Врятувати бюджет-2020: чи вистачить Україні на це часу

Радник керівника Офісу президента, ексміністр економіки Тимофій Милованов заявив, що ситуація з недофінансуванням деяких статей бюджету України на 2020 рік може зважитися завдяки новим зовнішнім і внутрішнім запозиченням. Чи реально за час, що залишився, врятувати бюджет-2020? Що заважало вжити дієвих заходів раніше? "Коментарі" дізналися відповіді в експертів.

Фото з відкритих джерел

"Імовірність вирішення питання перенесеться на останній тиждень грудня"

Експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін нагадує, що в 2020-му дефіцит бюджету визначено на рівні 298 мільярдів гривень.

"Станом на 1 грудня, я думаю, дефіцит бюджету — не більше 100 млрд. І на казначейському рахунку — близько 20 млрд гривень. Витрати зараз йдуть на суму десь 200 млрд дефіциту. Але щоб його закрити, необхідно залучити гроші — близько 100 млрд в грудні додатково. Їх реально залучити лише через емісію НБУ на зазначену суму", — пояснює експерт.

За словами Данило Моніна, так роблять Федеральна резервна система США, Європейський центробанк. Вони видають банкам гроші, а ті купують облігації Мінфіну.

"У нашому випадку проблему також можна вирішити через рефінансування НБУ банків, які куплять облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) Мінфіну. Але судячи з того, що Мінфін провалює аукціони 1 і 8 числа, ймовірність вирішення питання перенесеться на останній тиждень грудня, коли потрібно буде закрити до 100 млрд платежів", — підкреслює Данило Монін.

"У нас все вирішується в ручному режимі"

На думку економічного і політичного експерта Бориса Кушнірука, вже очевидно, що частина витрат бюджету не буде профінансована. І це було ясно фактично з кінця літа, коли черговий транш від МВФ став чимось ефемерним. Але влада продовжувала (продовжують) вдавати, що все в порядку.

"На жаль, у нас стало практикою, коли уряд вважає закон про держбюджет своєрідним побажанням, а не нормою, обов'язковою для виконання. У класичній моделі уряд повинен всі витрати профінансувати. Якщо дохідна частина бюджету — це прогноз, то витрати — обов'язкова норма, — підкреслює Борис Кушнірук. — Є різні можливості профінансувати витрати. Запозичення, приватизація. Зрештою, можна вийти до ВР заздалегідь — і просити провести секвестр бюджету. Щоб законодавці встановили, які статті витрат фінансуються, які — ні".

Експерт зазначає, що в розвинених країнах прописані механізми, як діяти, якщо парламент не може затвердити витратні статті або їх зменшення. Суть в тому, що уряд тоді зменшує витратні статті в однаковому процентному відношенні.

"Але у нас все вирішується в ручному режимі. На розсуд прем'єра, міністра фінансів, Офісу президента. Вони вирішують — кому що дати, у кого що забрати. Це відкриває величезні можливості для зловживання, корупції", — впевнений Борис Кушнірук.

Цинічною практикою він називає і те, що уряд надсилає окремим міністерствам потрібні кошти під кінець року. Використовувати їх вже не виходить, доводиться потім повернути. А Рахункова палата ще й напише — міністерство неефективно використовувало бюджетні кошти.

"Те ж саме стосується запозичень під кінець року. Теоретично вони можливі, практично ж використовувати отримані таким чином гроші практично неможливо. Хіба що з метою зловживання ними. Але про ефективність мова точно не йде", — зазначає експерт.

Відзначимо, сьогодні стало відомо, що Європейський Союз виплатив Україні перший транш "надзвичайної" макрофінансової допомоги в 600 млн євро в зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби COVID-19. Мінфін вже повідомив, що кошти будуть спрямовані на фінансування витрат держбюджету.

Нагадаємо, експерти спрогнозували, на що здатна піти влада через дефіцит бюджету.