П’ять заявок за два роки: чому “інвестняня” не принесла результатів

З початку дії закону про “інвестнянь” 13 січня 2021 року і станом на 23 січня 2023 року Міністерство економіки України отримало п’ять заявок на реалізацію інвестиційних проектів у межах цієї програми. Про це в соцмережі Telegram написав Ярослав Железняк, народний депутат, член комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради. 

Фото: pixabay

За його даними, заплановані інвестиції по всіх проєктах становлять 11,075 мільярди гривень. При цьому обсяг залучених значних інвестицій – 0 гривень. 

“Причина – bad timing 3/5 заявок надійшли до Мінекономіки наприкінці 2021 року та забуксували через війну. Наразі компанії актуалізовують розрахунки та/чи чекають завершення активної фази війни”, — написав він.

Железняк уточнив, що заявки надійшли від агрохолдингу "Астарта-Київ", виробника теплоізоляції ТОВ ОБІО та підприємства Інтерпайп Ніко Тьюб. 

“З хороших новин – ще дві заявки надійшли вже наприкінці грудня 2022-на початку січня 2023 року від гірськолижних курортів ТОВ "Буковель" та ТОВ "Славскі"”, — зауважив нардеп. 

Раніше ми запросили експертів прокоментувати рішення уряду продавати російські активи в Україні на відкритих аукціонах. За словами економіста Андрія Новака, ідея сама по собі правильна, але для неї потрібен вдалий час, адже вартість усіх активів на території держави, де відбувається війна, мінімальна. Потребу в конфіскації майна рф ніхто не ставить під сумнів, каже економіст Дмитро Яблоновський. Інше питання — що з ним робити. Держава може або якимось чином його зберігати, використовувати, але виникає питання: чи держава ефективний власник? Крім того, вона вже має більше 3,5 тисяч підприємств. Друга альтернатива — продати це майно. Остання альтернатива правильна, це потрібно робити на конкурентних засадах, через аукціони, зауважив Яблоновський.