Вартість продуктів у країні продовжує стрімко зростати, що насамперед пов'язане із подорожчанням енергоносіїв
В Україні запровадили держрегулювання цін на низку продуктів. Серед них: гречка, борошно, цукор, яйця, молоко, вершкове масло. Рівень торгової надбавки складе трохи більше 10% період карантину. Відповідне рішення, як повідомив у середу, 12 січня, нардеп Олексій Гончаренко, ухвалив Кабмін.
Експерти проаналізували це рішення для видання "Коментарі".
Наразі відбудеться перерозподіл на користь постачальників
Голова Національної Ради економічного розвитку та Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко звертає увагу, що перший заступник міністра агрополітики України Тарас Висоцький, за підписом якого вийшла відповідна ухвала про обмеження торгової надбавки на низку продуктів, є противником держрегулювання.
"Але, схоже, ситуація складалася так, що це був вимушений крок. Рівень життя в Україні падає. Зважаючи на це, потрібно було вживати кардинальних заходів. Моніторинг цін як такий уже не рятував, – пояснює Олексій Дорошенко. – Прийняття цього рішення відбувалося на підставі точних даних, які були у Кабміну, Мінекономіки, Мінагрополітики. При цьому зниження надбавки до 10% для торгівлі – це все ж таки не ті 15%, які були встановлені свого часу в Україні під час минулих держрегулювань. Але ці 10% на сьогодні не відповідають реаліям. Маржа торгівлі точно становила більше. І зараз відбудеться перерозподіл на користь постачальників".
За словами експерта, боротьба між постачальниками, імпортерами та торговельними мережами ведеться в Україні понад два десятиліття. Практично завжди за винятком 3 років (приблизно з 2015 до 2018) на чолі піраміди були торгові мережі. Тепер ситуація може змінитися.
"Торгівля буде змушена підлаштовуватися під виробників, маржа якої зараз з'їдається особливо сильно – в умовах зростання цін на енергоносії. Багато хто працює в нуль, а то й у мінус. А це рішення уряду може розгорнути ситуацію на користь реального сектора, а не торгівлі, – прогнозує Олексій Дорошенко. – У результаті виробники дещо зміцняться. А це важливо у сьогоднішніх складних реаліях, коли багато хто з них заявляв про зупинення виробництва на невизначений період часу".
Експерт припускає, що відбуватимуться порушення нової норми, що обмежує надбавку. Але перевірити їх поза торговельними мережами буде практично неможливо.
"У торгових мережах перевірки будуть здійснюватися за допомогою Антимонопольного комітету. І супермаркетам доведеться непросто", – вважає Олексій Дорошенко.
Він звертає увагу, що йдеться про держрегулювання на період карантину. Що може тривати невизначено довго.
"І хоч ВООЗ заявляє, що протягом року ковід може бути переможений, обмеження можуть тривати ще якийсь час після цього. Крайня дата не зрозуміла, – зазначає експерт. – Все це призводить до невизначеності для бізнесу. Але, наголошую, складна соціально-економічна ситуація підштовхувала владу до такого рішення. Вимушеного. Якого я не вітаю, але розумію".
Незрозуміло, чи є у держрезерві достатньо запасів, щоб продавати хліб хоча б за зниженими цінами
Економічний та політичний експерт Тарас Загородній вважає, що владі насамперед слід було б знизити податок на додану вартість (ПДВ) на продукти харчування.
"Це було б набагато ефективніше, ніж обмежувати торгові надбавки, – упевнений він. – У нас ПДВ становить 20%, тоді як у ЄС – 7-5%. І якщо в Україні зменшили ПДВ на продукти харчування, про необхідність чого давно каже низка експертів, це дозволило б хоч на якийсь час знизити тиск на споживчий ринок. А утримання надбавки – так собі варіант. Це точно не зупинить підвищення цін. Ті самі торгові мережі можуть відмовитися продавати ту чи іншу продукцію, т.к. їм це буде невигідно. Складно встежити, щоб не було дефіциту. Подивимося, як це працюватиме. Важливо розуміти, що виробники підвищують ціни не через жадібність, а збільшення витрат на виробництво. Зростає собівартість. Ми маємо зростання цін на енергоносії (особливо на газ, що обходиться виробникам у рази дорожче, ніж домогосподарствам) та на (якщо говорити, наприклад, про хлібобулочні вироби) пшеницю. При тому, що у нас більшу частину врожаю вивезли за кордон. Незрозуміло, чи є в держрезерві достатньо запасів, щоб продавати хліб бодай за зниженими цінами".
На думку Тараса Загороднього, держава має певні соціальні продукти або дотувати, щоб їх купували, або виплачувати адресну допомогу незабезпеченим.
"А для цього потрібний реєстр тих, хто отримує соцдопомогу. Чого в нас немає, – пояснює експерт. – До речі, ініціатива влади
про введення спеціальних талонів на соціальні продукти , що обговорюється зараз, дуже непогана історія. Запитання – як вони це зможуть реалізувати".
Раніше на порталі "Коментарі"-
Ціни на яйця в Україні зростають: чому продукт дорожчає і що буде далі.