logo_ukra

Coinspot 26.11.2020

BTC/USD

16351.03

ETH/USD

485.49

LTC/USD

65.30

НБУ 26.11.2020

USD/UAH

28.60

EUR/UAH

34.05

RUB/UAH

0.40

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Бізнес економіка Зростання ціни на газ в Україні: які ризики подальшого підвищення тарифів
commentss НОВИНИ Всі новини

Зростання ціни на газ в Україні: які ризики подальшого підвищення тарифів

Експерти розповіли, які економічні та політичні чинники впливають на зміну тарифів на опалення і гаряче водопостачання

27 жовтня 2020, 14:40

"Нафтогаз України" підвищив ціну газу для споживачів і закликав готуватися до подальшого зростання, що однозначно відіб'ється на платіжках за комуналку. Які ризики несе подальше підвищення тарифів? Наскільки воно обґрунтоване? Що буде, якщо українці масово перестануть платити — і в знак протесту, і тому що просто не буде коштів? Чи піде влада на відключення споживачів від благ цивілізації? На ці питання "Коментарям" відповіли експерти.

Зростання ціни на газ в Україні: які ризики подальшого підвищення тарифів

"Вирішення цих питань вимагає кардинально інших підходів"

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін вважає, що дивуватися тут нічому. І що нинішнє підвищення — не межа.

"Ми скасували "покладання спеціальних зобов'язань" (воно дозволяло на рівні уряду регулювати ціни на газ — прим. ред.), взяли на себе зобов'язання відповідно до меморандуму з МВФ встановлювати ціну на газ за імпортним паритетом, — нагадує Олег Пендзін. — Ціна на газ в Європі, а значить і у нас, залежить від середньодобової температури. Чим холодніше, тим більше споживається ресурсу, тим він дорожчий".

І зима 19-20 років — не показник, підкреслює експерт. Було тепло, ціна на газ була низькою.

"Давайте згадаємо зиму 18-19 років. Ціна на імпортний газ була 12 гривень за куб. Зараз — менше. Поки, навіть з урахуванням анонсованого 35% зростання ціни в листопаді, вона буде нижче (згідно з даними "Нафтогаз України", для своїх побутових клієнтів за місячним контрактом ціна підніметься з 4,7 грн / куб. м в жовтні до 6,33 грн / куб. м в листопаді, а за річним контрактом ціна виросте з 5,24 грн / куб. м до 6,45 грн / куб. м — прим. ред.). Так, сьогодні ми вже бачимо неухильне зростання ціни на газ. І розуміємо, що це не межа", — зазначає Олег Пендзін.

Він звертає увагу, що паралельно зростає заборгованість населення. І це, за словами експерта, теж очікувано.

"Людям нема за що оплачувати послуги. Вирішення цих питань вимагає кардинально інших підходів. В першу чергу — в доходах населення. Але ми їх навряд чи побачимо. Тому поки все буде по-старому. Ціна буде зростати. Люди будуть нарощувати борги", — прогнозує Олег Пендзін.

"Немає причин для публічних заяв щодо невідворотності процесу підвищення тарифів на комунальні послуги"

Максим Білявський, провідний експерт Центру Разумкова, зазначає, що існують економічні й політичні чинники, що впливають на зміну тарифів на опалення і гаряче водопостачання.

"Політичний фактор — це рішення або НКРЕКУ (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг) або органів місцевого самоврядування без обґрунтованих економічних підстав, — пояснює експерт. — Через реформу децентралізації, істотно збільшилася кількість підприємств, яким тарифи встановлює місцева влада. Втім, залишилися ліцензіати, діяльність яких регулюється НКРЕКУ".

Як приклад політичного фактора Максим Білявський призводить 2017-2018 роки, коли органи місцевого самоврядування навіть в умовах стабільних цін на газ збільшували тарифи на тепло. Так, в Дубно підвищення склало тоді 33,9%, в Дрогобичі — 28,7%, в Житомирі — 12,2%.

"Економічний фактор — це перегляд тарифу підприємств на підставі звіту про фінансово-господарську діяльність. І обґрунтоване збільшення витрат на паливно-енергетичні ресурси, фонд заробітної плати, програму всіх видів ремонтів, програму капітальних інвестицій", — підкреслює експерт.

На його думку, є тільки дві об'єктивні економічні передумови, які можуть призвести в опалювальному сезоні 2020-2021 р.р. до зростання тарифу на опалення і гаряче водопостачання.

"Перш за все, перевищення вартості природного газу, яка була раніше закладена в нині наявну структуру тарифу, — говорить Максим Білявський. — По-друге, це критична заборгованість теплопостачальних підприємств за спожитий природний газ — і відсутність джерел покриття такої заборгованості. Тут важливо нагадати, що на ринку газу є борги — 100 млрд. За соціологічними дослідженнями Центру Разумкова, населення вважає, що вина за це лежить на державних органах влади (50,8%) і НАК "Нафтогаз України" (46,6%). Третина опитаних респондентів вважає, що існує досить низька ймовірність того, що станеться зрив опалювального сезону через заборгованість на ринку природного газу. Однак, в разі банкрутства теплопостачальної організації, переважна більшість опитаних респондентів (70,1%) не матимуть альтернативного джерела забезпечення теплом".

За словами експерта, якщо все ж ціна газу для ТКЕ перевищить раніше закладену в структуру тарифу на тепло, то об'єктивне зростання платіжок повинно бути не більше величини різниці між цінами на блакитне паливо.

"Уряду України в такому випадку рекомендується збільшити число субсидіантів, — зазначає Максим Білявський. — Згідно з результатами соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова, 27,8% громадян відмовили в їх отриманні. Орієнтовно ж субсидіантів в Україні — 29%".

Також експерт звертає увагу, що тривалість процедури зміни тарифів для ліцензіатів НКРЕКУ складати 2 місяці, а для органів місцевого самоврядування — 1 місяць. Таким чином, об'єктивна ймовірність встановлення нових тарифів з'являється не раніше лютого 2021 року.

"Вважаю, що на сьогодні немає причин для публічних заяв щодо невідворотності процесу підвищення тарифів на комунальні послуги. При цьому уряду України і органам місцевого самоврядування слід зосередитися на вирішенні двох стратегічних завдань. Перше — це ефективне управління комунальними підприємствами, зокрема, реструктуризація боргових зобов'язань без джерел покриття. Друге — це подолання енергетичної бідності в Україні. Адже за даними Держкомстату, майже у 30% українців немає фінансової можливості підтримувати належну температуру у себе вдома через високі ціни на енергоносії, які непорівнянні з їхніми доходами", — підкреслює Максим Білявський.

"Ми об'єктивно маємо ринкову вартість того ж газу"

Експерт з питань житлово-комунального господарства, кандидат юридичних наук Андрій Нікончук впевнений, що при зростанні неплатежів з боку населення, буде зростати збитковість "Нафтогазу".

"Все це буде призводити до прохань з боку "Нафтогазу" до уряду щодо покриття так званих "касових розривів", пов'язаних з ненадходженням коштів від теплокомуненерго (ТКЕ), за газ. Своєю чергою, ТКЕ особливо не будуть винні, тому що не отримують гроші від населення. Яке, в свою чергу, не може платити ринкових цін, не маючи ринкових зарплат. Виходить замкнуте коло, в якому ми блукаємо не перший рік", — пояснює експерт.

Андрій Нікончук не виключає, що постачальники комунальних послуг, які працюють в ринкових умовах, можуть піти на відключення злісних неплатників.

"У нас запрацювали ринок електроенергії, ринок газу. Відповідні законопроекти були прийняті ще минулою владою. У підсумку ми об'єктивно маємо ринкову вартість того ж газу, — каже експерт. — Ось тільки ні минула влада, ні нинішня не переймалася тим, щоб підняти базовий дохід населення на рівень, який дозволяв би оплачувати ринкові комунальні послуги, а не ходити з простягнутою рукою, випрошуючи субсидії".

Нагадаємо, "Нафтогаз" прогнозує подорожчання газу. Відомо, як виросли ціни виробників тепла в жовтні.


Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

comments

Новини партнерів

Новини

-->
Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!