Скільки вкрали і скільки залишилося: експерти розповіли про сенс урядового аудиту

Кабінет міністрів в п'ятницю має намір представити результати економічного аудиту країни і економічне бачення до 2030 року. На підставі отриманих даних, імовірно, будуть запропоновані заходи щодо поліпшення економічної ситуації в країні. До чого це призведе, і так чи потрібна ця ревізія, розбиралися українські експерти.

"Влада не сформувала модель економічного розвитку країни"

Так, фінансовий експерт, економіст Олексій Кущ вважає, що почастішали розмови про аудит всього і вся мають багато в чому пропагандистське завдання.

"Все це базується на певних стійких соціальних стереотипах (фреймах), згідно з якими "все вкрадено до нас". Влада постійно намагається показати, що ситуація катастрофічна, але не в наслідок її діяльності, а в наслідок діяльності "попередники". З одного боку — чисто пропагандистський трюк. З іншого боку — зрозуміло, що необхідно займатися вивченням стану продуктивних сил в економіці. Але це — питання не аудиту ", — зазначає експерт.

Він нагадує, що є профільні академічні інститути, є Держстат, який займається збором статистичної інформації, має основні бази.

"Влада плутає терміни. Те, що хочуть зробити — це ревізія з метою виявити залишок економічного потенціалу, — говорить Олексій Кущ. — А аудит — це перевірка достовірності існуючої інформації та її відповідність наявним стандартам. Відсутність розуміння на глибинному рівні, що саме влада хоче робити, демонструє, що проводити насправді не збираються нічого. Тим більше якщо проводити аудит за десятиліття — це і великі гроші, і тривалий термін".

За думкою експерта, для початку не завадило б зробити те, що влада давно обіцяла. А саме — провести всеукраїнський перепис населення.

"Такий" аудит" — соціального, демографічного, майнового, мовного стану — вкрай необхідний, — упевнений Олексій Кущ. — Але чомусь у нас обіцянку повести перепис замінили чимось сміховинним під час уряду Гончарука. І на цьому зупинилися".

Що стосується презентації економічне бачення до 2030 року, то і до неї в експерта є питання.

"Про яку програму може йти мова, якщо влада в цілому досі не сформувала модель економічного розвитку країни? Соціально у нас держава? Лібертаріанський? Реалізується у нас суверенна промислова політика? Інвестиційна? Яку економіку ми будуємо, в інтересах кого, хто головний вигодонабувач, як перерозподіляється національний дохід? Потрібно спочатку відповісти на глобальне питання — куди ми йдемо і навіщо, — вважає Олексій Кущ. — І під це розробляти вже модель економічного зростання. Ми ж періодично чули від влади взаємовиключні відповіді щодо економічного розвитку".

"Повернути репутацію в очах західних партнерів"

Економічний експерт, кандидат економічних наук Олександр Вовченко впевнений, що Україні потрібна єдина і чітка загальнонаціональна довгострокова економічна стратегія. Однак, на його думку, в силу сьогоднішніх обставин, в умовах невизначеної ситуації і тотальної кризи в усіх сферах життєдіяльності держави, витрачання ресурсів на моделювання довгострокового бачення дещо передчасно і нераціонально.

"У нас стрімке падіння економіки, коронавірусна і політична кризи. Тому зараз необхідно кинути всі сили на порятунок державності, людей і економіки, а вже потім повернутися до довгострокових цілей, — упевнений економіст. — Стан української медицини в період пандемії яскраво демонструє руйнівний рівень неорганізованості та некомпетентності, в якій опинилася вся державна система. Витрачати кошти на "велике будівництво" в умовах дефіциту бюджету і в період, коли за державні кошти довгий час не було закуплено жодного ШВЛ для лікарень — нерозумно".

На думку Олександра Вовченко, щоб остаточно не зруйнувати економіку, необхідний комплекс швидких рішучих антикризових заходів. І реальні реформи.

"Крім того, кадрова політика в державі повинна вийти на новий — професійний — рівень. У такі важкі часи на державних посадах не повинно бути випадкових або сумнівних людей. Потрібно залучати професіоналів, здатних нести відповідальність. Нам потрібно повернути надійну репутацію в очах західних партнерів ", — підкреслює експерт.

Серед першочергових заходів він називає:

— рішучу антикорупційну діяльність,

— реформування правоохоронної та судової систем,

— реформування банківської системи,

— реформування митниці та податкової,

— сильні незалежні державні інститути,

— спрощення умов для ведення бізнесу,

— захищеність бізнесу на законодавчому рівні,

— чесні та прозорі правила гри для всіх,

— зменшення адміністративного впливу.

"Необхідно прийняти комплекс заходів для залучення прямих іноземних інвестицій, — впевнений Олександр Вовченко. — Створити привабливий інвестиційний клімат і розробити необхідні кампанії, які працювали в тих країнах, в яких ми максимально зацікавлені. У нас зараз колосальне безробіття, це шанс залучити людей до підприємницької діяльності з подальшим бумом малого бізнесу. Але для цього потрібно створити всі умови, ведення бізнесу має бути настільки легким — щоб будь-хто міг спробувати себе в цьому. Підтримка малого і середнього бізнесу повинна стати пріоритетом для держави. Низькі кредитні ставки, кредитні канікули, спрощення регулювання, безкоштовне консультування і навчальні програми. Потрібно зупинити відтік українських талантів за кордон ".

Експерт наполягає, що Україні потрібна реальна боротьба зі зловживаннями монополістів. Також, на його думку, потрібно максимально скоротити кількість державних підприємств.

"У держвласності повинні залишитися тільки стратегічні об'єкти, всі інші повинні перейти в приватні руки, — вважає Олександр Вовченко. — Важливий момент — ефективне управління державними ресурсами".

Як повідомляв портал "Коментарі", аудит НАК "Нафтогаз" показав втрати для бюджету в 75 млрд грн. Матеріали ревізії направлено до СБУ.