Новий крок назустріч українському бізнесу: що робить влада під час війни – і що важливо зробити після

"Це бюджетні асигнування, які зараз покриваються за рахунок зовнішніх запозичень, за рахунок золотовалютних резервів, інших активів, які залучаються за допомогою облігацій (включаючи військові), тих чи інших раніше сформованих фондів. При цьому економіка має працювати. І під час війни тил є не менш значущим фактором, що наближає її завершення. Виходячи з цього, ухвалюються відповідні ініціативи президентом та Кабміном. Ініціативи непрості, але – необхідні у такий складний час", – пояснює аналітик.

"Велика кількість підприємств потребує робочої сили, людських ресурсів. І в грошових ресурсах, які таки позначені в новому обігу президента. Це і можливість взяти кредит до 60 млн. грн під нульову ставку на час воєнного стану плюс 1 місяць після війни. Це й запевнення, що надалі буде мінімальна ставка – 5%", – зазначає Андрій Шевчишин.

"Після таких потрясінь економіка, за умови правильного підходу, демонструє потужне зростання. Так було, наприклад, після червоного терору, після громадянської війни у 20-х роках минулого століття, за часів НЕПу. Особливо активно тоді ці процеси проходили в Україні, – розповідає Андрій Шевчишин. – І зараз нам потрібна нова економічна політика – сучасний варіант НЕПу. І, звичайно, важливою є значна допомога закордонних партнерів у відновленні інфраструктури, цивільних, військових, промислових об'єктів. Уряд повинен готувати відповідні програми. І кроками, які робляться зараз, створюється базис для відновлення та розвитку української економіки після війни".

"Зрозуміло, що економіка воєнного стану – зовсім інша, ніж у мирний час. І держава має максимально полегшувати роботу бізнесу, що продовжує залишатися у строю. Форми підтримки можуть бути різними. Підтримувати слід не лише бізнес, а й усіх громадян України. Тож будь-які ініціативи щодо зниження податків, зниження кредитних ставок можна лише вітати. Добре було б частину цих сприятливих умов залишити і після перемоги – у мирний час".

"Але для цього треба, щоб НБУ нарешті оновив облікову ставку у бік максимального зниження, – упевнений Андрій Новак. – Так зробили майже всі країни з початку ковідного періоду – як відповідь на економічну кризу у зв'язку із ковідними обмеженнями. А наш Нацбанк робив прямо протилежно, поетапно піднявши облікову ставку із 6% до 10%".