Головна Новини Бізнес фінанси Як після війни не вскочити у чергову халепу, - поради фінансиста
commentss НОВИНИ Всі новини

Як після війни не вскочити у чергову халепу, - поради фінансиста

На думку фінансового експерта і економіста, Україні треба міняти всю підоснову буття

10 квітня 2023, 16:34
Поділіться публікацією:

Однієї халепи під назвою "олігархи" ми майже позбулись, при чому природним шляхом, а не внаслідок цілеспрямованої державної політики. Війна підірвала основи олігархічної сировинної бази, заявляє економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ, пишуть "Коментарі".

Як після війни не вскочити у чергову халепу, - поради фінансиста

Чи загрожує українцям черговий соціальний провал після війни

"В післявоєнний час у них уже не буде настільки великої фінансової ренти, яку можна зняти з українських активів, для того, щоб фінансувати партії, телевізійні канали, футбольні клуби, кишенькові експертні майданчики, — каже Кущ. — Але проблема полягає у тому, що вітчизняні фінансово-промислові групи (ФПГ) у системі політико-економічних відносин можуть бути успішно замінені на іноземні транснаціональні корпорації (ТНК)".

У сировинному сегменті, ця ротація пройде максимально швидко. Форма отримання рентного доходу у вигляді ФПГ чи то ТНК — це похідна від сировинного, корупційного характеру економіки. Експерт переконаний, що треба міняти всю підоснову нашого буття.

"В сучасному світі є два типу економіки за формою отримання кінцевого профіту. Це — економіки, орієнтовані на отримання прибутку. В них економічні агенти формують запит на справедливий суд, технократичний уряд, рівні для всіх правила ринкової гри. Адже спільна мета — це взаємодія з контрагентами та створення моделі, коли всі учасники отримують свою частину вигоди", — пояснює фінансист.

Конкуренція відбувається лише за розмір цієї вигоди. А інший тип економік — це рентоорієнтовані держави, де отримання доходу відбувається шляхом маніпулювання законодавством, узурпації права на перерозподіл державних ресурсів, зловживання державним регулюванням.

"Прибуток в цій системі отримують шляхом його незаконного привласнення коштом слабших економічних агентів: населення та малого і середнього бізнесу (МСБ). Таким чином, у країні формуються три яруси доходів: доходи населення, прибуток бізнесу та "rent seeking" рентоорієнтованих політичних еліт та олігархів", — констатує Олексій Кущ.

Озвучує він і певною мірою досить контроверсійну думку, за якою формат економічних відносин у тій чи іншій країні визначає саме структура доходу місцевих мільярдерів. Отримання прибутку в інших країнах можливе користуючись з доданої вартості та взаємовигідних транзакцій між учасниками ринкової гри (теорія угод).

У рентоорієнтованій економіці — прибуток отримується шляхом того, що одна сторона позбавляє іншу сторону певних можливостей.

"Замість взаємовигідного співробітництва формується невигідний основній масі гравців рентний дохід, який привласнюється політичними верхівками та олігархами, — пояснює фінансовий аналітик. — Тобто, економіка першого типу — це постійне зростання суспільного добробуту. А економіка другого типу — це стагнація суспільного добробуту і лише перерозподіл наявного ресурсу".

Саме рентоорієнтована економіка формує запит на корупцію, контрольований уряд, несправедливі суди, розмите законодавство.

Задається економіст і питанням, чому у нас всі спроби судової реформи, політичних трансформацій чи модернізації законодавства, завершуються повним провалом.

"Проблема у тому, що іноземні ТНК зовсім не зацікавлені у привнесенні в Україну правових практик своїх країн. Вони не робили цього у Африці чи Азії, то чому будуть робити в Україні? – розмірковує економіст. — Ні, вони так само будуть формувати залежні уряди, непрозору судову систему, розмите законодавство. Можливо навіть почнуть спонсорувати футбольні клуби та політичні партії".

Згадує тут і такий собі "парадокс Таллока", названий так на честь відомого економіста Гордона Таллока: пошуковачі ренти можуть купувати політиків за ціною, значне меншою ніж розмір ренти, яку вони отримують від її привласнення.

"Простими словами, якщо ти отримуєш від експорту залізної руди млрд дол, то виділити 10 млн дол. на купівлю всіх і вся — не проблема, — наводить простий приклад Кущ. — Тобто ТНК будуть так само зацікавлені у недобросовісній поведінці (moral hazard) як і олігархічні ФПГ".

Що таке moral hazar? Це знищення екології, сплата мінімальних податків, лобіювання власних інтересів через політичні механізми. Так робили сировинні ФПГ у Африці, зокрема фармацевтичні, проводячи тестування нових ліків чи хижацькі розробляючи природні ресурси, отруюючи воду та землю.

"Шлях подолання рентоорієнтованої політики насправді досить простий, — запевняє фінансист. — Необхідно збільшувати "добрі податки": рента за видобування природних ресурсів, за користування землею, екологічні збори, водний збір, акцизи. І пропорційно зменшувати "погані податки", передовсім на працю та у сегменті продуктивного виробництва".

Тобто, не варто задарма віддавати свої природні ресурси. Якщо їх використання буде коштувати достатньо дорого, то можливості заробляння ренти на них будуть суттєво зменшені. І вони перестануть цікавити "рентовиків". Натомість зацікавлять звичайний бізнес. Експерт і пояснює, що потрібно для цього створити Національний резервний фонд та повністю перезавантажити механізм землекористування та використання природних ресурсів (вода, ліси, корисні копалини). Наразі існує дві загрози корпоратократії в Україні з трьох основних видів:

1. Так званий "фінінтерн" або фінансові ТНК, які можуть повністю взяти під контроль наші державні борги, як це вже відбулось у 2014 році.

2. Сировинні ТНК, які можуть захопити контроль над корисними копалинами: нафта, газ, уран, титан, залізна руда, марганцева руда, літій.

"У новій системі корпоратократії ми можемо отримати нескінчену циркуляцію "топ-менеджерів" з державних інституцій у корпоративні і назад.  І так десятки разів по колу: сьогодні міністр, завтра член спостережної ради держкомпанії, післязавтра — голова правління приватної корпорації, — каже Олексій Кущ. — Поки що нам не загрожує лише третій вид корпоратократії — "нетократи" або інформаційні ТНК. Ми їм просто не цікаві через невелику кількість населення".

За даними, які наводить фінансовий експерт, в 2021 році за індексом "кумівського капіталізму", Україна посідала 5-у сходинку. Сама структура "кумівських" країн досить різна: тут і РФ на першому місці, і Сінгапур на третьому, і Китай на 10 та Тайвань — на 11. Але є і певна специфіка. Це — питома частка мільярдерів у "crony sectors". І перекладає цей термін як "сектор братків".

"Так от, майже всі наші мільярдери — це представники "сектору братків". Не "братерський сектор" теж є, але багатіїв там дуже мало. Це відрізняє нас від інших країн індексу, — аналізує Кущ. — Стати мільярдером в Україні можна лише на перерозподілі суспільної ренти та на привласненні її від інших економічних агентів".

Експерт намагається й відповісти на питання чи зможе Україна після війни пройти між олігархатом та корпоратократією та побудувати справжнє суспільство загального добробуту.

Його вирішення, каже, неможливо без наступних національних чинів:

1. Націоналізація та створення з нуля моделі використання природних ресурсів країни (перегляд земельної "реформи", екологічної політики, водної і лісової політик, стратегії використання корисних копалин).

2. Створення національного резервного фонду шляхом направлення ресурсної ренти у національний резерв, а не у кишені ФПГ чи ТНК.

3. Списання частини державного боргу.

4. Податкова революція: зменшення "поганих податків" та збільшення "добрих податків".

5. Нова антимонопольна та регулятивна політики.

"Тільки тоді в суспільстві та економіці виникне замовник на якісний, технократичний уряд, справедливі суди, прозоре та чітке законодавство, низький рівень корупції. Виникне економіка угод та взаємодія контрагентів, направлена на отримання прибутку та врахування інтересів всіх учасників. І виникне суспільство загального добробуту, — каже фінансист і додає: Це досить малоймовірна реформа".

На думку Олексія Куща, проблема не тільки через спротив "верхів", але й через облуду "низів".  Останні, переважно мріють "прорватись" до системи перерозподілу рент, а не створити систему отримання прибутку.

"Адже у нігілізмі соціального добробуту ми дійшли не тільки до заперечення "соціалізму" та "популізму", але й до глузування з моделей рейнського капіталізму (Німеччина, Скандинавія, Швейцарія тощо). Натомість у нас сформовано досить потворний світ смислів, де 99% думають, що можуть стати 1%. Вони мріють про це всі роки незалежності, але 1%  — він скрізь 1%", — резюмує експерт.

Нагадаємо, "Коментарі" писали, що з початку повномасштабної війни Європейський Союз надав Україні 11,7 млрд євро макрофінансової допомоги.

Йшлося на порталі "Коментарі" і чи зможе Україна "дістати" заморожені російські мільярди за кордоном. 

Читайте також на сайті "Коментарі" – аграрний рекорд: Україні вдалося експортувати у березні найбільше продукції.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення


Новини