Головна Новини Бізнес економіка Держбюджет-2022: експерти порівняли плюси та мінуси головного документа країни
commentss НОВИНИ Всі новини

Держбюджет-2022: експерти порівняли плюси та мінуси головного документа країни

Верховна рада остаточно ухвалила державний бюджет на 2022 рік. Доходи бюджету передбачені у розмірі 1,322 трлн гривень, витрати – 1,497 трлн гривень

3 грудня 2021, 17:20
Поділіться публікацією:

Верховна Рада України проголосувала 2 грудня у другому читанні за держбюджет на 2022 рік. Експерти вже оцінили для порталу "Коментарі" цей крок з політичного погляду. А заступник директора Інституту розвитку інновацій (INTENS) Артем Петренко розповів про те, що власне приймали парламентарії: плюси та мінуси головного фінансового документу країни.

Держбюджет-2022: експерти порівняли плюси та мінуси головного документа країни

Гривні. Фото з відкритих джерел

Очікуване зростання ключових ставок у найбільших економіках призведе до подорожчання запозичень для України на зовнішніх ринках

Виступаючи у парламенті з поданням проекту бюджету, міністр фінансів описав негативні тенденції у світовій економіці. Небувале зростання інфляції у розвинених країнах, включаючи зростання цін на енергоносії, перехід на "зелені" технології, вже стійке гальмування економіки Китаю, прискорення старіння населення всієї планети. Очікуване зростання ключових ставок у найбільших економіках призведе до подорожчання запозичень для України на зовнішніх ринках та можливого часткового відтоку спекулятивних капіталів з нашої країни.

Дуже добре, коли в уряді розуміють контекст та враховують ситуацію у світовій економіці. Я пам'ятаю, як сперечався зі спеціалістами Мінекономіки у 2011 році, які у трирічну урядову програму заклали зростання економіки на 2012 рік у 5,4%. Я їм казав, що такого зростання не може бути, мовляв, ситуація у світовій економіці цього не дозволить. Акцентував, що не можна забувати про малі економічні цикли. Насправді зростання у 2012 році виявилося близьким до нуля. Так ось із цього погляду, проект бюджету на 2022 рік виглядає кардинально реалістичнішим. Можливо менше, ніж прогнозується, зростання економіки наступного року буде компенсоване досить обережним підходом уряду до планових доходів.

Привертає увагу зростання витрат на армію. На 13,5% порівняно з минулим роком це досить суттєво. Це найвищий рівень витрат на цю статтю – наприклад, навіть якщо рахувати у доларах, то це на 30% більше, ніж у 2019 році, у 2,5 рази більше, ніж у 2015 році та майже у 2,7 разів більше, ніж у довоєнному 2013 році. З урахуванням невеликого зростання витрат на інші силові структури це буде безпрецедентний бюджет на сектор безпеки та оборони. Але, на жаль, існуючі ризики цього вимагають. Бо нічого немає надійнішого для забезпечення миру, ніж міцна армія.

Витрати на охорону здоров'я стали рекордними

Найбільше впадає у вічі – рекордні за всю історію незалежної України витрати на охорону здоров'я (майже 197 млрд. грн), які зросли порівняно з минулим роком на 16%. Хочу, щоб ви розуміли масштаби витрат. Витрати на цю сферу у доларовому обчисленні зросли порівняно з 2019 роком удвічі, порівняно з 2015 роком – у 3 рази, а порівняно з 2013 роком – у 5,5 раза.

Добре, що у бюджеті є витрати на системний розвиток енергетики України. Йдеться про реконструкцію шахт, гідроелектростанцій, будівництво важливих ліній електропередачі та трансформаторних підстанцій. Важливо, що нарешті програма термомодернізації українських багатоповерхівок набуде реально значних масштабів. Сумно, що в останні десятиліття всі склади уряду приділяли енергетиці недостатньо уваги, а олігархи-монополісти, експлуатуючи приватизовані та навіть державні електростанції та мережі, не вкладали достатньо у їхній розвиток. І останні 2 роки чехарда в керівництві Міненерго теж не привела ні до чого доброго. Але, очевидно, перед європейською газовою кризою президентові України довелося "підбадьорити" всі органи влади. Відомо, що Міненерго розробляє законопроект щодо розширення стимулюючої ставки рентних платежів на видобуток на раніше законсервованих свердловинах. В Україні таких близько 3 тисяч і при використанні нових технологій із них можна витягти ще достатньо вуглеводневого палива. Нарощування власного видобутку для нас надзвичайно важливе – енергетичний шантаж з боку Росії триватиме ще довго.

Без мінусів у Бюджеті-2022 теж не обійшлося

З мінусів – більш ніж удвічі скорочено Фонд регіонального розвитку. Щоправда закладено субвенції на будівництво метро у Харкові та Дніпрі. І абсолютно новий рядок бюджету – 1 млрд гривень на реалізацію програми "Питна вода". Це важливо, якщо врахувати жахливу ситуацію із забезпеченням нашого населення якісною питною водою (один із найгірших показників у Європі).

"Цифра" в Україні вийде на новий рівень

З очевидних плюсів – на 70% зростання витрат на Міністерство цифрової трансформації, порівняно з першим читанням. І йдеться про розвиток доступу до цифрових послуг по всій країні. Це дуже важливо як з погляду зручності громадян, так розвитку всієї економіки.

В уряді врахували витрати на стимулювання економічного зростання

Серед позитивів закону про держбюджет, що з'явилися до другого читання, – підтримка економіки через пандемію (3 млрд грн), витрати на кредитування та лізинг у сфері машинобудування (3 млрд) та витрати на меліорацію (1 млрд). Саме у вересні після голосування у першому читанні я наполягав на збільшенні витрат на стимулювання економічного зростання. Добре, що на індустріальні парки виділяється 400 млн. грн. Але, як на мене, цього замало.

Зростання витрат на Міністерство інфраструктури та на Укравтодор невиправдано велике

На мою думку, зростання витрат на Міністерство інфраструктури та на Укравтодор невиправдано велике. З одного боку, важливо, що влада намагається розвивати всю інфраструктуру України комплексно – від доріг, мостів, портів та аеровокзалів до соціальної та культурної сфери. Але я не переборщив би з пропорціями. Слід було перерозподілити трохи більше коштів на енергетику, а також стимули для створення нових великих і дрібних виробництв у всіх регіонах через механізми підтримки великих інвесторів і через індустріальні парки.

Взагалі механізм стимулювання великих інвестиційних проектів я використав би в торгах з олігархами. З одного боку, важливо послідовно зменшувати їхній вплив на Кабмін і парламент, обрізаючи їхні можливості щодо "доїння" державних компаній та монополій. З іншого боку, треба показати їм вигоди від модернізації існуючих та будівництва нових виробництв, та багатомільярдну підтримку від держави не лише на реалізацію проектів, а й на підтримку завоювання їх продукцією світових ринків. Саме такий шлях пройшла, наприклад, Південна Корея.

Тому я заклав би досить значні кошти на стимулювання експорту. Нам необхідно суттєво прискорювати та збільшувати масштаби роботи Експортно-кредитної агенції. Потрібні додаткові урядові програми щодо здешевлення кредитів для іноземних покупців української продукції з досить високим рівнем доданої вартості.

Нічого нового у Держбюджеті-2022 так і не з'явилося

Голова Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко вважає, що ухваленому Верховною Радою Держбюджеті-2022 немає нічого такого, що могло б здивувати чи зробити наступний рік проривом, в першу чергу в економічному плані.

"Нічого нового у Держбюджеті-2022. Знову всі забудуть через тиждень, але за традицією кілька цифр", – зазначив Олександр Охріменко, опублікувавши порівняльну інфографіку, на якій видно різницю у витратах та доходах 2021 та 2022 років.

Держбюджет-2022: експерти порівняли плюси та мінуси головного документа країни - фото 2

Читайте також на порталі "Коментарі" — голосуванням за Держбюджет-2022 Офіс президента показав усім, що його команда, як і раніше, сильна.



Читайте Comments.ua в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Обговорення

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!