Президент України Володимир Зеленський анонсував податкову реформу із значними послабленнями для бізнесу. Серед іншого пропонується: скасування ПДВ та податку на прибуток, замість яких запроваджується ставка 2% від обороту; спрощений облік; для 1 та 2 групи ФОП (ФОП) – добровільна оплата ЄСВ; скасовують перевірки підприємців. Експерти оцінили для видання "Коментарі" запропоновані кроки, а також назвали додаткові заходи, які б допомогти бізнесу вистояти в цей складний час.
Податкова реформа від Зеленського / Pixabay
Про коріння проблем, популізм і баланс інтересів
Адвокат, кандидат економічних наук, власник медіагрупи "Коментарі" Віктор Гольдський, коментуючи те, що ФОП 1 та 2 груп можуть не платити ЄСВ, пояснив:
"Тут спочатку проблема в тому, що ідею функціонування ФОП кожен юзав, як хотів. У класичному варіанті, що, до речі, закладено і в самій назві ФОП (фізична особа-підприємець) – такий суб'єкт економічної діяльності працює самостійно сам на себе, не має штату працівників і не повинен платити жодних ЄСВ. При цьому держава не забезпечує такого підприємця гарантіями при хворобі та в старості. Тобто такі фізичні особи не можуть розраховувати на отримання пенсії. Звідси й низька ставка податку на їхню діяльність. Паритет інтересів дотриманий: ФОП сам себе забезпечує, а в держави не виникає соціальних зобов'язань. Усі інші групи ФОП мають бути реорганізовані у партнерства чи інші форми юридичних осіб, для яких функціонують інші норми фіскального законодавства".
А ось що треба було б справді зробити, вважає експерт, так це для ФОП 1-ї групи прибрати обмеження за обсягами річних доходів.
"Усі люди різні – і якщо один працює, як Папа Карло, то нехай він і заробляє відповідно", – зазначає Віктор Гольдський.
Єдиний податок для великого бізнесу пан Гольдський вважає популізмом, лобізмом чи непрофесіоналізмом.
"Називайте як хочете. Завжди має бути дотриманий баланс інтересів. В даному випадку ми отримаємо колосальний дефіцит держбюджету, який незрозуміло за рахунок яких ресурсів повинен бути покритий. Мабуть, знову Захід нам має допомогти. Безперечно, необхідно підтримати бізнес під час війни. Але підтримка має відображати можливість державного відновлення, – наголошує Віктор Гольдський. – Правки могли б виглядати, наприклад, так: єдиний податок – так, але його ставка змінюється від суми обороту компанії та, що найголовніше, від кількості працівників. Умовно, якщо бізнес генерує 10 млн грн обороту та забезпечує роботою 20 працівників, то він має право на єдину ставку оподаткування у розмірі 7%. Якщо бізнес генерує 10 млрд. грн і дає роботу 100 людям, то ставка може становити 2%. Якщо бізнес не виконує ці вимоги, він залишається на старій системі оподаткування".
На думку Віктора Гольдського, що могло б конкретно допомогло бізнесу вже зараз, то це відшкодування ПДВ.
"Проблема не нова, але нестача оборотних коштів, найчастіше, і становить головну перешкоду для розвитку. Зрозуміло, що під час війни неможливо перевірити обґрунтованість податкового кредиту. Але вся підтверджена заборгованість із ПДВ станом на 01.01.2022 року могла б бути виплачена", – резюмує експерт.
Є позитив, але бентежить низка моментів
Голова ради в Інституті податкових реформ, віце-президент в Асоціації платників податків України Олена Хотенко вважає, що із прийняттям запропонованих змін відбудуться реальні позитивні зміни для бізнесу, спрощення його ведення. Але є, за її словами, є супутні питання, які треба буде вирішувати надалі.
"Позитивні моменти: припинення перевірок, заміна низки податків 2% з обороту для підприємств, оборот яких не перевищує 10 млрд грн на рік. Але з питань, які треба буде далі пояснювати – чому не накладено мораторію на фактичні перевірки. Тобто документальні перевірки (планові та позапланові) проводити заборонили, а фактичні – залишилися. Для малого та мікробізнесу це несе негативні наслідки, тому що у будь-який час така перевірка може нагрянути", – зазначає Олена Хотенко.
Бентежить її і такий момент. Той великий бізнес, який працює за загальною системою оподаткування, та обсяги якого понад 10 млрд (тобто він не потрапляє під спрощену систему оподаткування) – якщо починає працювати з постачальниками, які працюють за спрощеною системою оподаткування (на 2% з обороту, без сплати ПДВ), втрачає можливість податкового кредиту. І з усіх обсягів продажу платитиме ПДВ.
"Тобто, великому бізнесу, якщо якось не буде врегульовано цю ситуацію, доведеться платити величезний ПДВ. Або він буде змушений підвищувати вартість своїх послуг. Інакше він виявиться не конкурентоспроможним", – пояснює експерт.
Також Олена Хотенко звертає увагу, що бізнес хоча б на час воєнного стану сподівався на заборону фіскалізації. На те, що буде, як мінімум, мораторій на норми, за яких мікробізнес, малий бізнес, усі форми підприємництва мають застосовувати РРО. Були надії і на те, що ухвалять норму щодо податку на виведений капітал. І цей податок буде використано замість податку на прибуток. Але нічого цього поки що немає.
"Думаю, що ВР має подумати над цими питаннями. Бо після перемоги нам треба буде відбудовувати підприємства, підприємництво. І відповідні зміни у оподаткуванні дозволили б нам відновитися швидше", – упевнена Олена Хотенко.
Людина з філософією фіскалу не може допомогти бізнесу
Глава руху #SaveФОП та Спілки захисту підприємництва Сергій Доротич шкодує, що анонсовані кроки не були зроблені ще як мінімум два роки тому.
"Тоді економіка України була б у рази потужніша, підприємництво більш розвинене, а держава – краще підготовлена до війни. А так – час втрачено. Але, як-то кажуть, краще пізно, ніж ніколи", – зазначає експерт.
У нього викликає серйозні побоювання, що цими рятівними для бізнесу нововведеннями займаються ті люди, до яких довіри у підприємницької спільноти немає.
"Особливо це стосується голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики
Данила Гетьманцева. Він уже представив ініціативу, анонсовану президентом, як чи не Гетьманцевим запропоновану. Але довіри до нього немає, тому що він неодноразово під гарним гаслами детінізації, навпаки, вводив тінізацію. У тому числі сумнозвісними касовими апаратами (РРО), які жодного відношення до детінізації не мають. Лише зарегулюють легальний бізнес. Усі ініціативи, які просував Гетьманцев, призводили до тиску на підприємців, до знищення української бізнес-ініціативи, до розчарування та відтоку інвестицій. Людина з філософією фіскалу, яка отримує якесь садистське задоволення, принижуючи та знищуючи бізнес, не може реалізувати позитивні меседжі, які озвучив Володимир Зеленський", – каже Сергій Доротич.
Він також повідомив, що у розширених пропозиціях, які йому вчора скинули з профільного Комітету, все ж таки є пункт про перевірки підприємців. Тоді як глава держави говорив про відсутність будь-яких перевірок.
"Немає у пропозиціях і важливого моменту, що стосується середнього бізнесу. А саме – розблокування податкових накладних. Підприємство не має податкового кредиту, натомість є фактично заморожені кошти, – акцентує експерт. — Не порушено і болюче питання для мікробізнесу — однозначне скасування фіскалізації у вигляді запровадження РРО. Наразі йдеться лише про відстрочення санкцій за не встановлення касового апарату. Не побачив також зняття адміністративних бар'єрів. У підприємців залишається дуже багато звітності. І це в той час, коли багато жінок-бухгалтерів евакуйовано. Потрібен один-два звіти, елементарно прості, щоб підприємець міг сам їх заповнити та здати. Все це наштовхує на думку, що в команді Зеленського так і не з'явилися реформати, які готові реально спростити систему оподаткування, зробивши її більш чіткою та прозорою. І поки таких людей як Гетьманцев не буде відсторонено від цих процесів, бізнес в Україні продовжать душити, а не розвивати".
Як повідомляв портал, держава має допомогти бізнесу, а бізнес має підставити плече армії, тим самим наблизивши перемогу над агресором. Як це зробити, пояснили експерти.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.