Українські підприємці масово скаржаться на податківців: чому зростає кількість скарг

Рада бізнес-омбудсмена (СБО) у другому кварталі 2020 року розглянула 385 скарг підприємців на порушення з боку державних органів. 68% скарг стосуються податкових органів. Включення підприємств в список ризикових платників податків стало найбільшим за кількістю предметом звернень бізнесу в II кварталі 2020 року. "Коментарі" разом з експертами розбиралися, що можна зробити для того, щоб податківці відповідально і справедливо виконували свою роботу.

Податківці в Україні: реальна картина зі скаргами

Економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат підкреслює, що статистика показує лише десяту частину скарг від реальної кількості інцидентів, що стосуються порушення прав і свобод підприємців з боку державних органів.

"І не дивно, що перше місце цього антирейтингу вже не перший рік займає Податкова служба, – зазначає експерт. – Бізнес давно зневірився, як в інституті бізнес-омбудсмена, так і в можливості справедливості щодо дій чиновників. А суди, в більшості випадків, мають своє "перевагу" і прайс".

Включення підприємств в список ризикових платників податків (що, по ідеї, повинно використовуватися для відстеження компаній, причетних до незаконних оборудок з ПДВ), став, за словами Андрія Гарната, одним з поточних популярних "інструментів" заробітку "нової податкової".

"Блокування податкових накладних, введене колишнім міністром фінансів Данилюком, і понині є корумпованим "рогом достатку" для причетних до розблокування, яких, за неофіційними даними, курує чинний глава Податкової служби, – говорить експерт. – А те, що страждає саме малий і середній бізнес (МСБ), є логічним продовженням вибіркової податкової політики. Суть в тому, що "зелене світло" дається вертикально інтегрованим холдингам, які належать олігархам, які стоять в перших рядах на відшкодування ПДВ. І до яких бояться зайвий раз зателефонувати ревізори-інспектори офісу великих платників".

Така політика, впевнений Андрій Гарнат, неминуче призведе до того, що підприємства сектору МСБ скоротяться, внаслідок чого ринок праці поповниться новими безробітними.

"Враховуючи успішний світовий досвід, де малий і середній бізнес є основним роботодавцем, варто вести кардинально протилежну поточну економічну політику, щодо самозайнятих і малих підприємств, – упевнений експерт. – Тим самим створюючи сприятливе середовище для інноваційного розвитку економіки".

Податківці в Україні: проблеми податкового обліку

Включення підприємств в список ризикових – це на сьогодні найбільша проблема з боку як податкового обліку, так і взагалі ведення бізнес, впевнена голова ради в Інститут податкових реформ, віцепрезидент Асоціації платників податків України Олена Хотенко.

"Біда в тому, що блокуються не лише операції, які система моніторингу визначає як ризикові. Блокується повністю вся діяльність підприємства. І неможливо виписати податкову накладну ні по одній з операцій. Навіть якщо мова йде про купівлю канцтоварів", – пояснює експерт.

З'ясування таких спорів зазвичай затягуються і тривають часом декілька місяців.

"Блокується все в автоматичному режимі, а ось розблокування відбувається лише за рішенням комісій, які розглядають відповідні документи, – продовжує Олена Хотенко. – І тільки вони вирішують – залишати підприємство в списку ризикових чи виводити звідти. Буває, блокують лише певні операції (які не підтверджуються відповідними документами). Але суть в тому, що потрапивши в такий список, аж до рішення комісії, підприємство виявляється паралізований у своїй діяльності. Воно не може оформляти документи, пов'язані з ПДВ".

Звичайно, бізнес захищає свої права і через Асоціацію, і через омбудсменів, і через юристів, і через суди. Але все це втрата нервів, часу, підкреслює експерт.

"Норма деструктивна, через те, що включений людський фактор під час прийняття рішень щодо виведення підприємств з такого списку реєстру ризикових, – впевнена Олена Хотенко. – Цю норму необхідно вдосконалити: щоб питання позбавлялися протягом 24 годин і без ручного втручання, без присутності людського фактора. Щоб були алгоритми, рішення приймалися комп'ютером, системою. Тоді таких скарг буде набагато менше".

Податківці в Україні: глобальна проблема

Економічний і політичний експерт Тарас Загородній вважає, що ми маємо справу з глобальною проблемою – і просто так нікого не приструнити.

"У нас повинна бути проведена податкова реформа, щоб вблагати податкову систему, щоб фіскали не шукали приводів штрафувати підприємства, – пояснює він. – А в Україні так заплутано все зі штрафами, пільгами, ПДВ, що будь-яке підприємство, якщо є бажання, можна "притиснути". Податківці часто кажуть: "Ми "на око" бачимо, що ви повинні стільки заплатити. І нас не хвилює – можете чи...". Чому так? Тому що керівництву держави це вигідно".

Коли проблеми з бюджетом – влада "включає" податківців, щоб ті "вибивали" гроші з бізнесу, пояснює Тарас Загородній.

"А податкова у нас дотепер працює по-азаровськи: головне – вибити гроші, бізнес – це ворог, – продовжує експерт. – Окрема історія – включення підприємств в список ризикових, що пов'язано з ПДВ. Критерії віднесення підприємств до такого переліку найчастіше незрозумілі. А сам інструмент використовується з метою необґрунтованого тиску на бізнес".

На думку Тараса Загороднього, близько 50% економіки працює в тіні не від хорошого життя, а через свавілля з податками.

"Так що проблеми потрібно вирішувати в комплексі, – каже експерт. – І без податкової реформи, так само як без зміни підходу держави до представників бізнесу, позитивних зрушень не буде".

Нагадаємо, Державна фіскальна служба (ДФС) припинить роботу в Україні до кінця 2020 року. Замість неї створять інший державний орган, позбавлений силових повноважень, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, це одна з вимог Європейського Союзу для виділення другого траншу макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн євро. "Коментарі" разом з експертами розбиралися, чи зможе держава відмовитися від фіскалів в їх традиційному вигляді і які на насправді є проблеми у сфері оподаткування.