Головна Новини Бізнес економіка Економічний паспорт українця: чи реально отримати гроші від видобутку надр
commentss НОВИНИ Всі новини

Економічний паспорт українця: чи реально отримати гроші від видобутку надр

Експерт вважає, що запровадження економічного паспорта наразі є недоцільним

22 березня 2021, 13:56
Поділіться публікацією:

Резонансне рішення РНБО стосовно проведення аудиту в усіх компаніях, що займаються надрокористуванням в Україні, принесло за собою не менш гучні заяви від керівництва держави. Президент Володимир Зеленський анонсував створення так званого "економічного паспорта українця". "Коментарі" спільно з експертом проаналізували, що це за документ і наскільки його існування в нашій країні є обґрунтованим.

Економічний паспорт українця: чи реально отримати гроші від видобутку надр

Експерт вважає ідею економічного паспорту українця "сирою". Фото з відкритих джерел

Як пояснював сам Зеленський, наявність економічного паспорта дозволить неповнолітнім громадянам до свого 18-річчя отримувати певну частину коштів на особистий банківський рахунок. Гроші надходитимуть якраз від прибутку держави в частині видобутку надр. Згодом, за словами Зеленського, українці матимуть змогу витрачати ці фінанси на, до прикладу, отримання вищої освіти.

На думку голови директорату Асоціації франчайзингу України, віцепрезидента Асоціації інвесторів в Україні Андрія Кривоноса, подібні заяви президента порушують низку проблемних питань. Експерт вважає, що ідея економічного паспорта є "сирою" та непідготовленою.

"При благих думках способи реалізації поки вбачаються лише проблемні. Якщо вже робити можливою участь громадян у розподілі доходів, одержуваних державою, то за принципом "все – усім". В інших випадках ми будемо стикатися з такою низкою проблем і неврегульованих питань, що ідея не вийде на стадію реалізації", — стверджує Кривонос.

Першу проблему експерт розкриває на найлегшому прикладі — вступу до ВНЗ. Так, у 18 років більшість вчорашніх школярів вже стала студентами. Без, виходить, можливості використовувати накопичені (в теорії) гроші на банківському рахунку. Та й сам депозитний рахунок у банку викликає чимало питань: що це буде за установа, за яким принципом там зберігатимуться гроші тощо.

"І чому [витрачати кошти можна] тільки [на] освіту? Житло для молоді, бізнес для молоді, релокація (переїзд на нове місце проживання, пов'язаний із роботою у філії компанії — ред.) — це ігнорується", — підкреслює Андрій Кривонос.

Також експерт цікавиться, від користування якими саме надрами України громадяни отримуватимуть грошові надходження. На його думку, сам термін економічний паспорт виглядає застарілим.

"Мені він нагадує "трудову книжку селянина" з радянських часів із трудоднями, — коментує Кривонос. — Тільки той, хто туди вносив записи, міг перевірити інформацію, всі інші (і сам володар унікального документа) просто вірили на слово. Так і з економічним паспортом у нинішньому формулюванні — усім доведеться вірити на слово, що там написано правильно. Про цифровізацію такого питання взагалі забули".

Дивується експерт і тому, що РНБО взагалі вирішила провести повторний аудит окремої галузі. Адже восени 2020 року держава вже надавала результати загальних перевірок. На думку Кривоноса, повернення на вихідну точку схоже на те, що в уряді планують провести не що інше, як аудит минулого аудиту.

"На жаль, ці два питання — аудит дозволів і розподіл доходів — добре звучать, але тягнуть за собою занадто багато несистемних рішень. Потрібно думати далі, що робити з майном і ресурсами держави і як заробляти на них, а не розподіляти", — додає експерт.

Нагадаємо, на порталі "Коментарі" можна дізнатися, які саме рішення РНБО прийняла стосовно окремих надровидобувних компаній.

Також на порталі ви знайдете інформацію про експертну оцінку останнього засідання Ради нацбезпеки та оборони.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини