logo_ukra

Coinspot 26.11.2020

BTC/USD

16569.65

ETH/USD

492.02

LTC/USD

67.21

НБУ 26.11.2020

USD/UAH

28.60

EUR/UAH

34.05

RUB/UAH

0.40

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес фінанси Триста тисяч: у МВФ озвучили рекомендовану суму гарантування вкладу фізосіб
commentss Cтатті Всі новини

Триста тисяч: у МВФ озвучили рекомендовану суму гарантування вкладу фізосіб

Економісти нагадують: чим вище гарантії, тим нижче прибутковість по внесках

29 жовтня 2020, 13:53

Міжнародний валютний фонд (МВФ) рекомендував Україні збільшити гарантовану суму відшкодування за банківськими вкладами фізичних осіб на 100 тис. грн. Але не варто думати, що наш кредитор стурбований занадто низькою сумою відшкодування і саме тому пропонує її підняти. Все якраз навпаки — в МВФ побоюються, що Україна може збільшити цю суму ще більше.

Триста тисяч: у МВФ озвучили рекомендовану суму гарантування вкладу фізосіб

Про те, наскільки адекватні нинішні 200 тис. грн і чи насправді назріла необхідність переглядати розмір відшкодування, "Коментарі" поговорили з експертами.

Якщо в доларах, то малувато буде

Про пораду МВФ підвищити граничний розмір відшкодування до 300 тисяч грн країна дізналася із заяви заступника директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) Андрія Оленчика.

На його думку, підвищення граничної суми відшкодування з 200 до 300 тисяч нічого не змінює: цього вкрай мало і вони хотіли б "спиратися" хоча б на 600 тис. грн.

Серед українських експертів одностайної думки з цього приводу немає.

Так, аналітик "ТелеТрейд" Сергій Родлер наводить як приклад досвід інших країн: у США розмір гарантії складає 250 тис. доларів, в ЄС — 100 тис. євро, а, наприклад, Білорусь гарантує вкладникам всі 100%.

"Зрозуміло, що визначаючи суму, для початку потрібно проаналізувати ситуацію в країні, де ліцензій позбавляються навіть на вигляд абсолютно надійні банки, — говорить Родлер. — Так що від втрати своїх коштів не застрахований ніхто. Збільшити гарантії важливо, як мінімум, щоб підвищити довіру до банківської системи, адже за різними даними більша частина українців не зберігають свої заощадження в банках. "Довгі гроші" потрібні економіці для забезпечення стабільності фінансових організацій, які отримають більше можливостей для кредитування. Але, приймаючи рішення, потрібно врахувати важливий момент: гарантії повинні забезпечуватися коштом відрахувань банків, а не коштами платників податків з бюджету".

Прихильники підвищення суми відшкодування не тільки наводять як приклад інші країни, але й закликають перерахувати суму в доларах.

"Суму гарантування підіймати однозначно потрібно, — зазначила віцепрезидент Асоціації українських банків Галина Хейло в бесіді з "Коментарями". — Якщо у 2012-му році при курсі долара 8 грн сума гарантування була еквівалентна 25 тис. доларів, то при курсі 28 — це трохи понад 7 тис. доларів. Це настільки мало, що втрачається сенс фонду гарантування, і зростання цієї суми на 100 тис. грн дійсно нічого не вирішить. У ФГВФО давно говорять про підвищення суми до 600 тис. грн — вони навіть проводили розрахунки й вирішили, що це можливо після реструктуризації боргових зобов'язань".

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко погоджується: проста математика говорить про те, що для дотримання паритету сума відшкодування сьогодні повинна бути не менше 700 тис. грн. Це дало б банкам шанс нормально працювати.

Водночас аналітик Олексій Кущ зазначає, що наша бівалютна економіка вже проявляється навіть при обговоренні суми гарантування вкладів, коли її починають перераховувати в еквіваленті. На думку експерта, такий підхід є помилковим, і при визначенні суми гарантування слід виходити з ризиків (ймовірність банкрутства в разі повномасштабного банківської кризи, яка передбачає відтік вкладів понад 30 днів) і потенційних можливостей для компенсації.

Підвищення потрібно не вкладникам, а банкам

На думку Олексія Куща, якщо почнеться відтік вкладів, масштаби кризи будуть більшими, ніж у 2014 році. Річ у тому, пояснює експерт, що змінилася структура депозитів: близько 40% з них становлять депозити до запиту — "летючий" ресурс, який йде з банків в перші дні кризи. І, з огляду на те, що ринок депозитів становить 500 млрд грн, з точки зору абсолютних цифр потенціалу ФГВФО гарантувати всі ці вклади не вистачить.

З іншого боку, продовжує аналітик, близько 60% всього українського ринку депозитів припадає на чотири державні банки. Тобто відшкодування близько 300 млрд грн із загальних 500 млрд грн фактично гарантується державою. Решта 200 млрд грн депозитів лежать в приватних банках, з яких більш ніж половина — це банки з іноземним капіталом. Як показала практика, вони в разі кризи не залишають своїх вкладників біля "розбитого корита". А найбільш ризиковими є приватні банки з українським капіталом, на які припадає менше ніж 20% ринку, і з цієї точки зору потенціал для підвищення суми гарантії за вкладами фізосіб є.

"Тут виникає питання, наскільки підвищувати, і як тільки це питання звучить, підключається банківське лобі, — вважає Кущ. — Тим часом якщо розглянути це питання більш детально, ми побачимо, що населенню підвищення суми гарантії в загалом і не потрібно. Почнемо з того, що в Україні депозитами на суму понад 500 тис. грн володіють менш як 1% українців. До того ж очевидно, що для людини немає ніякої проблеми "розкидати" навіть 1 млн грн по п'яти різних банках, і весь цей мільйон потрапить під гарантії. Підвищення суми гарантії вигідне лише самим банкам, оскільки, як показує практика, чим вище сума гарантування, тим більш недбало керівництво банку ставиться до його роботи. Найбільше банк побоюється гніву своїх вкладників, а якщо його менеджмент знає, що боятися нічого і держава в разі чого підстрахує, він може вплутуватися в ризикові операції".

З колегою погоджується економіст Владислав Банков, на думку якого держава взагалі не повинна нести зобов'язання за вкладами, оскільки в реальності вона залазить в кишеню до кожного з нас, щоб відшкодувати збитки, завдані банкірами.

"Відповідальність перед вкладниками повинна обмежуватися розміром сформованого фонду, але, на жаль, наша держава і правоохоронна система грають на стороні фінансистів-шулерів, часто допомагаючи їм уникати відповідальності, — вважає Банков. — Більше відрахувань до ФГВФО — більше гарантована сума, а будь-який інший шлях є популізмом".

Як  ставиться до цього МВФ

Питання про те, як відноситься до всієї цієї "кухні" наш кредитор, є риторичним: пора вже звикнути, що МВФ є справа до всього, що відбувається в нашій країні з фінансами.

Правда, з рекомендації Фонду експерти зробили протилежні висновки. Так, наприклад, Галина Хейло бачить в пораді МВФ плюс: на її думку, вона означає, що експерти фонду не бачать ризиків нового "банкопаду".

До протилежної думки прийшов Олексій Кущ, який упевнений: порада МВФ є застереженням, щоб суму відшкодування "ненавмисно" не підняли ще вище.

"У МВФ можуть скільки завгодно розповідати про колосальні успіхи "імені Гонтаревої", але якщо ми подивимося на показники конкурентоспроможності країни, розраховані Всесвітнім економічним форумом, то побачимо, що найнижчі оцінки наша країна отримала в категоріях управління фінансами та якості банківської системи, — нагадує Олексій Кущ. — Сьогодні вже зрозуміло, що світова банківська система в умовах пандемії виявилася дуже нестійкою, і велика частина банків у всьому світі не зможе вижити без підтримки своїх Центробанків. Але в Україні МВФ таку підтримку заборонив. Тобто в той час, як Європейський центральний банк буде допомагати європейським банкам, Центральний банк Китаю — китайським банкам, ФРС — американським банкам, українським банкам ніхто допомагати не буде. У МВФ очікують погіршення ситуації й не хочуть, щоб держава витрачала зайві гроші".

Якщо в іншій країні позиція МВФ не мала б ніякого значення, то в "заповіднику злодійкуватих чиновників" фахівці Фонду реально оцінюють ризики для бюджету і фінансової системи саме в контексті взаємодії корумпованої влади та банкірів-шахраїв, вважає Владислав Банков. Звідси й озвучене обмеження.

"На мій погляд, рівень ризиків вкладників можна було б знизити, запропонувавши додаткове добровільне страхування за вкладами, — говорить Банков. — Це, до речі, зніме питання до держави по виплатах збанкрутілих банків. І важливо розуміти: чим вище гарантії, тим нижче прибутковість за внесками, й інакше бути не може".

Нагадаємо, перший заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова підтвердила інформацію, що з'явилася раніше, про перерозподіл повноважень в Нацбанку, а також розкритикувала підхід "нової команди". "Коментарі" разом з експертами розбиралися, чому відбувається протистояння менеджменту НБУ, чим це закінчиться і як це може відбитися на наших взаєминах із закордонними кредиторами.


Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

comments

Новини партнерів

Новини

-->
Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!