Український бізнес у 2022 році: експерти назвали ризики та можливості

Спеціально для видання "Коментарі" експерти оцінили перспективи українського бізнесу у 2022 році. Які є надії та побоювання, де може бути прорив і за яких умов. Про перспективи бізнесу розповіла засновник міжнародного глянцю Бізнес WOMAN та міжнародного клубу BUSINESSWOMAN Club Ганна Крисюк. За її словами, є три основні напрямки.

Бізнес - фото з відкритих джерел

"У 2022 році український бізнес, як і світовий, буде сфокусовано на онлайн-продажах. У різних галузях. Але ключовими будуть IT- сектор, все, що пов'язане зі штучним інтелектом, онлайн, чат-ботами. Плюс – крипта. Нові інноваційні розробки у цьому ракурсі, які дозволять оптимізувати бізнес", – наголошує Ганна Крисюк.

Другий проривний бізнес-напрямок, на її думку, пов'язаний із продуктами (попит зростає), особливо еко.

"Навіть перевірки на екопродукти будуть трендовими. Приходить мода на правильне здорове харчування. Так, воно дорожче, але люди готові за це платити, – пояснює експерт. – І ті, хто застосує правильне рішення у вирощуванні еко-продуктів, відкритті еко-ресторанів можуть виграти".

Третім перспективним напрямком Ганни Крисюк називає медицину у різних її складових.

"Особливо у нових технологіях та нестандартних підходах до лікування, – уточнює експерт. – Наприклад, у поєднанні із психологічним консультуванням. В тренді 3D- принтери, заміна органів і їх вирощування тощо. У попиті також астро-психологія та все, що з цим пов'язано. Людей заспокоюють не ліки, а правильна консультація лікаря. Можуть зробити прорив приватні клініки, де більше уваги приділятимуть пацієнтам, пропонуватимуть різні методики (не завжди традиційні) для зміцнення імуносистеми, психоемоційного фону. Медитації, йога – у цьому напрямі можна розвиватись".

Також, на думку Ганни Крисюк, є перспективними т.зв. "розумні будинки", а надалі і смарт-міста.

"Де карбонізація у тренді. Це тема майбутнього, сюди підуть інвестиції", – прогнозує експерт.

Засновник "Студії здорового глузду", підприємець, громадський діяч Павло Себастьянович сконцентрувався на ризиках.

"Основною проблемою у Новому році я бачу посилення адміністративного тиску на бізнес із боку силових структур, – каже він. Закони Гетьманцева (голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев – прим. ред.), за які проголосувала ВР і які підписав президент, мають антипідприємницький характер. Збільшилися ризики у ФОПів, ними покладено обов'язок як купувати касові апарати, а й вести звітність, зберігати прибуткові документи.

Тобто законодавець дав контролюючим органам нові важелі тиску. Але постраждали не лише ФОПи. Тепер податківці не лише перевіряє, а й вирішують, чи винний підприємець чи ні. Вже не потрібні ні рішення суду, ні робота слідчого є податковий інспектор".

Також посилюється тиск на людей, які мають власні городи, зазначає Павло Себастьянович, посилаючись на ухвалений парламентарями сумно знаменитий Закон №5600.

Їм тепер доведеться звітувати, скільки вони чогось виростили, і на яку суму продали.

"Єдиною позитивною новиною за три роки стало прийняття податку на виведений капітал (ННВК) для айтішників, – вважає експерт. – Але досвід Польщі показав, що ННВК не працює для економіки, він там використовується для мінімізації податку на прибуток. Загалом, на ці граблі нам ще доведеться наступити".

Нагадаємо, які важливі для українських бізнес — подій відбулися в останні роки, і може статися в Україні в листопаді? Чи допомагає підприємцям у цей складний час (ситуація з коронавірусом, підвищення цін на газ) влада? Щоб розібратися у цих питаннях, видання "Коментарі" звернулося до експертів.