Ексклюзив Черговий борг Євросоюзу: чи потрібні Україні гроші Заходу під нові та нові умови

Верховна Рада України в ході позачергового засідання 25 серпня ратифікувала меморандум з Європейським Союзом про отримання Україною макрофінансової допомоги в сумі до 1,2 млрд євро. Поки отримаємо половину. Умовами отримання, серед іншого, є зобов'язання забезпечити прозорість медичних закупівель, провести податкову і митну реформу, посилити незалежність судової системи, системи держуправління та антикорупційних органів, прокуратури, а також забезпечити прозорі умови та чесну конкуренцію на ринку газу в Україні. "Коментарі" дізналися у експертів, які з цих умов влада може виконати, а які — ні, й чому, а також — чи потрібні нам гроші Заходу під нові й нові умови.

"Проведення податкової та митної реформи цього року очікувати точно не варто"

На думку політичного експерта Олега Петровця, все залежить від термінів, протягом яких слід виконати умови для отримання кредиту.

"Якщо врахувати, що з приходом нової влади ВР почала працювати в турборежимі, то навряд чи можна очікувати глибинних і якісних змін у ключових питаннях, — упевнений політексперт. — Наприклад, проведення податкової та митної реформи цього року очікувати точно не варто. Це вимагає величезних фінансових витрат, а також радикальних змін в концепції митної системи — її диджиталізації та автоматизації. До того ж в рік пандемії коронавірусу недоцільно створювати додаткове навантаження на бізнес і платників податків".

Якщо ж говорити про незалежність судової системи та антикорупційних органів — то тут, вважає Олег Петровець, позитивні зміни можливі, проте поверхневі.

"Роблю ставку на те, що восени прем'єр-міністром призначать Саакашвілі. А разом з цим призначенням почнеться перший етап роботи з новою концепцією судової реформи, яку нещодавно презентував Міхо. Це як раз одна з тих умов, яку може реалізувати влада до кінця поточного року", — говорить політексперт.

"Залишається тільки надія, що Європа  в жодному випадку не відвернеться від нас"

Політичний аналітик Максим Маньковський зазначає: "Вже дуже добре, що ми все менше дискутуємо про те, чи потрібна взагалі країні фінансова допомога наших західних партнерів. Все більше людей розуміють, що поле для маневру в нас дуже обмежене".

Можна звичайно залишитися бідною, але гордою країною і відмовитися від допомоги. При цьому почати друкувати зайві гроші, для того, щоб закрити дірку в бюджеті, тим самим розхитуючи маховик інфляції й далі — з усіма наслідками для економіки. А можна піти на умови кредиторів і взяти гроші, збільшивши суму державного боргу, розуміючи, що віддавати будуть наступні покоління українців, підкреслює аналітик.

"Зрозуміло, що обидва варіанти відрізняються тільки тим, що другий поганий, а перший дуже поганий, — вважає Максим Маньковський. — Вчора ВР пішла за другим варіантом, погодившись на умови кредиторів почати реформи, без реалізації яких жоден нормальний інвестор, при здоровому розумі та пам'яті, не вкладатиме гроші в нашу країну".

При цьому дуже сумно, за словами аналітика, що владі, яка прийшла на хвилі обіцянок типу "нові обличчя", "нова політика", потрібно давати ще і стусана, щоб вона починала реальні реформи.

"З чим першим стикається інвестор, коли починає бізнес в Україні? Правильно, з податковою і митницею. Ці дві служби, це якийсь "спрут", з яким борються "успішно" всі наші чиновники протягом 29 років незалежності, — підкреслює Максим Маньковський. — Куди поділися прозорі конкурси для відбору керівників цих служб? Зараз чергова група виторгувала хлібне місце на чолі митниці — та вже розставляє своїх людей на потоки. Судова система і її реформа — це взагалі як метро на Троєщину: можна обіцяти вічно, при цьому ніхто не вірить, що це буде. І так можна йти по кожному пункту меморандуму".

Правда, відзначає експерт, в питанні ринку газу, дійсно помітне просування, тому один з пунктів можна записати в актив.

"Але в цілому, на цей момент можна констатувати факт, що клептократії (від грец. Κλέπτειν "красти" κράτος "панування, влада"; буквально "влада злодіїв" — ред.) Вже встають в повний зріст. Тому залишається тільки надія, що Європа ні в якому разі не відвернеться від нас. А у наших політиканів з'явиться розуміння, що на одних гаслах і красивих музичних шоу довго виїжджати не вийде", — резюмує Максим Маньковський.

"Ми можемо обійтися без грошей колективного Заходу"

Координатор проекту ГУрУ (Громадський Уряд України) Павло Себастьянович нагадує, що після Майдану у всіх меморандумах з МВФ і ЄС нам дають якісь завдання в обмін на надані гроші.

"І тут питання — потрібні чи ні нам їхні гроші? Моє переконання, що у нас, попри масове розкрадання, є величезна кількість ресурсів, що не освоєні та не виведені в легальне поле. І ми можемо обійтися без грошей колективного Заходу, — каже Павло Себастьянович. — Але уряд постійно бере гроші в борг. Під певні зобов'язання".

У підсумку, відзначає експерт, ми продовжуємо закуповувати фармакологію на Заході, а в наглядових радах наших компаній продовжує засідати чужорідний топ-менджемент, отримуючи величезні зарплати та не звітуючи про свою діяльність. Існуючи окремо від всієї країни.

"І ці "реформи" Захід хоче продовжувати, — підкреслює Павло Себастьянович. — Так само як отримати можливість брати участь в ряді інших призначень. Але вони ніби не розумію, що у нас в цих відборах бере участь криміналітет, який тісно зрісся в Україні з судовою та правоохоронною системою. Я — за те, щоб у нас були чесні суди, виконавчі служби. Але спершу потрібно навести інституційний порядок. Чого ніхто поки не може, тому що це спрут на всю країну — монополізовані кримінальні псевдоправоохоронні, псевдосудебні структури. І ніхто за нас ці авгієві стайні не розчистить".

А тому, впевнений експерт, влазити зараз в чергові борги під нові зобов'язання — це ще більше послаблювати Україну, продовжуючи здавати закордону наші підприємства.

"При цьому, — зазначає Павло Себастьянович, — ми не бачимо розвитку ні з видобутку газу, ні з перевезень УЗ, ні появи нових потужностей. Деякі фінансисти просто розглядають це як актив, що дыэ, на якому можна заробляти. І обслуговують приватні інтереси, але точно не інтереси держави Україна".

Раніше експерти розповіли, які можуть бути наслідки нових кредитів України, за допомогою яких уряд хоче покривати дефіцит бюджету.