Хто винен у збитках "Нафтогазу"

Колишній виконавчий директор національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", генеральний директор інвесткомпанії AYA Capital Юрій Вітренко запевняє, що Нафтогаз поніс в цьому році мільярдні збитки (за 9 місяців цього року — 17 млрд грн) через діяльність нечесного і некомпетентного менеджменту. Оцінка вже викликала суперечки в експертному співтоваристві. Про те, чому Нафтогаз став потрапляти в скандали та що не так в газовому королівстві розповіли експерти.

"Питання компетенцій топ-менеджменту"

Директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин НАНУ, експерт з питань енергетики Валентин Землянський так коментує ситуацію: "Виникає цілком природне запитання: а що входило до компетенції виконавчого директора Нафтогазу пана Вітренко? Виключно претензійна робота з Газпромом? Наскільки я розумію, спектр його повноважень був набагато ширше ".

Експерт нагадує, що у сферу інтересів Вітренко входили і поділ Нафтогазу, і формування тарифів на транзит, і зміна системи корпоративного управління і реалізація програми видобутку газу (до зміни структури компанії).

"Тобто, по суті, всі ключові напрямки діяльності НАК. Тобто виходить, що пан Вітренко, як відомий літературний персонаж висік сам себе? Оскільки формування збитків не відбувається за один день або місяць, а є наслідком політики, яку проводить компанія протягом як мінімум року, що передує звіту. Тому відповідати за результати колишньому виконавчому директору доведеться нарівні з чинним менеджментом", — резюмує Валентин Землянський.

"Резонанс навколо Нафтогазу завдає шкоди державі"

Максим Білявський, провідний експерт Центру Разумкова, називає питання діяльності НАК Нафтогаз дуже складним і багатогранним. І закликає аналізувати його не в інформаційному полі, керуючись емоціями та егоїзмом особистостей, а в площині професійного діалогу. І, що важливо, серед уповноважених представників власника компанії. Тобто — уряду України.

"Резонанс в обговоренні діяльності Нафтогазу в медіа-просторі завдає шкоди іміджу держави, — упевнений експерт. — У момент незавершеного будівництва "Північного потоку -2", майбутнього розвитку європейського ринку водневої енергетики і комплексної трансформації світової економічної моделі — Україна як ніколи важливо демонструвати професіоналізм менеджменту державних активів і бізнесу, неупередженість, готовність до діалогу".

Попереду, за оцінками Центру Разумкова, Україна і світ чекають два непростих роки. Так званий посткоронакризовий період. Він буде характеризуватися зміною структури економіки, інвестицій, витрат і доходів.

"Це означає, що знайти джерело фінансування для великих компаній на масштабні проекти буде складно. І влада держави, і менеджмент великих компаній (минулий і нинішній) повинні демонструвати конструктивну, продержавну позицію", — упевнений Максим Білявський.

За його словами, фінансовий 2020 рік для Нафтогазу, як і для інших великих компаній зі складною структурою корпоративного управління, видався важким. Цьому сприяли:

— зміна структури споживання виробництва енергоносіїв,

— втрата фінансової ліквідності ринок електроенергії та газу,

— втрата платоспроможності ринкових гравців,

— стрімке накопичення заборгованості,

— адміністративно-політичне втручання,

— високий рівень концентрації окремих гравців.

"Багатовекторна організаційна структура Нафтогазу, виконання НАК до 1 серпня 2020 року функцій покладання спецобов'язків (коли потрібно було продавати газ дешевше) ще більше посилили вплив пандемії, — продовжує експерт. — Також характерним для цього року в Нафтогазі стали необґрунтоване зростання витрат на забезпечення діяльності апарату управління НАК, збільшення зарплат та інших господарських витрат. Одночасно з цим кадрове забезпечення менеджерів середньої ланки є найгіршим за останні п'ять років. Тобто, кадрові рішення глави Нафтогазу (Коболєв) застосовуються не за професійними критеріями і здібностям діяти в кризових ситуаціях".

Максим Білявський зазначає, що і на ринку газу Нафтогаз став концентруватися нема на вирішенні своїх проблем, а на агресивній комунікації.

"Так що пандемія, звичайно, винна ... Але куди менше, ніж провали в кадрових рішеннях і невиконання стратегії Нафтогазу, — підкреслює експерт. — Між іншим, остання за останні роки змінювалася в чернетках кілька разів, але так і не була остаточно затверджена".

Як повідомляв портал "Коментарі",   справжній консолідований збиток групи "Нафтогаз" за січень-вересень 2020 року склав 17,034 млрд грн в порівнянні з чистим прибутком 21,31 за аналогічний період минулого року.