В Україні у 2023 році було зареєстровано понад 300 тис. нових ФОП та ще 37 тис. компаній. Найчастіше українці відкривають новий бізнес у сфері торгівлі, надання індивідуальних послуг та ІТ, повідомляє платформа "Опендатабот". Про що свідчать ці дані? Які позитивні/негативні для українського бізнесу події відбулися 2023-го і можуть статися 2024-го? Портал "Коментарі" з цими питаннями звернувся до експертів.
Бізнес в Україні. Фото: з відкритих джерел
Важливо не втратити людський підприємницький потенціал
Управляючий партнер та головний економіст наукової групи Ukraine Economic Outlook, викладач макроекономіки Бізнес-школи МІМ Михайло Кухар впевнений, що ця статистика говорить про те, що українці – по духу підприємці!
"Згідно з однією з теорій економічних циклів, економічно держави стають лідерами зростання тоді, коли в них накопичується більше 7% підприємців від населення. В Англії в кінці 18 століття підприємців було більше 7% від населення. В Америці в кінці 19 століття підприємців було більше 20% населення. І там, і там, в результаті, відбулися 50-60 років проривного росту економіки! В Україні ми можемо спостерігати саме таку концентрацію підприємницької енергії: 3 мільйона ФОПів на довоєнні 37 млн населення – це і є та критична маса підприємців, що здатна зробити економічне чудо. Як так сталося – це ще будуть історики досліджувати в майбутньому! На мою думку, війна всіх поставила в стресові умови – і у людей, що мали організаційні таланти відкрився підприємницький хист", – пояснює економіст.
На його думку, в цих умовах держава, щоб не втратити цей людський підприємницький потенціал, повинна робити щось протилежне тому, що вона зараз робить.
Ось які кроки пропонує Михайло Кухар.
1. Терміново призупиняти дію закону про Контрольовані іноземні компанії (КІКи), що, фактично, вбиває, або змушує іммігрувати українські компанії, котрі мають зарубіжні філії. Замість нього, на думку експерт, слід, навпаки, прийняти норми про нульові ставки податків на тих, хто заробляє за кордоном. Без жодних декларацій і штрафів з них в Україні, як зараз наприймали.
"Бо, повірте, ті і підприємці, і заробітчани, що заробляють десь у світі, вже сплатили там податки. Про це говориться в заяві Спілки Українських Підприємців, але ніхто і не думає реагувати", – зазначає Михайло Кухар.
2. Жодних зазіхань на систему "спрощенки"!
Жодних перевірок і касових апаратів під час війни!
"Давно пропонується латвійський варіант: щоб податкова виконувала для мікро бізнесу лише сервісну, а ні в якому разі не каральну функцію! Бо "спрощена система" – це портал для просто ініціативного найманого працівника чи безробітного в світ підприємництва", – пояснює експерт.
3. Провідні європейські вчені-економісти жорстко критикують останні практики фінансового моніторингу в банківській системі, що спрямовані на боротьбу з розмиванням податкових баз.
"Україна ввела їх в свою банківську систему раніше і жорсткіше, ніж від нас цього вимагали європейці, – підкреслює Михайло Кухар. – Навіщо? Щоб одна з кращих у Європі банківських систем стала найгіршою?".
Підводячи підсумок, економіст акцентує, що Україна для розвитку свого підприємницького потенціалу у населення повинна робити щось абсолютно протилежне тому, що зараз робить податковий комітет ВР на чолі з Гетманцевим.
"Бо це велика та рідкісна можливість для економіки – така енергія підприємницького ренесансу. І ми повинні її зустріти зараз з обіймами та протягнутою рукою допомоги, а не податковими маски-шоу, блокуванням ПДВ та загрозами тюремних строків для тих бізнесменів, що мають контрольовані іноземні компанії", – констатує Михайло Кухар.
Країна на економічному фронті розвивається
Засновник міжнародного глянцю Бізнес WOMAN та міжнародного клубу BUSINESSWOMAN Club, керівник Міжнародного штабу допомоги українцям Ганна Крисюк розмірковує наступним чином:
"Зараз відкривається багато бізнесів щодо переробки продуктів харчування, одягу, виготовлення техніки (тих же дронів) для ЗСУ. Це серйозно поєднало українських підприємців в ім'я спільної перемоги. Багато хто перекваліфікувався. Наприклад, учасниці нашого BUSINESSWOMAN Club освоїли нові професії, отримали гранти та почали розширюватись, у тому числі, експортуючи продукцію".
Щодо даних про зростання підприємництва у сфері торгівлі, надання індивідуальних послуг та ІТ, то це, на думку Ганни Крисюк, підтвердження того, що ми цифровизуємося. Штучний інтелект бере своє, пояснює вона. Ще й тому багато бізнесів трансформуються.
"Позитив у тому, що країна на економічному фронті розвивається. Що є комунікація бізнесу із владою (хоч треба більше та краще). Мінекономіки надає чимало грантів, фінансову підтримку для розвитку (відкриття нових) виробництв, створення робочих місць, – розповідає експерт. – Враховуючи, що багато чоловіків пішли воювати, відбувається перекваліфікація жінок, які опановують нові професії. Щоб не було збоїв виробництв. Так, одна з представниць нашого клубу, займаючись спецтехнікою (у тому числі важкою), створює зараз школу (за грантової підтримки та нашої участі), де навчатимуть жінок працювати, зокрема, на важкій техніці".
Щодо експорту продукції, тут нам реально допомагають закордонні партнери, вважає Ганна Крисюк. Усі зацікавлені, щоб ми не просили, а самі заробляли, підкреслює вона. Ситуація з блокуванням кордонів уже вирішується. І рух експорту-імпорту незабаром прискориться, прогнозує співрозмовниця "Коментарів".
На її думку, у 2023-му з позитиву для бізнесу – те, що багато його у співпраці з владою, з банками, отримували кредити на переробку та оновлення виробництв, на закупівлю обладнання.
"Для українського середнього та малого бізнесу була велика допомога (особливо із боку Заходу) для старту. Думаю, у 2024-му взаємодію з донорськими програмами слід посилити. Головне – не бояться, шукати нових рішень, перекваліфікуватися, щоб отримати дохід – і посилити підтримку ЗСУ", – резюмує Ганна Крисюк.
Читайте також на порталі "Коментарі" — які ризики для бізнесу знову повертаються – що може покращити ситуацію та підвищити зарплати.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.