Що не так з прожитковим мінімумом в Україні: всі крапки над «і»

В Україні законодавчо встановлений прожитковий мінімум в два рази менше, ніж прожитковий мінімум, визначений Мінсоцполітикою. На це вказують розрахунки за лютий 2021 року. Виходить, що виплати ледве покривають витрати на їжу. "Коментарі" разом з експертами розбиралися, хто і як формує прожитковий мінімум і чому в нас все так погано з соціальними стандартами.

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Кабінет міністрів і Верховна Рада вимушено пішли на такий крок"

Доктор економічних наук, директор з наукової роботи "Growford Institute" Тетяна Богдан зазначає, що законом про бюджет на 2021 рік (стаття 7) прожитковий мінімум на одну особу з 1 січня 2021 р. встановлено у розмірі — 2189 гривень, з 1 липня — 2294 гривні, з 1 грудня — 2393 гривні.

"Дані показники диференціюються за основними соціальними і демографічними групами населення і є основою для визначення розмірів соціальних допомог сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, людям з інвалідністю, іншим вразливим категоріям населення, а також мінімальних пенсій за віком. Такі показники, дійсно, є вдвічі нижчими, ніж реальна величина прожиткового мінімуму, яка обраховується Міністерством соціальної політики", — говорить Тетяна Богдан.

За її словам, занижені розміри прожиткового мінімуму, відображені в законі про бюджет (як 2021 року, так і попередніх років), схвалюються Кабінетом міністрів України на основі розрахунків Міністерства фінансів. Відповідні розрахунки і статті закону є складовою проекту бюджету на наступний рік, які розглядаються Верховною Радою і приймаються чи відхиляються народними депутатами України. Тобто, занижені розміри прожиткового мінімуму і пов'язаних з ними соціальних допомог і пенсій були закладені у бюджет поточного року Кабінетом міністрів України і схвалені Верховної Радою.

"Але важливим аспектом є те, що навіть при таких розмірах прожиткового мінімуму видатки Зведеного бюджету України на соціальний захист і соціальне забезпечення в 2021 році мають становити 338.4 млрд грн або 21.1% загальних видатків бюджету. Якби в бюджет закладалися вдвічі вищі розміри прожиткового мінімуму, то на виплату соціальних допомог і пенсій в бюджеті треба було б передбачити близько 600 млрд грн. або біля 40% його видаткової частини. Реально відшукати в бюджеті такі ресурси майже неможливо, а тому Кабінет міністрів і Верховна Рада вимушено пішли на такий крок", — пояснює директор з наукової роботи "Growford Institute".

Вона нагадує, що, реагуючи на суспільний запит, у листопаді 2020 року Верховна Рада намагалася врегулювати цю проблему і під час розгляду проекту бюджету доручила Кабінету міністрів: "Опрацювати питання щодо можливості подальшого підвищення у 2021 році державних соціальних стандартів, насамперед прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення (з наближенням до його фактичного розміру), виходячи з фінансових можливостей держави". Але фахівці Міністерства фінансів у складі бюджетної документації надали таку лаконічну відповідь Комітету з питань бюджету Верховної Ради: "Не враховано, у зв’язку з необхідністю додержання балансу бюджету та відсутності реальних джерел для здійснення відповідних видатків".

Тетяна Богдан підсумовує: "Безумовно, ігнорування у бюджетному процесі реальних розмірів прожиткового мінімуму є неприпустимим, адже прирікає на хронічну бідність більшість непрацездатних громадян України і вказує на зниження ролі української держави як гаранта виживання людини за складних життєвих обставин. Але виправлення такої ситуації потребує, перш за все, оздоровлення української економіки і суттєвого збільшення дохідної частини бюджету, які надаватимуть у розпорядження держави адекватні обсяги фінансових ресурсів для виконання своїх базових функцій. Крім того, деяке підвищення розмірів соціальних допомог і пенсій було б можливим при зміні поточної структури видатків Державного бюджету, у складі яких видатки на правоохоронну діяльність, державне управління, безпеку і судову владу займають аномально високу частку".

"Пересічний українець з кожним роком стає все біднішим"

Виконавчий директор в Асоціації захисту банків, голова громадської організації "Re: Старт", фінансовий експерт Оксана Чепіжко підкреслює: "За даними голови профільного комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, з 2015 року в нашій країні фактично заморожена індексація соціальних стандартів. Пов'язано це з "куцими" можливостями нашого бюджету, який за ці п'ять років тільки збільшив боргове навантаження з 41 до 58%".

Тобто, по-перше в бюджеті банально не вистачає грошей, а змінювати існуючу сировинну економічну модель жоден уряд по факту не хоче, пояснює Оксана Чепіжко. А по-друге — будь-які запозичення у МВФ обумовлені "збалансованістю бюджету", або простіше кажучи заморожуванням будь-якого підвищення реальних соціальних стандартів.

"Тому, не дивлячись на щорічні "підвищення мінімальних соціальних стандартів", пересічний українець з кожним роком стає все біднішим. Хоч за методикою розрахунку ООН, хоч за методикою Мінсоцполітики. Виправити це становище не зможе жодне профільне міністерство, навіть на чолі з геніальним міністром. Тільки зміна економічної моделі країни. Решта — набір благих побажань і "правильних методик розрахунку", якими в аптеці не можна розрахуватися. Аптека вимагає кеш", — резюмує Оксана Чепіжко.

Нагадаємо, НБУ підвищив облікову ставку: які наслідки.