Введення нульової декларації: який закон про амністію капіталів потрібен Україні

Глава комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запевняє, що президент Володимир Зеленський має намір внести до парламенту законопроект про "нульову декларацію" (про амністію капіталів). Експерти розповіли "Коментарям", що там необхідно прописати, використовуючи зарубіжний досвід, але розуміючи українські реалії, а також — як зробити, щоб закон запрацював і приніс користь, а не став фікцією.

"Ефективними були амністії, що проводяться під знижені ставки"

За словами старшого аналітика з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслава Черкашина, міжнародна практика проведення податкових амністій дозволяє виділити ключові фактори її майбутнього успіху.

"По-перше, розумні терміни проведення. Півтора — два роки, — зазначає експерт. — У цей період входять: підготовча і активна фази амністії".

Підготовча, за словами В'ячеслава Черкашина, включає в себе широку роз'яснювальну та агітаційну компанію уряду (мінімум — 3-6 місяців). При цьому якість комунікації з суспільством — левова частка успіху. Активи ж фаза — власне декларування активів і подальша верифікація / перевірка декларацій. Не менш 12 місяців, тому що деякі міжнародні запити виконуються місяцями.

"Досвід деяких держав (Литва, Італія, Пакистан, Нігерія) свідчить, що недостатні терміни проведення є, як мінімум, причинами для пролонгації термінів амністріі. Іноді кілька разів, — каже експерт. — Це, в кінцевому рахунку, виливається в зниження ефективності заходу. Виходячи зі сказаного, спроба проведення податкової амністії з 01.01.2021 року — реальна загроза успіху амністії".

Другим важливим фактором успіху В'ячеслав Черкашин називає помірну, стимулюючу ставку амністії. За його словами, як правило, ефективними були амністії, що проводяться під знижені ставки (в діапазоні від 0,1-3% до 10%).

"Спроба легалізації несплачених податків під базову ставку в 18% однозначно не спрацює, — упевнений експерт. — Як, швидше за все, і 9% — з урахуванням альтернатив використання двосторонніх договорів про уникнення подвійного оподаткування та агресивного виведення прибутку за кордон під 2-5%. Компромісною може стати оголошена в передвиборчій програмі Зеленського ставка в 5%. З одного боку, це буде стимулювати порушників до сплати податків і виходу з тіні. З іншого — як одна з діючих базових ставок податку на пасивні доходи, істотно не знизить рівня дотримання податкового законодавства з боку законослухняних громадян. І не викличе негативної реакції міжнародних кредиторів України".

Третім важливим фактором для успішної реалізації амністії В'ячеслав Черкашин вважає нездоланність розкриття інформації про активи за кордоном і неминучість покарання.

"Потенційні учасники амністії повинні зрозуміти, що держава протягом нетривалого часу дізнається про приховувані активи. Але тоді умови легалізації будуть значно жорсткішими, — пояснює експерт. — У цьому питанні дуже б допомогло своєчасне приєднання країни до Стандарту ОЕСР з автоматичного обміну податковою інформацією (так званий стандарт CRS MCAA). В Україні приєднання до механізму автоматичного збору інформації передбачено ще Указом президента №180 / 2016 від 28.04.2016 року та законом № 2473-VIII "Про валюту" від 21.07.2018 року. Однак результат — нульовий. При цьому, ні міжнародний обмін податковою інформацією за запитом, ні травневий антіBEPSовський Закон 466, ні американська FATCA, що працює в односторонньому порядку (інформація йде з України в США), не дадуть потрібного ефекту".

З огляду на українські реалії, В'ячеслав Черкашин впевнений — якщо проект амністії капіталів не відповість на такі питання, його шанси на успішне проведення мінімальні:

— неконфіскаційна модель амністії (архіважливо, щоб вона була "мирним договором" і механізмом повернення капіталів, які втекли з України, а не черговою директивною акцією зі збору податків із заможного українця, особливо з економічно активних українців, які працюють за кордоном);

— чіткі, надійні державні гарантій для репутації та безпеки (витоку інформації з держорганів) для потенційних учасників амністії;

— створення атмосфери довіри до процесу, яка може бути забезпечена тільки на найвищому політичному рівні.

"Або це стане стартом нового витка інвестиційного розвитку країни, або — останнім цвяхом в труну легальної економіки"

Кандидат економічних наук, магістр міжнародного права Олександр Шубін пояснює, що закон про амністію капіталів — це старт, до якого, грубо кажучи, прощаються всі зловживання. І дається стимул показати все майно, всі ресурси.

"Якщо ми побачимо законопроект, подібний до того, що був зареєстрований Гетьманцевим минулої осені, то це точно не про амністію капіталів, — підкреслює експерт. — В тому варіанті пропонувалося, щоб населення України в стислі терміни показало своє майно. У світовій практиці спроба поєднати контроль законності придбання майна з його декларуванням завжди приводила до зворотного ефекту. Люди ще більше намагалися приховати майно, сховати кінці у воду. Не можна поєднувати зобов'язання показати все — і тут же продемонструвати джерела доходу. Це ні до чого не приведе. Особливо в ситуації, в якій зараз живе Україна".

Олександр Шубін нагадує, що в країні тільки офіційно перебуває близько 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб. І вони фізично не мають доступу до документів, що підтверджують правомірність придбання того чи іншого майна. Плюс — трудова міграція. Мільйони працюють за кордоном, отримуючи в значній частині неофіційні доходи. І перераховуючи їх в Україну. Якщо їх зобов'язати привезти довідку про доходи, вони швидше перестануть перераховувати сюди гроші...

"Законопроект буде мати право на життя, дасть позитивний ефект, якщо мова буде йти саме про амністію капіталів, — вважає Олександр Шубін. — Все, що покажете — буде легальним, до вас не буде претензій. Але якщо ми побачимо спробу поєднати амністію капіталу зі "швидкою боротьбою з нелегальним доходом" (та ще й з диктатом — куди вкласти показані гроші), якщо будуть спроби обкласти ці кошти якимось податком, то ситуація призведе до фіаско. Люди ще більше підуть в тінь, ще більше стане схем з переоформлення майна".

Амністію капіталу експерт називає однією з найбільш соціально значущих і чутливих реформ.

Олександр Шубін впевнений: "Або це стане стартом нового витка інвестиційного розвитку країни, або — останнім цвяхом в труну легальної економіки. При неправильному підході нас чекає нова епоха тінізації, коли всі почнуть бігати і переховувати "все, що нажито непосильною працею". Тому підходити до реформи слід виважено, продумано".

"Ухвалення закону про "амністію капіталів" нічого не дасть Україні в поточних реаліях"

У сучасних реаліях сенсу від такої "амністії" не буде ніякої, вважає директор юридичної фірми Crane IP Іван Нікітченко.

"Більш того, навіть не зрозуміло, хто їй буде користуватися, — говорить він. — В Україні немає дієвої системи моніторингу ухилення осіб від сплати податків. Яскравий приклад — результати діяльності НАПКа. Чиновники щороку подають декларації про своє майно. Чи відомо хоч про один випадок настання відповідальності за неправдиві дані, або неможливість пояснити походження активів? Чи відомо про випадки, коли людина купила квартиру або авто, і до нього прийшов запит від податкової з вимогою пояснити походження коштів?"

За словами Івана Нікітченка, якщо ми говоримо про бізнес, то великий використовує іноземні юрисдикції для мінімізації оподаткування, а середній і малий — інструмент спрощеної системи оподаткування.

"Тому прийняття закону про "амністію капіталів" нічого не дасть Україні в поточних реаліях", — резюмує експерт.

Нагадаємо, контролюючі органи починають перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин. "Коментарі" дізналися у експертів, наскільки це доречно в умовах коронакризи і зростання безробіття і чому держава продовжує наступ на бізнес, який сама ж заганяє в тінь.