Через коронавірусну
пандемію економіка більшості країн продемонструвала помітний занепад. Та вже
нині, у 2021 році, чимало людей сподівається на те, що ситуація покращиться.
Директор з наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан розповіла порталу "Коментарі",
як, коли і за рахунок чого наша Україна може зробити економічний ривок. Також
журналісти дізналися, що заважає нам у цьому напрямку.
Експерт оцінила можливості України для економічного ривка. Колаж: "Коментарі" / Д. Романюк
Що варто зробити
На думку Тетяни Богдан,
для досягнення економічного прориву безумовним пріоритетом України має стати
радикальне підвищення рівня приватних і державних інвестицій, або як говорять
економісти – прискорення валового нагромадження основного капіталу. Інвестиції — це розбудова необхідної інфраструктури в країні, це нові виробничі підприємства,
це модернізація діючих підприємств, це закупівлі технологій і обладнання, це
оснащення робочих місць, говорить спеціалістка.
"В Україні частка
валового нагромадження основного капіталу у ВВП упродовж 2013-2020 рр.
змінювалася в межах 13-16,9%. А міжнародні дослідження показують, що в період
після ІІ світової війни 56 успішних економік світу, які зростали із щорічним
темпом понад 6% ВВП упродовж одного або кількох десятиріч, мали частку
щорічного нагромадження основного капіталу в ВВП на рівні 25% ВВП і вище, —
говорить Тетяна Богдан. — Тому цілком природньо, що будь-яка країна з невисоким
рівнем доходів, яка прагне швидко зростати, повинна спрямовувати на накопичення
основного капіталу від 25% до 35% ВВП на рік".
За словами експертки,
якщо ж фактично рівень нагромадження капіталу не досягає позначки 20% ВВП, то
така економіка входить у стан хронічного занепаду або стагнації. Саме це,
говорить Тетяна Богдан, і відбувається з економікою України в останні 15 років.
Експертка Тетяна Богдан. Фото: Growford Institute
Для активізації темпів
інвестиційної діяльності в Україні вкрай важливо забезпечити доступність
фінансових ресурсів інвестиційного розвитку. На думку директора з наукової
роботи Growford Institute до цього переліку входять:
- кредитні ресурси банків;
- інвестиційні інструменти
Національного банку;
- державні гарантії;
- бюджетні позики та
субсидовані державою банківські кредити;
- кошти міжнародних
фінансових організацій;
- заощадження населення;
- заощадження інших суб’єктів
національної економіки;
- ресурси фондового
ринку.
"Залучення таких ресурсів
до економічного обороту України вимагає наявності професійної державної служби,
відповідального монетарного регулятора, дієвої інфраструктури фінансового
ринку, правової захищеності прав кредиторів/ інвесторів і загального
оздоровлення інвестиційного клімату", — переконана Богдан.
Куди держава має інвестувати
У структурі різних видів
інвестицій вагому роль мають відігравати інвестиції держави, зокрема,
інвестиції в інфраструктуру, говорить Тетяна Богдан. Такі інвестиції підвищують
темпи економічного зростання країни за кількома каналами.
"По-перше, в
короткостроковому періоді дія фіскального мультиплікатора призводить до
зростання сукупного попиту на стадії реалізації проектів. По-друге, державні
інвестиції підвищують темпи зростання економіки в довгостроковому періоді через
ступінь привабливості приватних інвестицій, підвищення продуктивності факторів
виробництва, активізацію накопичення людського капіталу", — стверджує
спеціалістка.
Фахівці МВФ оцінили, що
зростання державних інвестицій на 1% ВВП у різних типах країн потенційно може
підвищити темпи зростання їх ВВП на 2,7% і збільшити обсяги внутрішніх
приватних інвестицій на 10%.
"Тобто пріоритет
державних інвестицій, проголошений українською владою у минулому році, з
погляду стратегічних перспектив розвитку країни можна вважати правильним, —
пояснює експертка. — Але суттєве застереження — це прозорість і ефективність
використання державних коштів з ліквідацією численних корупційних схем у рамках
програм "Великого будівництва" і "Великої реконструкції".
Щодо часу ініціювання
таких програм, то, на погляд Тетяни Богдан, двократне збільшення витрат на
дорожнє будівництво з бюджету 2020 р. було передчасним. Все тому, що і дотепер
не вирішені основні завдання боротьби з пандемією, яка триває вже півтора роки
і забрала життя 52 тисяч українців.
"У контексті вирішення
завдань активізації приватного інвестування та підвищення ефективності
державних інвестицій, на мою думку, вкрай важливо досягти поступу в процесах
демонополізації економіки, деолігархізації суспільства, захисту економічної
конкуренції. Нині наявність численних можливостей для пошуку ренти і отримання
арбітражу у вразливих секторах економіки, за оцінками експертів Світового
банку, знижує якість державних інститутів, підриває здорові стимули до
нагромадження капіталу, залучення іноземних інвестицій та диверсифікації
експорту", — говорить спеціалістка.
Тетяна Богдан переконана:
для підвищення рівня добробуту країни і сумарної продуктивності праці важливими
є не лише обсяги інвестування, а й галузева спрямованість інвестицій.
"Економістам відомо, що
просування нації на шляху індустріалізації та розвитку переробної промисловості
зумовлює підвищення загального рівня продуктивності економіки і прискорення
темпів зростання ВВП. Ручір Шарма у своїй роботі "Злет і занепад країн"
наводить такий факт: із п’яти найбільших країн, які є визнаними лідерами
економічного розвитку та мають найвищі частки інвестицій у ВВП, чотири є
лідерами за показником частки переробної промисловості у ВВП, — розповідає експертка. — Це Китай, Південна Корея, Малайзія та Індонезія. З іншого
боку, більшість країн (серед тих, що не мають багатих покладів нафти і
природного газу) не змогли навіть розпочати процес виходу з бідності без створення
переробної промисловості".
Що стоїть на заваді
економічного ривка
За словами Тетяни Богдан,
традиційно бар’єрами для економічного розвитку у бідних країнах вважалися
"провали" держави, які проявляються у формі корупції, незахищеності прав
приватної власності, збитковості державних підприємств, утворення монополій
тощо.
"Але фахівці МВФ Черіф і
Гасанов доводять: вагомими стримуючими факторами для стійкого зростання
економік, поряд із "провалами" держави, є й "провали" ринку. Внаслідок дії
"провалів" ринку, праця і капітал у бідних країнах спрямовуються здебільшого у низькопродуктивні
сектори економіки, що закріплює стан хронічної бідності і гальмує процес
розвитку", — зазначає експертка.
Сучасна економіка
розвитку визнає наявність двох ключових передумов для подолання зазначених
"провалів" і підвищення темпів економічного зростання, говорить спеціалістка. По-перше,
це посилення приватних основ економічного розвитку (private fundamentals) —
активне інвестування приватного капіталу, впровадження нових технологій та
підвищення кваліфікації працівників. По-друге, це вдосконалення державних основ
розвитку (public fundamentals) — розбудова державою фізичної інфраструктури,
створення якісного інституційного середовища для роботи ринків, подолання
проблем координації у приватному секторі при створенні сучасних виробництв.
"З огляду на це,
відродження переробної промисловості України та досягнення позитивних
структурних зрушень в економіці вимагає максимального застосування приватних
основ розвитку та активної ролі держави — створення мотивації для приватного
бізнесу інвестувати у переробну промисловість і займатися інноваційною
діяльністю, побудова високоякісної транспортної, енергетичної та цифрової
інфраструктури, підвищення кваліфікаційного рівня зайнятих тощо, — резюмує
Тетяна Богдан. — Реалізація таких амбіційних завдань потребує, перш за все,
визначення комплексного набору інструментів економічної політики, формування
системи відповідальних інститутів і перебудови бюджетного процесу".
Нагадаємо, раніше "Коментарі"
розповідали про те, що може статися з економікою України, якщо ми не отримаємо чергову позику від Міжнародного валютного фонду. Деталі — в нашому матеріалі.
Також на порталі ви
можете дізнатися, чи здатен вплинути на співпрацю із МВФ прийдешній візит Володимира Зеленського до Білого Дому.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.