logo_ukra

BTC/USD

95086.19

ETH/USD

3544.87

LTC/USD

127.67

USD/UAH

41.90

EUR/UAH

44.35

RU UA
lang

Мова

UA RU
youtube telegram
Політика
Бізнес
Світ
Суспільство
Здоров'я
Стиль життя
HI-tech
Спорт
Зірки
Чоловіки
Досьє
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Бізнес економіка Кешбек за купівлю українських товарів: які плюси ініціативи і чи є побоювання
commentss НОВИНИ Всі новини

Кешбек за купівлю українських товарів: які плюси ініціативи і чи є побоювання

Популяризація безготівкових розрахунків на фоні «патріотичного споживання» цілком може додати кілька відсотків до ВВП у 2024 році

26 лютого 2024, 19:22 comments1339
Поділіться публікацією:
Автор:
avatar

Кравцев Сергей

Ініціатива про новий кешбек (суть у тому, що споживачі отримуватимуть частину коштів на спеціальний картковий рахунок, якщо куплять українські товари або скористаються послугами вітчизняних підприємців), яку президент України Володимир Зеленський оголосив на форумі "Зроблено в Україні", викликала чималий резонанс. Портал "Коментарі" продовжує обговорювати її з експертами. Потрібні нестандартні рішення, що стимулюють споживача до купівлі всього українського

Кешбек за купівлю українських товарів: які плюси ініціативи і чи є побоювання

Кешбек за купівлю українських товарів. Фото: із відкритих джерел

Економіст, член товариства фінансових аналітиків, екс-член Ради НБУ Віталій Шапран поділився таким коментарем:

"Внаслідок війни в Україні утворилася аномальна ситуація. За звичайних обставин дефіцит торговельного балансу лікується девальвацією національної валюти. Втім, внаслідок війни відбулося зростання залежності України від імпорту, зокрема в секторі безпеки та захисту. Тому девальвація зараз є недоречним інструментом усунення торгових дисбалансів".

За словами експерта, потрібні нестандартні рішення, що стимулюють споживача до купівлі продукції та послуг, що виробляються в Україні.

"Популяризація безготівкових розрахунків на тлі "патріотичного споживання" цілком може додати пару відсотків до ВВП у 2024 році", — вважає Віталій Шапран.

Але, уточнює він, для глибшого позитивного ефекту потрібні й радикальніші зміни в монетарній політиці та сегменті оподаткування.

Важливий практичний кейс

Засновник міжнародного глянцю Бізнес WOMAN та міжнародного клубу BUSINESSWOMAN Club, керівник Міжнародного штабу допомоги українцям Ганна Крисюк вважає запропоновану ініціативу дуже хорошою.

"Бізнесу зараз складно. Особливо на фоні перевірок, що відновилися з осені (деякі навіть за 2017 рік). Це видно навіть із підтримки ЗСУ. У тому числі щодо вимушеного зниження її з боку Міжнародного штабу допомоги українцям, створення якого я ініціювала, і куди входить багато різних бізнесів, громад, громадських організацій, волонтерських фондів, дипломатичних структур. Людям важко стало займатися бізнесом та тримати волонтерський фронт. Ресурси закінчуються. Їх треба генерувати, щоб мати можливість і самим виживати, і допомагати армії. Тож ініціатива, запропонована президентом, виглядає цікаво. Тепер хотілося б отримати більше пояснень щодо неї", – зазначає Ганна Крисюк.

За її словами, будь-яка ідея, спрямована на підтримку вітчизняного виробника, може лише вітатись. Як і бажання влади вести діалог із підприємцями. Але важливим є практичний кейс. Правильна роз'яснювальна робота.

"Наприклад, наш BUSINESSWOMAN Club зараз тісно співпрацює із програмою американського уряду з конкурентоспроможної економіки України. Проводимо роз'яснювальну роботу, щоб бізнес не боявся брати гранти, розбирався в оподаткуванні, умів встановити контакти з владою, зробити правильну звітність. Пояснюємо важливість трансформації бізнесу з урахуванням сучасних реалій. Того самого штучного інтелекту, інших інновацій. Ось і у випадку з висловленими президентом ініціативами дуже важливо дати чіткі пояснення. Щоб не було недомовленості та непорозуміння", – констатує бізнес-леді.

Чергова ініціатива держави викликає побоювання

Економіст, голова руху #SaveФОП та Спілки захисту підприємництва Сергій Доротич міркує так:

"Коли влада починає залазити у взаємини споживача та товаровиробника, це завжди закінчується погано і для першого, і для другого. Як приклад – касові апарати. Те саме "право на чек", яке вигадав у черговому реформістському чаді голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (практично всі його ініціативи спрямовані на максимальне зарегулювання та оподаткування представників бізнес-сфери). У результаті це призвело до зменшення пропозиції, погіршення якості, зростання цін. Тому що не такий важливий чек – як якісний товар. А права споживача було захищено і простим товарним чеком, виписаним від руки. Його могли розглядати будь-які інстанції, зокрема судові".

Саме тому, пояснює експерт, чергова ініціатива держави викликає у нього побоювання.

"Я не знаю програм, які б субсидували, якось допомагали бізнесу насамперед грошима. А, якщо немає програм, які допомагають національному виробнику, про який кешбек може йтися? Як би це не закінчилося тим, що українському бізнесу викрутять руки. Скажуть – раз твій товар купують, ти маєш тепер певний відсоток кудись відправити. Тож, на мій погляд, ініціатива небезпечна, точно не своєчасна в період війни", – зазначає Сергій Доротич.

Він упевнений – якщо держава нічого не дає підприємцю (який на свій страх і ризик створив ту чи іншу справу в українських реаліях), вона не має права вимагати від нього нічого.

"В ідеальному суспільстві влада може впливати на ринок шляхом створення додаткових пропозицій чи преференцій. Наприклад, якщо наша влада так переймається вітчизняним виробником, варто було зробити пріоритетом держзакупівель саме українське, – вважає експерт. – Наш бізнес зараз турбує і питання планування своєї роботи за рахунок бронювання робочої сили. Весь процес може зупинитися, коли працівників приймають представники ТЦК. Але на це влада чомусь не звертає уваги. Вважаючи за краще вигадувати якісь кешбек-химери".

Бізнес і сам вміє мотивувати споживача, наголошує Сергій Доротич. Хтось наливає безплатно каву, хтось сам, без державного втручання, робить це кешбеком. І так далі.

"Це – сервіс. А, коли держава починає тут щось диктувати – все може закінчитись дуже сумно. Як правило, це додаткові витрати бізнесу, за які все одно заплатить споживач, – пояснює експерт. – І якщо держава спробує здерти з бізнесу додаткові 3–5% під виглядом кешбеку, то товари та послуги автоматично подорожчають на 3–5%".

Читайте також на порталі "Коментарі" — чи спрацюють нові ініціативи Зеленського щодо підтримки бізнесу: до чого є питання.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Теги:

Новини

Всі новини