"Електричний абьюз": як в Україні вибивають борги за найдорожче в Європі світло

З 1 жовтня 2020-го року для споживачів комунальних послуг почався новий фінансовий відлік — ціни на газ, електрику, воду і опалення зростуть у півтора-два рази. Правда, ця теза потребує уточнення, адже де-факто нові умови стосуються лише платоспроможних громадян. Для пересічного ж споживача із середнім або мінімальним доходом, можна сказати, настане кінець світла...і тепла. Є підозра, що українцям не допоможуть навіть субсидії.

Очевидно, що різкого зростання числа боржників не уникнути, а значить — все більше українців зможуть на своєму прикладі переконатися, наскільки жорстоким може бути українська держава по відношенню до людей, які не доплачують їй за послуги. У своєму черговому матеріалі журналісти "Коментарів" детально розбиралися в тому, що відбувається на вічному фронті боротьби держмашини з боржниками і відшукали ряд жахливих тенденцій.

"Законність" тарифів

Уже понад  п'ять років споживачі не просто вибирають: платити за комуналку або витратитися на їжу. В останній рік тренд розмов між сусідами/ знайомими змістився до формату: "а що ти вибереш оплатити?". Зазвичай пріоритетом стає електрика. За цю послугу теж нараховуються борги, при цьому різні: і за місяць, і за пів року. Але, на відміну від інших монополістів комунальних послуг, тільки енергетики йдуть на крайні заходи у вигляді показового відключення боржників. Багато боргів набирати не потрібно, достатньо не сплатити лише 200 гривень, щоб опинитися під реальною загрозою відключення.

У жовтні минулого року по всій Україні пройшли рейди з такими відключеннями тих, хто "провинився". Важливо відзначити, що через це утворилися черги, а процедура повторного підключення затягувалася набагато довше, аніж три відведених дні після оплати. І весь цей час люди змушені були сидіти без світла. Уже в 20-му році рейди з відключення боржників поновилися, причому, світло відключали навіть через борги, які не існують.

І знову відключення відбувалися без індивідуального підходу до ситуації кожного споживача. За принципом: "спочатку відключимо — потім розберемося". Але розбираються теж за дуже жорсткими правилами: господар повинен прийти особисто, особисто оформити заяву, особисто надати паперову (не електронну) платіжку про оплау боргу і ще одну (теж обов'язково паперову) про оплату підключення.

Якщо  особисто господар прийти не може (наприклад, знаходиться в іншому місті або країні) — йому доведеться оформляти доручення. Якщо немає на кого оформити — дистанційні рішення не приймаються: навіть якщо оплатити, квартира залишиться відключеною. Коло замикається.

У жовтні цього року зіткнуться чотири суперечливих реальності: заборгованість населення за комунальні послуги, що продовжує зростати, чергове і безпрецедентне підвищення тарифів з посиленням стягнення боргу, зубожіння населення і факти з "плівок Деркача", які ставлять під сумнів законність тарифів, а не тільки їх нескінченне підвищення. Розглянемо це послідовно, але  цього разу з кінця.

У 2015-му році Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною постанову Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики  (НКРЕКП) №583 від 3 березня 2015-го року про встановлення нових роздрібних цін на газ.

У тому ж році було винесено рішення Окружного адміністративного суду Києва про незаконність тарифів на електроенергію за позовом Володимира Блащука. Нагадаємо, комунальні тарифи тоді були підвищені в три рази.

І, нарешті, влітку 2019-го року КСУ визнав саме створення   НКРЕКП незаконним.

Зараз монополісти "відіграли" багато рішень по "Роттердам" і   НКРЕКП назад, завдяки чому тарифи знову пішли вгору. Але прецедент був. Оскарження можливо, відповідно, за рішенням суддів (монополістів) тарифами граються, як циган сонцем. А якщо рішеннями щодо законності тарифів можна так "гратися" — вони, в принципі, не обгрунтовані.

А як вони можуть бути обгрунтованими, якщо свіже жовтневе підвищення тарифів — це виконання умов МВФ?

Адвокат Владислав Ткачук, який має практику в суперечках щодо комунальних платежів, відповідає: "Тарифи на електроенергію для населення затверджуються постановою Національної комісії регулювання електроенергії та комунальних послуг, і якщо його не скасовано, тариф буде діяти".

Володимир Блащук, один з позивачів щодо перерахованих вище рішень на користь споживачів, погоджується, що тарифи встановлює  НКРЕКП.

"Відповідно до рішення КСУ, вона визнана неконституційною, а Указ про її створення — таким, що втратив силу. Чи можна вважати законними тарифи, встановлені незаконно створеною організацією? Що ж стосується мого позову щодо тарифів на  електрику, то його суди вищих інстанцій "злили" в смітник. А потім і Порошенко змінив під них закон. Зараз вони можуть підвищувати все що завгодно. Поки суди розглядають незаконність "тарифів" — вони діють. Якщо на день винесення рішення тарифи "скасовані", то і суд відмовить у позові. А якщо навіть і задовольнить (читай: "скасує тарифи"), то точно так само (незаконно) тим же незаконним органом вже завтра будуть встановлені ті ж тарифи (ну, або на 1 копійку менше, а може і в три рази вище). І так до наступного рішення суду. Нескінченний цикл. Його дуже успішно випробував Черновецький ще в 2006-2008-х роках. З тих пір — тільки законодавство стало більш лояльним до злочинців в чиновницьких кабінетах", — розповів Блащук.

Це і справді так — у нас ціна на електроенергію в період карантину була найвищою в Європі, а введення тієї ж НКРЕКП RAB-тарифу, автоматично підвищує суми в платіжках. У  НКРЕКП це називають "інвестиційним капіталом на модернізацію".

Економічний експерт Олексій Кущ проводить дохідливу аналогію: "Як якби вам пояснювали модернізацією величезний рахунок в кафе. Ось 500 грн — це за обслуговування і страви безпосередньо, а 4500 грн — це ви платите за нашу модернізацію. Але, послухайте, якщо ви приватна компанія, як і наші енергетичні монополісти, то ви самі зацікавлені в технологічному рівні, модернізації та якості умов. Самі зацікавлені їх проводити і оплачувати. При чому тут клієнт кафе? При чому тут споживач електроенергії? "

Якщо ціни на електроенергію будуть накручувати таким способом, то вилучення грошей у населення стане досить складним.

Борги за світло будуть рости

Дійсно, у людей, яких відключали від електрики якраз напередодні введення суворого карантину, вже не було можливості оплатити борг або частину боргу. Реструктуризацію можуть зробити, але поки споживач її оформить — він буде сидіти без світла. Причому не одну добу, і навіть не три, а з урахуванням карантинного обслуговування і черги — набагато довше.

Саме тому заборона відключати абонентів на період карантину якраз і обумовлена відсутністю вільних грошей на комуналку. Логічний висновок — до кінця карантину, якщо такий настане, грошей у більшості населення не додасться, а навпаки — тільки зменшиться. А зі збільшенням тарифів з жовтня, борги зростуть у геометричній прогресії.

Судячи з манери спілкування зі споживачем, яку вибрав постачальник електроенергії, по  нових боргах він вдарить новими відключеннями.

Можна систематизувати основні випадки відключень українців: борг, мінімальний борг в 200 грн і помилковий борг. Будь-який випадок потрібно вирішувати і оскаржувати, а на цей час залишатися без світла. Тому, наприклад, у випадках з помилковим боргом, власники квартир підключилися самостійно і пішли вирішувати питання в порядку черги.

До речі, "нарахування надуманих боргів" — не  єдина проблема споживачів, яку створюють постачальники електроенергії і оператори мереж.

"Також поширеною практикою є нарахування так званої "безоблікової вартості електроенергії" (оператори мереж чіпляються до вузла підключення та приладу обліку споживача), складності підключення до електромереж (як приклад можна навести справу №925 / 578/20 в реєстрі судових рішень), погана якість електричного струму, часті перебої з електропостачанням і т.д.", — зауважує адвокат Владислав Ткачук.

Тема відключень — дуже делікатна, оскільки несе шлейф смислового і емоційного навантаження "дармоїдів/алкоголіків, злісних неплатників і порушників закону" періоду СРСР. Тому її по інерції сором'язливо замовчують. Але, водночас — це актуальна тема. Тому що процес відключень набуває характеру сніжної грудки, в незалежності від суми боргу і доходу громадян.

Узаконений абьюз

Як українцю дізнатися, що йому загрожує "кінець світла"? Адвокат Юлія Кулик пояснює: "Попередження про відключення повинно здійснюватися оператором системи за 5, а постачальником — за 10 робочих днів. Важливо, що датою їх отримання є дата особистого вручення з обов'язковим підписом одержувача або третій календарний день після отримання поштовим відділенням, але тільки в разі рекомендованого листа ".

Сайт Укрпошти — пояснює, що рекомендований лист вважається отриманим, тільки якщо він прийнятий під розписку. За фактом же, повідомлення про відключення приходить звичайним листом в поштову скриньку без особистого вручення.

У країнах Євросоюзу працюють зовсім інші правила. Там повідомляють за два місяці (або місяць) до дати відключення. Обов'язково з особистим врученням. Протягом цього часу нагадування приходять щотижня або кожні півмісяця. І що важливо — світло у визначену дату не відключають, а лише знижують напругу, щоб людина помітила результат своїх неплатежів. Електроенергію відключають тільки після тривалого циклу попереджень і натяків. Така політика пояснюється боротьбою за споживача на загальному ринку електроенергії.

В Україні ж не повідомляють боржника особисто, як і немає практики зниження потужності. Так, можуть дзвонити телефоном, але ж в такому випадку немає доказів, що на іншому кінці лінії особисто боржник. Ні, ми не шукаємо лазівок обдурити, ми шукаємо факти дотримання закону самим монополістом. А щодо правильних, встановлених законом повідомлень — такого дотримання немає.

Але ж людини може не виявитися на місці проживання і навіть у країні з різних причин. Людина, наприклад, може перебувати в лікарні. У квартирі або будинку можуть бути діти або хворі батьки. Як виглядає в такому випадку відключення за борг в 200 грн?

Але це не межа. З ослабленням карантину активувалися нові рейди повторних відключень тих абонентів, у яких борги накопичилися до початку пандемії, і тих, хто хоча й оплатив борг, але підключився сам. Наче в період коронакризи немає падіння економіки — української в тому числі і світової в цілому, наче немає масових скорочень і відпусток за свій рахунок. Неначе люди не проїли майже всі свої заощадження. І начебто не треба сказати "спасибі" тим, хто, незважаючи безгрошів'я, все-таки спробував погасити заборгованість.

Хто відключає?

"Паперові проблеми" вирішує окремий офіс, наприклад — "Ясно". Це постачальник електроенергії. За фактом такі офіси створені для цільового продажу енергетичних продуктів ДТЕК — вивести на роздрібний ринок лічильники, зарядні станції і сонячні панелі. А ось відключає безпосередньо ДТЕК — оператор системи розподілу. По суті, і "Ясно", і ДТЕК — це один і той же монополіст, але який створив видимість необхідного анбандлінга  - поділу систем розподілу. Від нас цього вимагали західні партнери в мейнстримі боротьби з корупцією.

Однак, вимагаючи від боржників сплатити борг від 200 грн, сам ДТЕК винен Укренерго понад 1 млрд грн. По факту — це борг державі, тобто всім українцям, тому що 100% акцій Укренерго належать саме державі. І ніхто не відключив ДТЕК "від світла" з міркувань залежності українців від даного монополіста. Адже саме Укренерго, а не ДТЕК є гарантом цілісності і надійного функціонування всієї енергосистеми України. А ДТЕК не відповідає за цю надійність, але правила диктує.

На доказ — свіжа новина: Господарський суд Києва відмовився задовольнити позов "Укренерго" до ТОВ "Д.Трейдінг" в справі про стягнення 651 млн грн заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії. Раніше Госпсуд Львівської області відмовився задовольнити позов "Укренерго" до "ДТЕК Західенерго" про стягнення 425,8 млн грн. Хтось із споживачів і домогосподарств дозволив собі заборгувати ДТЕК 1 млрд. грн? Вірніше — чи дозволив це ДТЕК? Таким чином, виходить, що боржників відключає найбільший боржник.

Уявімо можливі реалії. Грошей у населення все менше, субсидії скорочені, тарифи підвищено. Можливості платити немає. Що тоді? Все одно відключення? Якщо говорити не тільки про електроенергію, то ми вже спостерігали щосезонне відключення монополістами від опалення цілих будинків і міст на початку зими. Монополісти універсальних послуг декларують, що це ринок.

А психолог Марина Козак вважає, що це абьюз — образливі, насильницькі маніпуляції в залежних відносинах будь-якого роду і характеру.

"Сьогодні  комунальні тарифи і заборгованость, які існують у більшої частини населення можна і потрібно розглядати, як свідому практику державного психологічного абьюзу", — говорить експерт.

За її словами, абьюзер в особі державних виконавчих служб, зазвичай, думає і діє так, як наче є єдиним володарем істини.

"Психологічне та фінансове насильство — одна з найсильніших форм вираження нерівності. Ключова ідея абьюзу — світ маніпуляцій, в якому жертва повинна чітко слідувати правилам, щоб не страждати. Так і монополіст поводиться відповідно до цих принципів і під них організовує свою систему цінностей. Благополуччя, комфорт, адекватне ставлення до споживача, про які представники монополістів заявляють в своїх рекламних передвиборчих роликах, в реальності є, на жаль, просто ненаситним  державним пузом. Якщо для абьюзера все складається добре — він вибиває борги. Якщо погано — він отримує опір. Споживач, клієнт або програє, або виграє", — пояснює Марина Козак.

І оскільки на кожну дію у нас з вами є іноді протидія, то самостійне підключення в екстремальних ситуаціях (карантин і не тільки), може розглядатися як опір політиці абьюзу.

"Самоподключення навряд чи потрапляє під кримінальну відповідальність (як заведено трактувати). Це можна кваліфікувати як крайню необхідність або дію, вчинену під фізичним або психологічним примусом", — пояснює адвокат Владислав Ткачук.

Директор компанії "Публічний аудит" Максим Гольдарб категоричний: "Відключення в період карантину самоподключенних боржників минулих періодів — порушення закону компанією-монополістом".

Адвокат Юлія Кулик уточнює: "До 17.03.2020 р. — відключення законне, після цієї дати — незаконне. Але немає логіки в тому, щоб держава надавала комусь право порушувати закон і самостійно підключатися".

А якщо йти за логікою, то самостійне підключення — це таке ж порушення закону, як і неналежне повідомлення з попередженням про відключення, як і відключення від електроенергії кого б то не було в період карантину. Логічний ланцюжок завжди обгрунтований, як щодо законності відключень\підключень, так і стосовно тарифів, встановлених спірною  НКРЕКП.

Колізія? Звісно. І її потрібно обговорювати, щоб попередити правове беззаконня монополіста. Тому що не громадяни відключають монополісту світло, а навпаки.

Про монополії

Українці напевно неодноразово чули тезу, яку використовують в практиці європейських країн: "Якщо вас не влаштовують умови обслуговування постачальника комунальних послуг — ви завжди можете його змінити". Але в Україні така логіка не працює.

Адвокат Владислав Ткачук бачить причину всіх бід і відключень саме в статусі монополіста.

"Постачанням і розподілом займаються оператори мереж, які в ході реформи 2017-2018-го року розділилися з обленерго. Зараз вони називаються постачальниками універсальних послуг (споживання електроенергії населенням і малим бізнесом до 50 кВт.) та операторами мереж. Згідно із законом вони є монополістами, — розповідає адвокат. — Є ще й так звані незалежні трейдери, але вони продають в одні руки тільки дуже великі обсяги електроенергії,  яких можуть потребувати тільки промислові підприємства. За законодавством вирішенням спорів у сфері електроенергії займаються три органи — суд, Національна комісія з регулювання ринку електроенергії і комунальних послуг та Антимонопольний комітет України".

За словами Ткачука, на практиці можна прийти до висновку, що внаслідок впливу олігархічних груп на роботу  НКРЕКП і на висновки Антимонопольного комітету України (доходило навіть до того, що члени олігархічних груп займали посади в цих органах), ефективність роботи цих органів щодо захисту споживачів в більшості випадків, викликає великий сумнів.

"Найяскравіший приклад безправності споживача — справа № 826/8248/18 в першій інстанції. Воно слухалося в Окружному адміністративному суді м.Києва за позовом громадянина до Київського обласного територіального відділу Антимонопольного комітету України. Третя особа — ПАТ Київенерго. У цій справі людина всього лише просила зобов'язати Київський обласний територіальний відділ Антимонопольного комітету України розглянути  його заяву про зловживання монопольним становищем ПАТ Київенерго. Вся вертикаль "добропорядних" судів дійшла висновку, що у Антимонопольного комітету України відсутня компетенція щодо розгляду справ по зловживанню монопольним становищем у сфері електроенергії", — розповів Владислав Ткачук.

Ні більше, ні менше

Дотримуючись такого принципу, можна було б зробити висновок, що і у поліції немає компетенції боротися зі злодіями і грабіжниками. Таким чином, маніпулюючи, в тому числі і за допомогою судової влади, приватизовані олігархами обленерго реалізують отримання прибутку хижацькими способами.

В результаті це все призводить до незрозумілих рахунків, які ми отримуємо, до поганої напруги струму або постійних проблем з електрикою. Тому що олігархічній групі не буде  витрачати гроші на поліпшення роботи електромереж. Їм вигідні складності з підключенням до мереж або проблеми споживача у вигляді "неправильної" роботи лічильника (звичайно ж, з вини споживача) і сума претензій в такому випадку може становити до декількох сотень тисяч грн. Все це і призводить до найдорожчої електроенергії в Європі для бізнесу.

До слова, відразу після того, як в травні Євросоюз почав реалізацію нового проекту Twinning з Антимонопольним комітетом України, щодо його удосконалення, президент Зеленський поставив на посаду уповноваженого АМКУ доньку свого викладача Ірину Копайгору.

Як же побудувати політику взаємин з монополістом і з таким ось антимонопольним комітетом незахищеному споживачеві?

Противаги

Сенатор європейського економічного сенату, доктор економічних наук Олена Дерев'янко ділиться узагальненим баченням проблеми: "Ринок електроенергії при всій імітації антимонопольної спрямованості, в реальності орієнтований на задоволення інтересів постачальників і зовсім не забезпечує захист прав споживачів. А якщо говорити не про ринок, а про технології, втрати при передачі колосальні, тарифи структурно не відображають потреби в модернізації галузі. Тому наївно очікувати, що тарифний тягар для українців стане в перспективі легшим, ситуація тільки погіршується".

З іншого боку, за її словами, правова культура населення вкрай низька, відстоювати свої права перед постачальниками електроенергії рядовим споживачам проблематично.

"Тему тарифів охоче використовують в політичних спекуляціях, але немає NGO, які б виконували правозахисну функцію як організована сила. Оскільки немає фінансово потужних інтересантів для їх існування. Тому можна сподіватися тільки на точкові успішні кейси, на наполегливих заможних споживачів, на амбітних юристів і на небагатьох чесних політиків", — розповіла Олена Дерев'янко.

На підтвердження наводимо перелік захищених верств населення в ЄС, які в жодному випадку не повинні бути відключені від електроенергії.

Якщо ви:

• пенсійного віку;

• інваліди або хронічно хворі;

• маєте тривале захворювання;

• у вас є порушення слуху або зору чи додаткові потреби у фізичній допомоги;

• перебуваєте в уразливому фінансовому становищі;

• якщо у вас є борг перед попереднім постачальником;

• якщо ви збанкрутували (вас звільнили, не платять ЗП, відправили у відпустку за свій рахунок іт.п.), і заборгованість відноситься до періоду, що передував  вашому банкрутству;

• якщо заборгованість  сталася у період банкрутства.

І це ще не повний перелік. Як йдуть справи з аналогічними категорій захисності населення в Україні — ми скромно промовчимо. Кожен може зробити власні висновки.