Законодавство в агросекторі: як держава підтримує галузь

У березні 2020 Верховна Рада прийняла Закон № 552-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення". Це довгоочікуваний крок в лібералізації українського ринку сільськогосподарських земель, який довгий час обговорювалося серед експертів в аграрній галузі та в бізнес-співтоваристві. Що принесе ринок землі українським аграріям, і як ще на законодавчому рівні держава підтримує агросектор? Відповіді на ці питання "Коментарі" шукали разом з Денисом Марчуком, заступником голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР).

Колаж - Д. Романюк/Comments.ua

2020 був "урожайним" на важливі законодавчі рішення

За словами експерта, торік аграрна галузь отримала багато важливих змін в законодавстві, яке регулює аграрну діяльність. Найбільш знаковою подією, стверджує фахівець, стало запровадження ринку землі:

"2020 став "урожайним" для аграрної галузі на важливі законодавчі рішення. Хочу зазначити, що ключові законопроекти, які надалі будуть визначати розвиток галузі, розроблялися за участю експертів ВАР. Знаковою подією, звичайно, стало прийняття закону про ринок землі. Його ключові положення відповідають вимогам та інтересам середніх і малих аграріїв, які обробляють до 80% с / г земель в Україні ", — стверджує фахівець.

Одними з основних положень ринку землі, за словами Дениса Марчука, є те, що:

• з липня 2021 ринок землі починає функціонувати тільки для фізичних осіб з обмеженням до 100 га в одні руки;

• юридичні особи допускаються на ринок з 2024 з обмеженням при покупці землі в 10 тис. га. Власниками землі можуть бути виключно українці;

• іноземці отримають право купувати с / г землі, якщо таке рішення буде прийнято на всеукраїнському референдумі.

Революційний закон "Про сільськогосподарську кооперацію"

За твердженням заступника голови ВАР, ще однією важливою подією для аграрної галузі України стало прийняття закону "Про сільськогосподарську кооперацію", який набрав чинності вже в листопаді 2020 року.

"Для України він (Закон — ред.) є революційним, адже в його основі закладено прогресивну модель кооперативу, діє в розвинених країнах. У чому суть: до прийняття нового закону сільськогосподарські підприємства як юридичні особи не могли продавати свою продукцію кооперативу. У той час як в розвинених країнах, навпаки: кооператив є сильним торговим плечем для виробників. вони продають йому свою продукцію за встановленою ними ж ціною, а він реалізує її вже від свого імені. Таке право тепер мають і українські сільгоспвиробники. Це означає, що вони можуть формувати великий вал продукції — овочів, фруктів, зерна — і продавати їх однією партією. Таким чином можна відкривати нові ринки, адже покупцеві вигідно мати справу з одним представником, яким буде виступати кооператив, а не з десятками дрібних. До речі, якби подібні умови в Україні існували раніше, то овочівники під час весняного локдауну не були б змушені викидати свою продукцію через закриті ринки, а мали б більше шансів переорієнтуватися на інші канали збуту продукції, — ті ж супермаркети, наприклад", — говорить Денис Марчук.

Детінізація агросектора

Денис Марчук також розповів про прийняття закону, яким знижується ставка ПДВ на деякі види сільгосптехніку продукції. За словами фахівця, це допоможе в діяльності не тільки аграріям, а й принесе позитивний результат для української економіки в цілому, адже цей закон призводить до детінізації аграрної галузі.

"Також прийнятий у другому читанні закон, яким знижується ставка ПДВ на деякі види сільськогосподарської продукції з 20% до 14%. Даний закон вигідний як аграріям зокрема, так і економіці в цілому. У аграріїв завдяки зменшенню ставки ПДВ буде залишатися більше оборотних коштів, що особливо важливо в період посівної, коли потрібно закупити багато насіння, добрив, засобів захисту рослин. Що стосується економіки в цілому, то такий крок веде до детінізації агросектора. Він робить менш привабливими різні незаконні махінації при реалізації нелегального зерна — так звані "скручування", на яких держава щорічно втрачає десятки мільярдів гривень. Зараз аграрії очікують підпис закону президентом, сподіваємося, це станеться найближчим часом", — зазначає Денис Марчук.

Зміни, що передбачають виділення коштів з бюджету на напрямки агросектора

За словами експерта, є ряд змін, прийнятих в різних законах, які передбачають виділення коштів з бюджету на напрямки агросектора, на які раніше не виділялися. Так, минулого року аграрії Півдня, особливо Одеської області постраждали від посухи. В Бессарабії загинуло до 90% врожаю озимих. Сільгоспвиробникам необхідно було фінансова допомога. Але за тодішнім законодавством неможливо було надати кошти з бюджету на безповоротній основі. Зараз в законі про держпідтримку враховані правки ВАС. Завдяки цьому вперше в держбюджеті передбачено видатки на допомогу сільгоспвиробникам і с/г кооперативам, які втратили свій урожай в результаті надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Також до всіх програм державної підтримки будуть включатися як реципієнти сільськогосподарські кооперативи. Крім того, передбачаються кошти на розвиток агрострахування. У закон "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" включені запропоновані ВАС зміни зі страхування доходу агровиробника.

Скасування ряду ініціатив, які шкодили агросектору та погрожували більшими збитками

Разом з тим, крім прийнятих законів, які будуть діяти на розвиток агросектору, спільними зусиллями аграрії домоглися скасування або недопущення ряду ініціатив, які відверто шкодили агросектора і погрожували їм великими збитками.

"Скасовано так звані "соєві правки" — зміни до Податкового кодексу, якими аграріям скасовувалося відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Через це малі та середні агровиробники опинилися в невигідному становищі та змушені були продавати свою продукцію за зниженими цінами, від чого мали великі збитки. За скасування цих дискримінаційних поправок сільгоспвиробники боролися два роки й нарешті у 2020-му  їх було скасовано", — говорить Марчук.

Експерт також підкреслює недопущення квотування імпорту добрив, яке мала намір ввести Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі. Він стверджує, що це рішення могло призвести до остаточної монополізації ринку добрив в Україні групою компаній олігарха Дмитра Фірташа Ostchem і істотного їх подорожчання.

"Крім того, скасовано отримання дозволу на рух великогабаритної техніки, через тривале їх оформлення ускладнювало проведення сільськогосподарських робіт. Спрощені умови отримання ліцензій на паливні склади. Попередні умови вимагали від агровиробників оформлення великої кількості документів і значних фінансових витрат", — підсумовує Денис Марчук.

Раніше "Коментарі" писали про здобутки і втрати сільського господарства в період пандемії.