.

Причому приріст стався ще 2022 року, до зростання тарифу на електроенергію для населення до 2,64 грн за 1кВт/год. Сприяють цьому, за даними ЗМІ, махінації на ринку електроенергії, коли державний "Енергоатом" продає з величезною знижкою свою електроенергію ДТЕК, а той уже продає її за ринковою ціною промисловим споживачам.

Таким чином, продовження сумнівних операцій на ринку електроенергії за участю державного "Енергоатому" та зростання тарифу для населення не змушують сумніватися в тому, що і 2023 рік для Ріната Ахметова буде прибутковим. Ймовірно, ще більш прибутковим ніж 2022-й.

4. НАЕК "Енергоатом" — 134,2 млрд грн (83,1 млрд грн у 2021-му)

Але, незважаючи на те, що за версією ЗМІ, "Енергоатом" серйозно допомагає заробляти Рінату Ахметову на шкоду собі, його чистий дохід за підсумками 2022 року зріс на рекордні 61% або на 51,1 млрд грн. Ймовірно, такому стрибку доходів допоміг збиток, завданий конкурентами атомної генерації, що автоматично підвищило доходи більш стабільного сектора енергетики. Хоча втрата Запорізької АЕС безперечно серйозно вдарила по "Енергоатому", що належить державі.

Втім, втрата ЗАЕС та ігри на ринку електроенергії на користь Ріната Ахметова все ж таки дали про себе знати і незважаючи на зростання доходів на 51 млрд грн "Енергоатом" у 2022-му році отримав 3,31 млрд грн збитку. Роком раніше концерн мав чистий прибуток у 15,4 млрд. грн.

5. ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" — 132 млрд грн (у 2021-му році — 92,1 млрд грн)

Ще одна держмонополія також може похвалитися майже 40-мільярдним зростанням доходів за час 2022 року – як випливає з назви "Нафтогаз трейдинг", займається торгівлею газом, який хоч і не зростає в ціні для побутових споживачів, подорожчав для всіх інших.

Приміром, ще у квітні "Нафтогаз трейдинг" продав 200 млн. кубометрів газу найбільшому металургійному підприємству України — "АрселорМітал Кривий Ріг". Такі клієнти, безперечно, допомагають компанії нарощувати свій дохід, продаючи блакитне паливо за більш дорогою ціною (з 1 жовтня 2023 року – 18,5 грн за 1 кубометр).

6. АТ "Укргазвидобування" – 86,4 млрд грн. (90,1 млрд грн у 2021-му)

Державне АТ "Укргазвидобування" показує, що добувати "блакитне паливо" все ж таки не так вигідно, як ним торгувати. За 2022-й рік держкомпанія видобула 12,5 млрд. кубометрів газу, що всього на 3% менше, ніж у 2021-му році, просвердливши 47 нових свердловин.

За рахунок цього компанії вдалося уникнути великого зниження доходів, але й збільшити їх на відміну від державних енергогенеруючих та газопостачальних компаній вони не змогли.

7. НЕК "Укренерго" – 82,3 млрд грн. (71,1 млрд грн у 2021-му)

Як і "Енергоатом", державний "Укренерго", який перекачує електроенергію магістральними електромережами, є монополістом і тому зумів наростити свої доходи. Щоправда ця "успішність" насправді дуже штучна.

Так, крім транзиту електроенергії "Укренерго" має купувати електроенергію виробленому з відновлюваних джерел енергії за підвищеним "зеленим тарифом" у державного ж "Гарантованого покупця". Насправді ж "Укренерго" заборгувало вже за постачання 32 млрд грн, що загрожує зробити в балансі компанії величезну дірку, адже йдеться від 40% доходу підприємства.

І все це в умовах атак окупантів, що наближаються, по критичній інфраструктурі, в чому не сумніваються навіть у самій компанії.

8. АТ "Укрзалізниця" — 74,6 млрд грн (84,7 млрд грн у 2021-му)

Ще одне держпідприємство "Укрзалізниця", не тільки знизило дохід, а й зазнало серйозних збитків за підсумками 2022-го року, що склало 10,8 млрд грн. Проте цього року підприємство заявило про плани оновлення рухомого складу, готовність до зими із закупленим газом, а голова правління Євген Ляшенко навіть говорить про очікувані за підсумками року 308 млн грн чистого прибутку.

9. ТОВ "Сільпо-фуд" — 70 млрд грн (72,8 млрд грн у 2021-му році)

На відміну від основних конкурентів в особі "АТБ-Маркет", рітейлер, що працює під ТМ "Сільпо" з більш ніж 300 супермаркетів (а з урахуванням інших ТМ більше 500), не зумів уникнути більшого падіння доходів, хоча його і не можна назвати дуже вже серйозним.

Принаймні власник "Фоззі груп" Володимир Костельман думає про вихід на польський ринок рітейлу, але явно не забуватиме і про український, адже торгівля під час війни справа життєво необхідна.

10. ТОВ "Кернел-трейд" — 67,9 млрд грн (85,9 млрд грн у 2021-му)

Власником агрохолдингу із найбільшим земельним банком в Україні (363 тисячі гектарів) є екс-нардеп Андрій Веревський.

Саме ТОВ "Кернел-трейд" продає все те, що вирощує на своїх землях "Кернел-груп", а це насамперед соняшник з його переробкою в олію та експортом закордон. В результаті вже в 3-му кварталі 2023 року справи "Кернела" покращилися, і він отримав 69 млн. доларів чистого прибутку.

11. ТОВ "ОККО бізнес партнер" – 67,3 млрд грн. (41,5 млрд грн 2021-му)

Мережа АЗС під торговою маркою ОККО найбільше виграла від паливної кризи, що вибухнула в Україні, або точніше, найкраще зуміла зорієнтуватися в нових реаліях і тому змогла отримати дохід більш ніж на 60% більше попереднього.

Структурно ОККО є масою різних ТОВ, які заробляють на продажу палива і включають 413 заправок. Власником ОККО є львівський підприємець Віталій Антонов, власник Універсальної інвестиційної групи, до складу якої входять понад 150 компаній.

12. ТОВ "Тедіс Україна" – 65 млрд грн. (60,5 млрд грн у 2021-му)

За "Тедіс Україна" давно тягнеться "російський слід" як за компанією, яка з'явилася в Україні в 2010-му році як дочірнє підприємство російської "Мегаполіс груп" Ігоря Кесаєва, яка займалася торгівлею сигаретами в Росії. Також він є співвласником 2 заводів ВПК у Росії, так що активісти та силовики постійно блокували роботу фірми.

Проте "Тедіс" сьогодні це оптові поставки приблизно в 50 тисяч роздрібних торгових точок, які торгують тютюновими виробами і постійно збільшують доходи — з 44 млрд 2020 року до 65 млрд 2022-го. Надходять всі ці десятки мільярдів одеському бізнесмен Борису Кафуману.

13. ТОВ "ДК "Нафтогаз України" — 58,1 млрд грн. (15,4 млрд грн у 2021-му)

Державна компанія хоч і не змогла поставити рекорд зростання доходу, але виявилася дуже близькою до нього – піднявши прибутковість майже вчетверо або на 42,7 млрд грн. Як їм це вдалося питання цікаве, хоча і не цілком зрозуміле.

Не виключено, що в цьому їм допоміг той факт, що компанія була "постачальником останньої надії", тобто компанією, куди переходила на обслуговування споживачі, що залишилися без постачальника газу. А це у свою чергу забезпечувало компанії приплив споживачів – 9 млн домогосподарств та 8000 юросіб за 3 роки – до липня 2023 року.

14. ДП "Гарантований покупець" – 54,1 млрд грн. (58,3 млрд грн у 2021-му)

Ще один держмонополіст, чиє завдання – купувати "зелену електроенергію" та продавати її іншому держпідприємству "Укренерго". Проте, як писалося вище, він заборгував "Гарантованому покупцю" вже 32 млрд грн., тож незрозуміло – входять ці борги до загального доходу ДП чи ні. І якщо входять, то справи компанії ще гірші, адже реальних грошей у них зовсім небагато.

15. ПАТ "Запоріжсталь" – 46,9 млрд грн. (87 млрд грн у 2021-му)

Ще одне підприємство Ріната Ахметова від його СКМ, а також бізнесмена Вадима Новинського та його "Смарт-Холдинг". Падіння доходів "Запоріжсталі" є відображенням ситуації, що склалася в чорній металургії України з початком війни, посиленої, до того ж, прифронтовим статусом Запоріжжя.

Тому не варто дивуватися з такого падіння показників "Запоріжсталі", який втратив майже 50% свого доходу, при цьому виробничі потужності чорної металургії України були завантажені в середньому на 25-30%.

16. Миронівський хлібопродукт – 46,7 млрд грн (46 млрд грн у 2021-му)

У той час, як "Кернел" Андрія Веревського серйозно впав у прибутковості, його основний конкурент за площею земельного банку (362 тисячі гектарів) "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка зумів підняти дохід за підсумками 2022 року на 700 мільйонів гривень.

У 2023 році справи МХП йдуть ще краще — чистий прибуток групи за 1-е півріччя склав 67 млн дол., а дохід у порівнянні з минулим роком зріс на 400 млн — до 1,55 млрд дол.

17. ТОВ "Оператор ГТС України" – 46 млрд грн. (51 млрд грн у 2021-му)

Доходи державного "Оператора ГТС України" не могли не впасти після вторгнення РФ, адже його основне завдання – транзит російського та головний дохід компанії припадає саме на виконання цієї функції. Хоча навіть після вторгнення повністю транзит не припинився, він явно впав, що природно знизило дохідність підприємства.

Щоправда, зниження прибутковості всього на 10% все-таки невелика ціна вже не "газової", а справжньої війни.

18. ТОВ БАДМ-44,6 млрд грн. (51,2 млрд грн у 2021-му)

Створене з 2001-го року, яке належить дніпропетровським бізнесменам Олександру Дитятковському та Євгену Суходольському, через кіпрські фірми, ТОВ БАДМ довгі роки є лідером фармацевтичного ринку України. Компанію дуже "люблять" чиновники: фірма поставила бюджетникам товару майже на 3,5 млрд грн.

При цьому БАДМ не гидує купувати, продавати та заробляти на ввезених в Україну заборонених ліках білоруських фармацевтичних підприємств. А ще 2019-го року Державне бюро розслідувань намагалося довести, що БАДМ та низка інших фірм виводили гроші в офшори, ухиляючись від сплати податків. Для цього БАДМ нібито складала документи на фіктивний імпорт ліків в Україну за завищеними цінами, що дозволяло вивести гроші за кордон.

Словом, можна не сумніватися, що власники фірми намагатимуться зробити все, щоб і у воєнний час їхня компанія залишилася лідером фармацевтичного сектору України, і поки що їм це вдається незважаючи на 15% падіння доходів.

19. ТОВ "Оптіма-фарм" — 44,3 млрд грн. (46,3 млрд грн у 2021-му)

Другий лідер фармринку України належить вкрай непублічному Андрію Губському, якого вважають двоюрідним братом Богдана Губського, у 1990-х роках члена так званої "київської сімки", учасника Київської фінансово-промислової групи. Найбільш видатними її представниками були Віктор Медведчук, і брати Суркіси, а Губський тримався в тіні.

Саме його інтереси у фармсекторі, як вважається, і представляє Андрій Губський. Але як би там не було, "Оптіма-фарм" залишається компанією, яка впевнено почувається в сучасній Україні.

20. ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" – 44,2 млрд грн. (23,9 млрд грн у 2021-му)

Ще одна компанія зі сфери впливу Ріната Ахметова, яка є добувною частиною ДТЕКу, яка, як і більшість інших фірм енергосектору, змогла наростити свою прибутковість, причому практично вдвічі. Хоча це далеко не рекорд, але представляє разючий контраст із колишніми часами, коли вугільний бізнес вважався чи не збитковим.

Також у YouControl звернули увагу на ТОВ "Твій газзбут", яка за військовий 2022-й рік примудрилася наростити дохід більш ніж у 30 разів — зі 117 млн. грн. до 4 млрд 489 млн. грн. Причому приблизно 5% цієї суми – 206,2 млн грн., були отримані за рахунок коштів з держбюджету, і ще майже 155 млн грн з державної скарбниці отримав "Твій газзбут" вже 2023-го року. А належить компанія опальному бізнесменові Дмитру Фірташу.

Як неважко помітити, роль держави у військовій економіці продовжує зростати, держпідприємства часто залишаються дуже неефективними. Втім, великий приватний бізнес не здається і його флагманом продовжує залишатися найбагатший українець Рінат Ахметов, компанії, які також нарощують прибутковість. Досить несподіваним став і "камбек" Дмитра Фірташа, який зумів дистанційно знову запустити свій газовий бізнес в Україні, нехай у порівнянні з колишніми часами він виглядає скромно.

Читайте Comments.ua в Google News