Борги Укроборонпрому: хто винен і що робити

В Україні заборгованість підприємств по заробітній платі становить 3,1 млрд грн. Серед топ-боржників — підприємства державної форми власності (де керівництво і наглядові ради нерідко отримують фантастичні зарплати). Так, підприємства Укроборонпрому  винні майже 587 млн грн. Чому така ситуація взагалі стала можлива, яким чином її вирішити та чи достатньо влада робить для цього — на ці питання читачам "Коментарів" відповідали українські експерти.

Колаж "Коментарів" - автор Дмитро Романюк

"Укроборонпром — держава в державі"

Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов упевнений, що ситуацію із заборгованістю створили самі влади, зацікавлені в схемах з прокрутки грошей.

"З затримками і боргами по зарплаті я зіткнувся, ще коли служив в Міноборони. У 1997 затримки у нас були до чотирьох місяців. Ми навіть мітингували, — згадує Олег Жданов. — На жаль, в Україні діє стара схема. Стаття із зарплати в будь-якій установі, в нашому бюджеті — захищена. Гроші туди перераховуються фактично в автоматичному режимі. Є штатний розклад, відомі оклади і коефіцієнти. Гроші йдуть на зарплатні рахунки підприємств. А далі керівництво цих підприємств дає команду зняти гроші — і перекинути на інші рахунки, інші статті".

Як зазначає Олег Жданов, найчастіше ДП використовують таку статтю як "спецфонд", куди зазвичай перекидають грошенят відразу, як тільки вони надходять.

"А там немає обмежень і рекомендацій по використанню. Чисто корупційна схема. Можна що завгодно робити — від покупки туалетного паперу, до фінансування масштабних заходів або проектів, — пояснює експерт. — Всі ці статті витрат регулюються підписом керівництва".

За словами Олега Жданова, багато ДП збиткові, тому що не працюють безпосередньо з постачальниками.

"Завжди є фірми-прокладки, через які йде реалізація товарів або послуг, які ці підприємства виробляють, — пояснює він. — У частці, як правило, і профільне міністерство або вище керівництво в відомстві, до якого належить це підприємство".

Коментуючи величезні борги із зарплати на Укроборонпрому, експерт назвав даний держконцерн державою в державі.

"Він знаходиться у відомстві Держуправління справами (сумнозвісна ДУСЯ), яке підпорядковується Офісу президента. А єдина мета і завдання — Офісу (раніше Адміністрації, Секретаріату) — забезпечення життєдіяльності президента. І цього бюджету ми не знаємо. І підприємства там неконтрольовані. Користуючись такою безкарністю, вони там витворяють будь-які чудеса, в тому числі із замовленнями і зарплатами, — підкреслює Олег Жданов. — До речі, Зеленський обіцяв розформувати ДУСю. Але віз і нині там. Що стосується таких монополістів як Укравтодор, Укрзалізниця, де також твориться беззаконня, то важливо розуміти, що їх курирують безпосередньо профільні міністерства. Зацікавлені в тому, що відбувається".

Олег Жданов упевнений, що навести порядок з виплатами зарплат можна лише якщо керівники підприємств, де є такі борги, будуть нести відповідальність. Аж до кримінальної, що потрібно закріпити на законодавчому рівні.

"Закон повинен працювати для всіх, включаючи профільні міністерства і відомства. А покарання — бути невідворотним ... Але щоб все це сталося, потрібні сильна політична воля і реальні реформи, в тому числі правоохоронної та судової систем", — резюмує Олег Жданов.

"В Україні відбуваються унікальні речі"

Фінансовий експерт, економіст Олексій Кущ вважає ситуацію з боргами по зарплатах, особливо на держпідприємствах, абсолютно логічною, виходячи з наших реалій.

"Одна з причин — повна відсутність державної промислової політики. Як в частині стимулювання приватних інвестицій, так і в частині роботи ДП, — пояснює він. — Якщо державна ідеологія в тому, що всі ДП — погані, корупційні, їх треба якомога швидше продати за копійки сумнівним інвесторам, які поріжуть все на метал, то держпідприємства завжди будуть виступати в ролі нелюбої пасербиці. І там буде процвітати корупція. І будуть борги".

Олексій Кущ підкреслює, що якщо раніше на ДП була просто корупція, то тепер на неї нашаровується ще й неефективність управління.

"Корупція елементарна. Коли з якихось міркувань укладаються контракти, які не вигідні тим чи іншим ДП. Комплектуючі та сировина купуються дорожче, а продукція реалізується дешевше. Хтось на цьому гріє руки. А підприємство нарощує борги. Плюс — загальна неефективність управління. Раніше були хоч якісь професійні дії, корупційні втрати компенсувалися прибутком. Зараз компенсувати їх нічим. І б'ють по зарплатах. Так, стаття захищена. Але лише за умови, що у нас працюють по закону прокуратура, суди, караючи тих, хто не виплачує зарплату. В українських же реаліях це захищена стаття тільки на папері", — говорить експерт.

Він акцентує, що в Україні відбуваються унікальні речі, які в будь-якій країні були б немислимими.

"Маючи величезний залізничним потенціалом, потужностями для виробництва власної жд-техніки, наша країна закуповує локомотиви за кордоном. Той же Укроборонпром, маючи постійний запит з боку армії на модернізацію техніки, устаткування (враховуючи, що країна знаходиться в стані перманентного військового конфлікту), сидить без замовлень і в боргах. Хоч його підприємства мали б працювати в три зміни і забезпечувати один з найвищих рівнів зарплати, — підкреслює Олексій Кущ. — У ситуації, коли приватні інвестори скорочують інвестиції та робочі місця, держава повинна була б максимально завантажувати виробничі потужності, збільшувати залучення в цьому ДП, забезпечити там зростання нових робочих місць. Тим більше, що кістяк ДП у нас залишився непоганий. Можливості є. Але немає, схоже, ні бажання, ні вміння".

Як повідомляв портал "Коментарі", Держконцерн "Укроборонпром" закінчив 2020 рік із 100% виконаних контрактів по державних оборонних замовленнях.