Скільки коштів витратили країни Європи, щоб згладити вплив енергетичної кризи

Європейські країни витратили 792 мільярди євро для захисту домогосподарств і компаній від стрімкого зростання витрат на енергію. Зокрема, країни Європейського Союзу виділили 681 мільярд євро на подолання енергетичної кризи, Велика Британія — 103 мільярди євро, Норвегія – 8,1 мільярда євро з вересня 2021 року. Про це пише Reuters з посиланням на аналіз Bruegel, пишуть “Коментарі”. 

Фото: pixabay

Німеччина очолила рейтинг витрат, виділивши майже 270 мільярдів євро на ці цілі. У розрахунку на душу населення найбільше витрачають Люксембург, Данія та Німеччина.

“Витрати, виділені країнами на енергетичну кризу, зараз знаходяться в тому ж порядку, що й фонд ЄС для відновлення COVID-19 обсягом 750 мільярдів євро. Згідно з домовленістю у 2020 році, Брюссель узяв спільний борг і передав його 27 державам-членам блоку, щоб впоратися з пандемією”, — пише видання. 

Як відомо, нині тривать дискусії в ЄС щодо подальшого послаблення державної допомоги для проектів із зеленими технологіями, оскільки Європа прагне конкурувати з субсидіями в Сполучених Штатах і Китаї.

Ці плани викликали занепокоєння в деяких столицях ЄС, пов’язані з тим, що заохочення більшої державної допомоги порушить внутрішній ринок блоку. Німеччина зіткнулася з критикою через величезний пакет енергетичної допомоги, який значно перевищує те, що можуть собі дозволити інші країни ЄС.

Загалом уряди країн Європи зосередили більшу частину підтримки на нецільових заходах для стримування роздрібних цін, які споживачі платять за енергію, таких як зниження ПДВ на бензин або обмеження роздрібних цін на електроенергію.

В Аналітичному центрі вважають, що цю динаміку необхідно змінити, оскільки можливості для підтримки такого широкого фінансування вичерпуються.

Раніше ми попросили фахівців оцінити постанову уряду, яка регулює продаж конфіскованих російських активів та майна. На думку економіста Андрія Новака, ідея запустити відкритий продаж цього майна через аукціони, в яких зможе взяти участь український чи іноземний бізнес, правильна. Однак з економічної точки зору дуже недоцільно починати будь-які приватизаційні процеси під час війни, оскільки вартість усіх активів на території держави, де відбувається війна, мінімальна. Тому держава зможе виручити мінімальні суми по кожному об’єкту, прогнозує Новак.