Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Сьогодні, 16 вересня, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль розвіяв (за його словами) міфи про проект держбюджету-2021. Перший — непідйомний дефіцит, другий — невиправдане підвищення мінімальної зарплати.
За словами прем'єра, через пандемію мало не кожна країна світу збільшила дефіцити своїх бюджетів. Як він запевняє, це було зроблено для того, щоб не підвищувати податки і збільшити витрати на медицину, на підтримку людей і бізнесу. Денис Шмигаль підкреслює, що закладений на наступний рік дефіцит бюджету в 6% — це на 1,5% менше, ніж цього року. А покривати його хочуть нібито за рахунок збільшення надходжень від податкової та митниці.
Другий міф, за словами Шмигаль — це невиправдане підвищення мінімальної зарплати, яка з 1 січня буде встановлена на рівні 6 тис. грн, а з 1 липня — 6,5 тис. грн. На думку прем'єр-міністра, таке підвищення сприяє збільшенню попиту, "а значить і зростанню економіки".
"Коментарі" разом з експертами розбиралися, наскільки правий прем'єр і чи дійсно це слабкі місця держбюджету.
Економічний експерт в Ukraine Economic Outlook Адріан Пантюхов звертає увагу, що закладений дефіцит держбюджету-2021 на рівні 6% ВВП або 270,4 млрд грн. насправді перевищує фактичні дефіцити бюджетів минулих років в рази: 2019 рік — 72,4 млрд грн., 2018 рік — 59,2 млрд грн., 2020 рік — 160 млрд грн. (за попередніми оцінками).
"Дійсно, дефіцит бюджету збільшували не тільки в Україні. Тільки з важливою поправкою. Європейський союз закінчить 2020 рік з 7,5% бюджетного дефіциту. Але вже в 2021 році попередня оцінка дефіциту — це 3,6% ВВП, — зазначає експерт. — Україна, на жаль, не в змозі одномоментно погасити прийняті на себе обов'язки фінансових інституцій і відновити збори податків до передкризового рівня за два квартали".
Тому помірна глибина падіння України в 2020 році частково балансується довгим шляхом відновлення і погашення фінансових зобов'язань, пояснює Адріан Пантюхов.
Він також вважає важливим взяти до уваги, що Міністерство фінансів намагається дотримуватися консервативної політики і має властивість переглядати бюджет в сторону скорочення витрат.
Ну, а підвищення мінімально заробітної плати спочатку з 1 вересня 2020 року з 4723 грн до 5000 грн; а в подальшому — до 6500 грн в липні 2021 року спричинить підвищення податкових відрахувань до бюджету з фізосіб-підприємців.
"Їх податкові платежі прив'язані до мінімальної заробітної плати, — нагадує Адріан Пантюхов. — Явний вплив підвищення мінімалки матиме на підприємців, які оптимізують оподаткування зарплат співробітників, виплачуючи зарплату поверх мінімальної повз податкові інституції".
Експерт Українського інституту політики (УІП) Данило Богатирьов зізнався: "Після того, як прем'єр-міністр Шмигаль заявив, що у нас немає дірок в бюджеті, а є дефіцит в 300 мільярдів гривень (це було сказано ще про цьогорічний бюджет, а не про наступний), довіри до його слів про бюджетні показники я не відчуваю".
За словами політолога, коли прем'єр говорить про безпрецедентні витрати на медицину, йому згадується, що левова частка коштів коронавірусного фонду була спрямована не на медицину, а на будівництво доріг (чи не найбільш корумповану сферу).
"Крім того, кажучи про медицину та інфраструктуру, Шмигаль "забуває" згадати про найбільшу статтю витрат кожного нового українського бюджету — повернення кредитів іноземним державам та міжнародним фінансово-кредитним організаціям, — зазначає Данило Богатирьов. — Так що, правда далека від заяв прем'єра. До того ж, невідомо, чи доживе його уряд до наступного року, коли доведеться звітувати про виконання бюджету, поданого в парламент зараз".
Дефіцит же, вважає експерт УІП, дійсно непідйомний. Адже у інших країн немає такої закредитованості перед зовнішніми позичальниками, як у України. Тому вони можуть дозволити собі збільшення дефіциту і нові зовнішні позики. Україна — не може.
"Ну, а "підвищення мінімальної зарплати" — це взагалі не про підвищення стандартів життя, а про зростання податків для підприємців. Звичайно, її будуть підвищувати, щоб "доїти" малий і середній бізнес, відправляючи його податки за кордон в рахунок сплати кредитів", — резюмує Данило Богатирьов.
Політолог, громадський діяч Олександр Лазарєв вважає, що Шмигаль не розвінчує міфи, а чітко дає зрозуміти — піднімати збираються не економіку, а податки. Хоч сам же запевняє, що робити цього не будуть.
"Але вони будуть, і ще як. Адже покриття дефіциту бюджету за рахунок збільшення надходжень від податкової та митниці — це і є витрушування з громадян останніх грошей. Того, що ще не встигли "вилучити". Ну так вони вилучать. У 2021-му. При цьому всю провину спишуть на коронавірус. А влада тут як би ні до чого. Ось якби не пандемія, то були б вам, громадяни, і 500 тисяч робочих місць, і 40% зростання ВВП, які обіцяв прем'єр Гончарук. Ну, а у Шмигаля — свої казки".
Корона-криза, підкреслює експерт, знижує темпи зростання практично всіх держав. Але особливо тих, хто ввів непродумані карантинні норми, які завдали величезної шкоди малому і середньому бізнесу (МСБ). Як в нашому випадку.
Олександр Лазарєв зазначає: "Нинішня влада вважає, що покриє дефіцит, так чи інакше піднявши податки, комуналку, тарифи на газ? Ну, нехай спробують... Ще більше людей піде в тінь, ще більше зростуть борги. Шмигаль не говорить, що ми будемо боротися за ринки збуту, де може продавати продукцію з доданою вартістю. Чи не обіцяє вкладати гроші в реальний сектор економіки. Зате обіцяє підняти мінімалку, що в нинішніх умовах вдарить по все тому ж МСБ і розкрутить інфляцію. Уже вересневе підвищення мінімальної зарплати призведе до цього. А вже в наступному році — буде ще веселіше".
Політолог підкреслює, що підняття мінімалки — розумний і потрібний крок. Але лише за умови, що її не будуть обкладати податком. Інакше це всього лише популізм і знущання над МСБ. Плюс — пил в очі, щоб згладити повернення величезних зарплат членам спостережних рад.
"Якщо це державний похід, то така влада довго не протримається. Тому що підвищують не просто податки з тарифами, а й градус народного обурення", — говорить Олександр Лазарєв.
Нагадаємо, уряд схвалив проєкт держбюджету на 2021 рік і подав його до Верховної Ради. Парламент має намір розглянути його вже в п'ятницю. "Коментарі" разом з експертами розбиралися, які з основних показників держбюджету реалістичні, а які викликають питання.
Новини