logo_ukra

Coinspot 23.09.2020

BTC/USD

10439.82

ETH/USD

336.21

LTC/USD

44.10

НБУ 23.09.2020

USD/UAH

28.35

EUR/UAH

33.23

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес інвестиції Закон про залучення інвестицій: що не так з ринком зелених облігацій
commentss Cтатті Всі новини

Ексклюзив Закон про залучення інвестицій: що не так з ринком зелених облігацій

Підписаний днями президентом Зеленським закон про залучення інвестицій повинен відкривати шлях грошей до зелених проектів. Але, як це часто буває в Україні, закон залишає за собою безліч питань, пов'язаних з вітчизняними реаліями

15 серпня 2020, 18:30 comments1656

У середу, 12 серпня президент України Володимир Зеленський підписав Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій і впровадження нових фінансових інструментів" № 738-IX. Даний закон розширює фінансовий інструментарій та впроваджує нові види цінних паперів, серед яких - зелені облігації і фінансові правила для всіх зацікавлених.

Закон про залучення інвестицій: що не так з ринком зелених облігацій

Підписаний Зеленським закон вводить нові види цінних паперів, серед яких - зелені облігації

В цілому - і самі папери, і правила слідують стандартним зразкам і правилам фінансових ринків. Закон спрощує форми залучення інвестицій саме до зелених проектів, які в першу чергу відрізняються своїм цільовим призначенням. Але якраз ключове слово - "зелені" - залишається не до кінця роз'ясненим в українському варіанті закону. Ця особливість інвестування піднесена під загальним визначенням "еко-проекти". Саме в цьому і вирішили попорпатися журналісти "Коментарів".

Зелені облігації: що це таке

Ідея адаптованого формату залучення інвестицій під новий зелений тренд в світі просувалася вже давно. Імідж "безвуглецевої" економіки та альтернативної енергетики майже автоматично сприймається як позитивний. Але в цілому в Україні ми спостерігаємо успішний розвиток парків сонячних батарей і вітряної енергетики на прикладах великих корпорацій. Їх вигода - безальтернативна. Але тільки для них самих. Тому виникає питання - а що в новому законі для людей?

У цьому плані досвід інших країн індивідуальний і адаптивний. Наприклад - в одних країнах зелені облігації включають в себе і екологічні проекти, і соціальні, і навіть облігації сталого розвитку. В інших - всі категорії чітко розділені і умови прописані для кожної категорії.

Для початку пропонуємо розібратися у визначеннях. Під загальним брендом зелених (як альтернативних) облігацій прийнято розуміти:

- Зелені облігації (Green Bonds) - як інструменти для залучення капіталу під екологічні проекти, такі як поновлювані джерела енергії, енергоефективність, екологічно чистий транспорт, зелені будівлі і збалансоване управління водними ресурсами;

- Соціальні облігації (Social Bonds) - відрізняються залученням капіталу для проектів з позитивними соціальними результатами. Серед них - охорона здоров'я, освіта і фінансові послуги, доступне житло і базова інфраструктура, така як: санітарія, транспорт і чиста питна вода.

Сергій Москвін, президент громадської організації "Українське об'єднання ринків капіталу" виділив ще й третій формат облігацій - Sustainable Bonds облігації сталого розвитку - як такий собі гібрид зелених і соціальних облігацій.

І якщо чисто зелені облігації більше спрямовані на певні глобальні проекти в масштабі бізнесу, держпідприємства або країни, то соціальні облігації найбільш близькі конкретним громадам людей. Досвід зарубіжних країн показує, що соціальні проекти з такими інвестиціями поліпшили умови життя людей.

Наприклад, проекти соціального (доступного) житла, прокладання нових логістичних напрямків між віддаленими районами, соціальний транспорт з безкоштовним проїздом, модернізація застарілих інженерних мереж. Останній пункт особливо актуальний для України, адже в платіжках завжди закладалася сума на ремонт, але тепер вона фінансово перекладена на примусові ОСББ.

У соціальні облігації входять і появи нових робочих місць, за допомогою створення екологічних і соціальних підприємств - від виробничих до продовольчих. Іншими словами, це міг би бути внесок в розвиток українського малого і середнього бізнесу, так як окремою графою соціальних облігацій виписана продовольча безпека.

Таких уточнень по кожному виду облігацій в різних країнах дуже багато і, звичайно, вони дають надію на те, що всі проекти такого роду отримають розвиток в Україні. Але що ж відбувається в нашій країні насправді?

Зелені облігації і стикання з українськими реаліями

Насправді наш закон - це адаптація фінансування до зміни клімату саме екологічних проектів. Тому IFC (один з підрозділів групи Світового банку, є найбільшим глобальним інститутом розвитку, діяльність якого сфокусована на підтримку приватного сектора на ринках, що формуються (Frontier Markets). У 2019-му фінансовому році надало більше 19 млрд доларів довгострокового фінансування країнам, що розвиваються, посилюючи здатність приватного сектора долати бідність і підвищувати загальний добробут, - ред) підписало договір з Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку для розробки і просування нового формату фінансування і введення ринку конкретно зелених облігацій в Україні.

Звичайно, акцент робиться на зеленій енергетиці, а не на налагодженні каналізаційних труб або міських інженерних мереж зі сміттєпереробними модифікованими підприємствами.

"Громадський союз "Українське об'єднання ринків капіталу" (UCMA) звертався до народних депутатів - членів Комітету з питань фінансів - з пропозицією розширити поняття "зелені" (green) облігації до поняття "стійкі" або "соціально-екологічні" (sustainable) облігації (стаття 22 проекту Закону 2284 "Про ринки капіталу і організовані товарні ринки"). Але депутати чомусь цю ініціативу не підтримали. Напевно, соціальні проблеми їх мало турбують", - резюмує Сергій Москвін і приводить один з найуспішніших прикладів реалізації соціальних облігацій - французький регіон Іль-де-Франс.

Там отримують свій розвиток проекти по всім перерахованим вище напрямкам, найбільш успішний з яких - будівництво та ремонт (!) соціального житла для вразливих верств населення та людей з обмеженими можливостями. Тут - і реконструкція житлового фонду, і впровадження модифікованого громадського транспорту як альтернативи автомобільним заторам, і регулярні конкурси для підприємств малого та середнього бізнесу на розширення в форматі соціальних і екологічних проектів, і можливість отримання фінансування через соціальні облігації...

Можна було б зробити великий огляд успішних світових проектів соціального інвестування як частини інвестування зеленого, але це займе багато простору і не змінить суті. А суть така, що соціальні облігації тому так і називаються, що спрямовані на поліпшення життя людей, а не на перехід окремих корпорацій на безвуглецевої виробництво і отримання додаткових плюсиків до корпоративного іміджу. Так, це складові частини одного цілого. Але ж що більш важливо сьогодні для українців - зелена енергетика з її тарифами або ремонт житлового фонду?

Ось цього конкретного поділу і понятійного визначення в нашому законі немає. Але це якраз і обнадіює, так як підзаконні та нормативні акти ще не прописані і будуть формуватися протягом року. А значить, можуть бути уточнені, обумовлені і конкретизовані під кожен окремий проект, який не завжди зобов'язаний бути чисто "зеленим" і "енергоефективним". А оскільки випускати зелені облігації можуть муніципалітети, держава і приватники, то ініціативна процедура ще в творчій дії і різноманітті.

Наприклад, Державне агентство енергоефективності та енергозбереження України закликає до співпраці мерів міст і всіх інших зацікавлених осіб готувати проекти та пілотні зелені облігації. І це зовсім не означає, що всі вони будуть, грубо кажучи, спеціалізуватися на "утепленні будинків".

У чому мінус ситуації. Дійсно, механізм соціальних облігацій, не запущений. І це окрема, скоріше навіть політична, а не економічна тема. В Україні є чітке розділення облігацій на три види: ординарні (звичайні), зелені та інфраструктурні.

Перші не мають відношення ні до других, ні до третіх. Але ось треті - формулюються як такі, що можуть бути використані для залучення коштів виключно на фінансування будівництва, реконструкцію об'єктів інфраструктури, інфраструктурного проекту або окремого його етапу.

Але ж нічого не сказано про те, що таке будівництво або реконструкція ні в якому разі не повинні бути екологічними, або людиноцентричними, або не повинні зберігати навколишнє середовище регіону...

Плюс такої "неконкретикі" в тому, що такі проекти ніколи "не ходять порізно". Туди, де з'являється проект міського електротранспорту, підтягується і створення заправних електростанцій з невеликою (або великою) інфраструктурою, заточеною під екологічні та соціальні тренди.

Кетрін Теплі, керівник відділу сталого фінансування в Австралії, вважає, що завжди виходить дуже вигідна угода капіталів: "... і ринок зелених облігацій може застосовуватися до більш широкого класу активів, наприклад до активів соціальної інфраструктури".

"Зелений камуфляж" і надії на доопрацювання закону

Уявімо собі, що під бренд електрозаправного хаба для українського комунального або муніципального громадського електротранспорту прописується і пакет інфраструктурних облігацій - наприклад, будівництва будівель або ремонту комунікацій. Це означає, що навіть якщо на такий заправці будуть продаватися сигарети, то фабрику сигарет там поруч точно не побудують.

Все тому, що працює іміджева конструкція, що не допускає взаємовиключних складових. Значить, будувати будуть "зелені" будівлі з використанням інших позитивних бонусів Green Bonds.

"Так, не всі зелені облігації інфраструктурні, але якщо оголошена емісія інфраструктурних облігацій - вони можуть бути зеленими, - пояснює Сергій Москвін. - Зазвичай всі вони - регіонального, обласного чи районного рівня. Тим більше, що укрупнення районів буде сприяти випуску саме на районному рівні ".

Звичайно, у нас є безцінний досвід будівництва та реконструкцій українських доріг, в ході яких гроші з таких інвестицій просто крадуться. Або коли невелика ділянка важливої траси має ідеальний вигляд тільки на ділянці одного селища, де проживає місцевий депутат.

Як же відстежити цільове використання як інфраструктурних, так і зелених облігацій?

У світовій практиці розроблений механізм процедури визнання випуску зелених облігацій, який дозволяє уникнути нецільового використання коштів під назвою greenwashing - "зелений камуфляж". Коли емітент заявляє про те, що випустив "зелені" облігації, які, насправді, такими не є.

Цей вид ризику у нас в країні дуже великий, але рік до вступу в силу закону передбачає спільне доопрацювання усіма реально зацікавленими сторонами. І, в першу чергу, самими людьми, місцевими громадами, які вже зараз можуть розробляти свої пілотні проекти.


Раніше "Коментарі" розбиралися, навіщо світові центробанки закликають друкувати гроші і як слід вчинити Україні.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!