Рада спростила доступ малого бізнесу до кредитів: експерти прорахували ризики

Економіка потребує нових підходів до кредитування. Але для підприємців ускладнений процес отримання коштів "до", а не гарантій повернення "після". У сьогоднішній ситуації важливіше шукати способи, як надати кошти, а не гарантувати повернення потім, упевнений глава Директорату Асоціації франчайзингу України, віце-президент Асоціації інвесторів в Україні Андрій Кривонос.

"Досвід створення гарантійної установи в історії України вже був. Але його результати не дозволяють повертатися до нього, — підкреслює експерт. — Також викликає підозру, що основою законопроекту є ліміти, в рамках яких можуть здійснюватися гарантійні операції, хоча прерогатива для такої дії повинна відводитися бюджету ".

На думку Андрія Кривоноса, потрібно звернути увагу на підтримку галузей і держзамовлення, а не шукати способи "дати грошей потім".

"Бізнесу гроші потрібні сьогодні ще й для розвитку. Особливо з урахуванням того, що ті, хто схильний до отримання кредитів, вже досить закредитовані", — підкреслює експерт.

Він вважає, що прийнятий поки лише в першому читанні законопроект буде виконувати формальну функцію "наявності" для малого та мікробізнесу. А запрацює тільки для декількох великих держкомпаній — Укравтодору, Нафтогазу і ще кількох.

Економіст, кандидат наук з держуправління, співорганізатор всеукраїнського руху #saveФОП Сергій Доротич не виключає, що подібного роду законопроекти приймаються з метою наближених до влади компаній отримати на пільгових умовах, під держгарантії, кредитні ресурси. Після чого провернути ті чи інші схеми.

"В умовах коронакризи масового запиту у бізнесу, особливо малого, в кредитах немає, — пояснює експерт. — Адже в такий час неможливо спрогнозувати дохід, реалізацію, закупівлю, виробничі процеси. Зате для деяких зараз  саме час ловити рибку в каламутній воді ".

На думку Сергія Доротича, коли спостерігається нестабільна економічна ситуація, влада дивним чином не бачить важливі потреби бізнесу. Зате проводить рішення, які мало чим йому — легальному і не провладному — допоможуть.

"Ми вже давно говоримо про невирішену проблему заощадження коштів на розрахункових рахунках юросіб бізнесу. Наприклад, ви отримали кредитний ресурс. Його перерахували вам на рахунок. А потім — в банку проблеми, там з'являється тимчасова адміністрація. І всі ваші кошти "накрилися мідним тазом". Ви несете всі ризики по кредитах, по ресурсу, але не можете взяти свої гроші. А у нас наближається черговий етап банкопаду. В Україні спостерігається засилля іноземних капіталів. Вони хочуть захопити фінансовий сектор, отож банки будуть лягати ", — прогнозує експерт.

Сергій Доротич впевнений — влада, яка своїми непродуманими обмежувальними рішеннями розорила багатьох підприємців, повинна зараз всіляко підтримувати тих, то залишився на плаву.

"Приймати програми з розвитку підприємництва зараз — не логічно, неправильно. Потрібно підтримувати  потенціал, що діє. Зараз не до розвитку. Коли горить хата, не на часі закладати фундамент для сараю ", — підкреслює економіст.

Член Української ради бізнесу, засновник Intecracy Group Юрій Сивицький підкреслює, що інтерес до бізнес-кредитів зменшився через невизначеність розвитку пандемії.

"Більшість банків стали обережніше видавати овердрафти (цим кредитом може скористатися позичальник, у якого з'являється тимчасова потреба в грошових коштах — ред.) І підняли вимоги щодо забезпечення кредитів. Визначилися банки-інноватори з креативним (в хорошому сенсі) підходом в захисті від ризиків кредитів ", — зазначає експерт.

За словами Юрія Сивицьким, для поліпшення ситуації кредитування в Україні необхідно, щоб Національний банк змінив відносини з банками.

"Зараз потрібна застава на заставі. Банки закладають, дублюють великі ресурси по бухгалтерії під видачу кредитів. Це природно знижує ліквідність банків по кредитуванню, вони не можуть нормально кредитувати, — пояснює експерт. — Багато банків кредитують самі себе або ж своїх власників ".

Тому, підкреслює Юрій Сивицький, необхідно, з одного боку, посилити політику Нацбанку щодо кредитування власного бізнесу, а з іншого боку, полегшити умови видачі кредитів комерційним банкам.

Засновник Intecracy Group відзначає: "Також банки дуже погано працюють з ризиками. Наприклад, вони не кредитують під контракти, а кредитують під кеш фло (грошовий потік, або потік грошей, потік платежів, — сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів, що генеруються господарською діяльністю підприємства, незалежно від джерел їх утворення — ред.). Адже контракти можуть бути реально дуже цікавими та довгостроковими".

Національний банк як регулятор може допомогти комерційним банкам запустити нові інструменти на ринок, упевнений експерт.

Нагадаємо, раніше портал "Коментарі" повідомляв про аналіз ініціатив від парламентаріїв, які почали активно пропонувати підвищення мінімальної заробітної плати.