Головна Новини Бізнес економіка Що буде з цінами на етапі відновлення України
commentss НОВИНИ Всі новини

Що буде з цінами на етапі відновлення України

Темпи інфляції в Україні починаються сповільнюватися. Однак ключові чинники зростання цін залишаються

15 березня 2023, 17:10
Поділіться публікацією:

Інфляція і ріст цін – цілком об’єктивна ситуація в період війни. Про те, що чекає українців найближчим часом і на етапі відновлення країни розповів у своєму блозі завідувач кафедри КНЕУ ім. В.Гетьмана Богдан Данилишин, пишуть "Коментарі".

Що буде з цінами на етапі відновлення України

Інфляція сповільнюється, але чи все так оптимістично

Як зростають ціни. Споживчі ціни у лютому 2023 р. зросли на 0,7% порівняно з січнем поточного року. В річному вимірі інфляція становила 24,9%, що на 1,1% нижче за показник січня 2023 р.

"Фактична інфляція виявилася значно нижчою, ніж у торішніх прогнозах уряду, Національного банку України та міжнародних організацій, які очікували її на рівні 30-31%. В січні 2023 р. НБУ оновив прогноз річної інфляції, тепер її значення на кінець І кварталу 2023 р. очікується на рівні 23,6%, а на кінець 2023 року – 18,7%", — каже експерт.

Найвищі темпи поточного зростання цін зафіксовано у харчових продуктах та пальному:

-       харчові продукти: +32% в річному вимірі;

-       автомобільне пальне та мастила: +42% в річному вимірі.

Серед харчових продуктів за рік найбільше подорожчали яйця (+80%), фрукти (+75%), риба (+44%).

Що стримує інфляціюСтримувальним чинником інфляції стало скорочення сукупного попиту. Падіння середньої реальної заробітної плати (на 12% за даними Держстату) та зростання безробіття (до 28% від робочої сили за оцінками Мінекономіки) зумовили вагоме зменшення споживчого попиту. Масова мобілізація чоловіків до лав ЗСУ виступала додатковим чинником скорочення попиту.

"Зростання споживчих цін також стримується завдяки мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак цей фактор слід розглядати лише як відтермінування приросту цін, бо ринкова корекція цих адміністративних тарифів все одно рано чи пізно відбудеться", — переконує Данилишин.

Що посилює інфляцію. Найбільше прискорювали ціни немонетарні чинники. Це насамперед воєнні руйнування виробничих потужностей (зокрема у сфері перероблення), девальвація обмінного курсу, вимушені зміни в ланцюгах постачання матеріалів та ринках збуту готової продукції.

"Не слід також забувати про колосальний навіс ще довоєнного зростання цін виробників промислової продукції (+66%), який так або інакше тиснув на собівартість та впливав на цінову політику підприємств. Додатковий інфляційний чинник – підвищення частки імпорту на внутрішньому ринку через девальвацію обмінного курсу та світову інфляцію", — додає експерт.

Інфляція і обмінний курс. Офіційний обмінний курс гривні до долара США в річному вимірі девальвував на 25% (за готівковим сегментом – на 26%), що посилило тиск на ціни, особливо зважаючи на підвищення потреб економіки в імпорті.

"Однак вплив девальвації на інфляцію не має спірального ефекту, бо режим обмінного курсу залишається фіксованим (36,6 грн за $1), а рівень валютних резервів країни підтримується масштабною зовнішньою допомогою та обмеженнями на виведення капіталу з країни", — каже Богдан Данилишин.

 Вагомим чинником інфляції залишається дефіцит державного бюджету, який за плинний календарний рік становить 1,6 трлн грн або 33% ВВП (без врахування грантових джерел). Продовження воєнних дій та відновлення постраждалих від війни територій зумовлюватимуть подальше розширення фіскального дефіциту. Незалежно від джерела його покриття (емісія, внутрішні позики чи міжнародна допомога) це спричинятиме надходження додаткової грошової маси в економіку, що тиснутиме на ціни.

"Розширення фіскального дефіциту вже зумовило суттєве збільшення банківської ліквідності та загалом широкої грошової бази економіки: +46% за поточними показниками. Однак розмір фіскальних стимулів все ще залишається суттєво нижчим за сукупні економічні втрати, тим більше що основна частина приросту державних видатків припадає на воєнну сферу, а не на реальну економіку", — запевняє експерт.

Війна та економічна криза підвищили значущість стабілізаційної ролі монетарної та фіскальної політики для відновлення активності економіки на рівні її потенційних можливостей, формування надійної економічної бази для фінансування державою воєнних видатків, зниження ризиків масового безробіття для збереження трудових ресурсів країни.

"Коментарі" також писали про те, що за підсумками 2022 року інфляція становила 26,6% — це суттєво менше прогнозів. Така цінова плата за повномасштабну війну може вважатися досягненням для економіки України.

Як повідомляв портал "Коментарі", цикл сповільнення річної інфляції почнеться з другого кварталу 2023 року, прогнозують в НБУ. Загалом за підсумками поточного року зростання споживчих цін сповільниться. Головна передумова для цього — зниження безпекових ризиків завдяки зусиллям ЗСУ.

© Comments.ua Читайте також на порталі "Коментарі" — українцям підвищать тарифи на воду: якими будуть нові ціни.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини