Підходить до свого завершення 2021-й рік і саме час згадати економічні перемоги та поразки України у нинішньому році. Що вдалося, чого не вдалося, якими були курс, інфляція. Про це в інтерв'ю порталу "Коментарі" розповіли наші експерти.
Гривні. Фото з відкритих джерел
Ті негативні наслідки, які є в Україні, стосуються всіх країн без винятку
Голова Національної Ради економічного розвитку та Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко наголошує, що загалом 2021 рік був відносно нейтральним, хоч очікували, що виявиться проривним після складного 2020-го.
"Можна казати, що поразок більше, ніж перемог. Але при цьому це не ті поразки, що призводять до невиправних наслідків, – зазначає експерт. – Ми рухаємося в умовах наростаючих обмежень у всьому світі – і ковід-19, і політичне протистояння США з РФ та Китаєм, а також участь у цьому протистоянні країн Європи. У таких умовах кожній країні важко. І ті негативні наслідки, які є в Україні, стосуються всіх країн без винятку. Україна є частиною світової економічної системи. І ми не можемо виходити за межі цього руху. Це можуть собі дозволити ті країни, які йдуть попереду. Вони створюють напрямок руху, а ми за ними слідуємо. Фактично у хвості подій".
До безперечних плюсів Олексій Дорошенко відносить продовження цифровізації економіки України.
"Це наростаючий тренд у всьому світі, Україна – не виняток. На жаль, немає даних щодо сектору IT. Якби ми побачили цю статистику, швидше за все, переконалися б, що цей сектор зростає більше, ніж інші, досить успішні сектори української економіки (наприклад, харчової). Цифровізація економіки вже стосується кожного. Це ті адміністративні послуги, з якими ми стикаємося щодня. Майже всі забули, що таке паперова довідка, чиновник і таке інше. Особливо у великих містах. У сільській місцевості з цим поки що проблеми. Але все більше послуг йде через електронні системи, реєстри, центри адмінпослуг. І це охоплює всіх українців. У бізнесі та сама картина. Багато що можна зробити онлайн. Це зменшення витрат, адміністративних та неформальних перешкод. Що, безумовно, сприяє зростанню економіки", – наголошує експерт.
Серед плюсів він також називає оновлення транспортної інфраструктури. Проект "Велике будівництво" розпочався з доріг, потім перекинувся на мости, реконструкцію та відновлення тієї ж туристичної інфраструктури.
"Звичайно, це позитивно впливає на всі супутні галузі економіки, – зазначає Олексій Дорошенко. – Інше питання, що того ефекту, про який говорили на старті (те саме створення великої кількості робочих місць), не сталося. Але до супутніх ефектів, ланцюжком, це призводить. Щоправда, це повільні процеси, розтягнуті у часі. Ті ж "Богдани", які перевозять пасажирів, раніше виходили з ладу через погані дороги приблизно через 7 років. Тепер термін експлуатації може тривати до 10 років".
Тішить експерта і зростання харчової промисловості – на 20%. І це – на тлі загального скорочення промисловості, навіть у порівнянні з ковідним 2020 роком. Сектор зростає, тому що збільшується попит на продовольство у світі. Внутрішній ринок навіть десь скорочується, а експорт дає змогу показувати серйозні показники, пояснює Олексій Дорошенко.
На жаль, мінусів також вистачає.
"Навіть бюджет та прогнози НБУ будувалися на тому, що після складного 2020 року ми побачимо в 2021-му різке зростання економіки – не менше 4%. Але за підсумками 11 місяців ми бачимо дуже слабке зростання ВВП, яке вкладеться у стандартні 3%. Прориву не було. Відповідно, зростання доходів населення, зростання бізнесу не може стимулюватися за такого низького показника, – каже експерт. – Ще один поганий макроекономічний показник – інфляція, яка перевищила 10%, тоді як закладалася на 5%. Споживча інфляція взагалі буде 12%. На виправдання Кабміну та Нацбанку можна сказати, що це – світовий тренд. Навіть у США інфляція вперше за десятки років склала двозначну цифру. У Європі теж ситуація непроста, насамперед через зростання цін на енергоносії, а також через обмеження, що призводили до закриття низки підприємств".
Кожен із нас відчуває на собі провал в енергетичній політиці держави, упевнений Олексій Дорошенко.
"Коли на сьогодні в нас немає вугілля, але ви тримаєтеся. Коли імпорт електроенергії йде навіть із Білорусі. Коли ми закриваємо блоки АЕС на обслуговування. Фактично енергетика в Україні на сьогоднішній день – у найглибшому падінні за останні роки, – констатує експерт. – Дай Боже, щоб не було сильних морозів (а це – небесна канцелярія), щоб ми не відчули серйозніших наслідків, включаючи віялових відключень. Тим часом, СБУ вже попередила про критично малі запаси вугілля на Слов'янській ТЕЦ (у 50 разів нижче від необхідного), Луганській ТЕЦ (вчетверо нижче за мінімально потрібне), Чернігівській ТЕЦ (у п'ять разів нижче за норму) та Дарницькій ТЕЦ (запасів немає)".
Відкриття ринку землі стало головною економічною перемогою року
Головний редактор Ukraine Economic Outlook (незалежна група економічного прогнозування), старший економіст Ukraine Economic Outlook, викладач курсу макроекономіки "Бізнес-школи МІМ-Київ" Михайло Кухар так коментує економічні підсумки року:
"Головна економічна перемога 2021 року, яка увійде в історію – це, безумовно, відкриття ринку землі!
Але, на жаль, ефект неминучого зростання сильно "змащений" податковим терором, який триває в країні, який проводить податковий комітет Верховної Ради…".
Мінімальна зарплата за 2021 рік зросла лише на 500 гривень, зате ціни на продукти харчування злетіли майже вдвічі
Виконавчий директор Асоціації захисту банків, голова громадської організації Re: Старт, фінансовий експерт Оксана Чепіжко впевнена, що підсумки 2021 року кожен з нас може побачити у своїх гаманцях. І картина не тішить.
"Мінімальна зарплата за 2021 рік зросла лише на 500 гривень, долар залишився майже в тих же межах, як і був на початку нинішнього року, натомість ціни на продукти харчування злетіли майже вдвічі. При цьому інфляція на кінець 2021 року становитиме 10,3%", – зазначає Оксана Чепіжко.
На її думку, легше не буде й наступного року.
"Офіційно закладений Кабміном інфляційний прогноз на 2022 рік у розмірі 6,2% не витримує жодної критики! Загальносвітовий тренд говорить про інфляцію від 6% і вище, і це у держав, які за останні два роки емітували від 5 млрд. доларів у свою економіку. Також спірною виглядає цифра дефіциту бюджету на рівні 3,5%, яка з'явилася внаслідок "методички" МВФ, а не реальної ситуації в економіці, – наголошує Оксана Чепіжко. – Як і цього року, реальне зростання соціальних стандартів залишиться за кадром, оскільки розмір мінімальної соціальної допомоги у перерахунку на купівельну спроможність гривні залишився на рівні 2020 року".
Читайте також на порталі "Коментарі" – експерти розповіли, чому Україні потрібна "зелена" енергетика.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.