logo_ukra

Coinspot 18.09.2020

BTC/USD

10893.36

ETH/USD

383.44

LTC/USD

48.45

НБУ 18.09.2020

USD/UAH

28.25

EUR/UAH

33.45

RUB/UAH

0.39

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес бюджет Крах економіки або невидима загроза: до чого призведе дефіцит бюджету-2021
commentss Cтатті Всі новини

Крах економіки або невидима загроза: до чого призведе дефіцит бюджету-2021

Журналісти порталу «Коментарі» разом з економістами розбиралися, чи так страшна бюджетна дірка України і за рахунок чого її будуть «латати»

15 вересня 2020, 19:15

Початок тижня ознаменувався презентацією проекту Держбюджету на 2021 рік. Треба сказати, що головний кошторис країни кожен раз не влаштовує економістів, традиційно викликаючи шквал критики. Не став винятком і нинішній документ. Експерти впевнені: бюджет не буде виконаний, оскільки його основні параметри "взяті зі стелі". Причому, якщо одні економісти не вірять у виконання дохідної частини документа, то інші переконані, що він не буде виконаний по витратах.

Крах економіки або невидима загроза: до чого призведе дефіцит бюджету-2021

Дефіцит плюс держгарантії

Представляючи проект бюджету-2021, міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що його доходи визначені на рівні 1071,1 млрд грн, витрати - 1350,1 млрд грн.

"Дефіцит встановлений на рівні 270,4 млрд грн, що становить 6% ВВП і менше від показника поточного року на 1,5 п.п. (В 2020-му - 7,5% ВВП). У середньостроковій перспективі планується його поступове зниження: у 2022 - 4,5% ВВП; в 2023 - 3% ВВП ", - сказав Марченко .

Ці цифри не сховалися від уважних очей експертів, на думку яких діра в бюджеті невиправдано велика.

"Гігантський дефіцит бюджету - 270 млрд грн, - зазначив економіст Тарас Козак на своїй сторінці в соцмережі. - Це 6% від ВВП України. Прийнятним в нормальних умовах вважається дефіцит до 3% ВВП. Переживаю, що в умовах високої корупції і при відсутності реформ правоохоронної і судової систем, ці кошти можуть бути просто розкрадені".

Крім того, експерт вказав на прихований дефіцит бюджету - державні гарантії. Зокрема, тільки на будівництво доріг передбачено 71 млрд грн гарантій. За словами Козака, традиційно держгарантії в Україні перетворюються на майбутні витрати бюджету.

На думку економіста Всеволода Степанюка, цифри дохідної частини бюджету завищені. Експерт вважає, що в цьому році на українську економіку чекає падіння не менше ніж на 10%, а за таких умов виконати план по доходах буде вкрай складно, особливо враховуючи, що уряд навіть не натякнув, за рахунок чого планує рости в наступному році.

"Основні параметри бюджету говорять про те, що ми ще більше залазимо в борги, - зауважує в розмові з "Коментарями" голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко. - Джерел наповнення немає, оскільки податки стягуються все гірше і гірше. Бізнес "ліг", люди купують все менше, а це мінус з ПДВ, податки з зарплат також залишають бажати кращого. Тож дефіцит буде покриватися за рахунок випуску державних цінних паперів, емісії та міжнародних позик".

Питання до реалістичності

Глава Мінфіну на презентації бюджету заявив: важливо, щоб при обробці законопроекту в парламенті був збережений баланс показників бюджету і його реалістичність. Це потрібно для того, щоб його можна було виконувати і профінансувати всі витрати в повному обсязі - соціальні виплати, заходи по боротьбі з пандемією, фінансово забезпечити сферу освіти, медицини, культури, підтримати обороноздатність країни, реалізувати можливості для розвитку.

"Так, це дійсно бюджет можливостей для розвитку економіки країни", - резюмував Марченко.

Однак експерти, опитані "Коментарями", практично одностайні в думці, що саме з реалістичністю у цього документа великі проблеми.

"Цифри зростання економіки в наступному році більш ніж на 4% взяті зі стелі, просто щоб подати документ вчасно, - каже Степанюк. - Уряд не має жодної програми, яка могла б дати таке зростання, а сама по собі економіка після кризи на 4% не виросте. В результаті дефіцит бюджету доведеться знову погашати за рахунок запозичень".

А ось економіст Олексій Кущ не бачить в цифрах нічого страшного - ні в дефіциті цього року в 300 млрд грн, ані в дефіциті на майбутній рік в 270 млрд.

"Насправді ці суми не такі вже й великі, і, з огляду на те, що антикризові бюджети можуть собі дозволити дефіцит до 10% ВВП, ми цілком могли б формувати "діру" в 400 млрд грн, - вважає Кущ. - Так, це б трохи прискорило інфляцію та девальвацію, але катастрофи б не сталося. На мій погляд, основна проблема бюджету криється в його невиконанні не по доходам, а по видаткам".

За словами експерта, часи, коли при оцінці бюджету розглядали в першу чергу його дефіцит і реалістичність доходів, залишилися в минулому. Справа в тому, пояснює Кущ, що держава сама створює гроші, оскільки має монополію і на емісію, і на збір податків. І сьогодні про дії уряду набагато більше може розповісти планування видаткової частини.

"Під час кризи відбувається "спалювання" грошей, тому завдання держави - створювати нові гроші, - продовжує економіст. - І створювати їх потрібно за допомогою масштабних проектів, в яких основними одержувачами грошей були б населення, а також малий і середній бізнес. Але масштабні проекти - це для українського уряду занадто складно. І в той час, як у всьому світі країни вливають гроші в економіку, створюючи проекти із залученням мільйонів людей, наш Мінфін йде своїм шляхом. Все, на що він спромігся - це фінансувати будівництво доріг (оскільки це вигідно певним групам), достроково погасити виплати кредиторам (бо це просто - потрібно натиснути пару клавіш на комп'ютері) і виплатити зарплати бюджетникам (теж немає жодних складнощів - все давно пораховано)".

Тож, резюмував експерт, дефіцит бюджету нам не страшний, тим більше, що він буде тільки на папері, а не в реальності. Безліч програм, в першу чергу, пов'язаних з регіональним розвитком і реформами, знову не будуть виконані (тобто, не будуть профінансовані) і в черговий раз перенесуться в наступний бюджет, як це вже було багато разів.

В очікуванні краху

Проблеми дефіциту бюджету торкнувся і ексглава Офісу президента Андрій Богдан в гучному інтерв'ю Дмитру Гордону. Зокрема, за його словами, якщо в майбутньому році дефіцит досягне 500 млрд грн, українську економіку чекає повний крах.

Щоправда, експерти поставилися до цього прогнозу скептично, відзначивши, що тут просто все змішалося в купу.

"Давайте уявимо вихідні дані: людина взяла в борг 300 доларів. Питання: якщо в наступному році він візьме в борг 500 доларів - це багато чи мало, чи зможе він погасити цей борг, чи ні? - наводить Дорошенко наочний приклад. - Очевидно, що відомості про сьогоднішній борг дають мало корисної інформації, і, щоб відповісти на поставлене запитання, потрібно розуміти, які у людини будуть доходи. Так само і з дефіцитом бюджету: якщо немає зростання економіки і при цьому нас перестануть перекредитовувати, то вже не важливо, 200 млрд у нас дефіцит або 500 - ми дуже швидко впадемо в яму. А ось якщо нам продовжать давати в борг, то ми цього дефіциту навіть не помітимо".

Представлений бюджет занадто вузький, він забитий невеликими програмами зі складними тендерними процедурами, в ньому немає простих масових програм дотацій для малого і середнього бізнесу, дотацій для населення, масових інвестицій в медицину, науку, освіту, вважає Олексій Кущ. Тож навіть якщо гроші до нас прийдуть, вкладати їх буде нікуди.

"Крах економіки на нас, звичайно, чекає, і для того, щоб це прогнозувати, не потрібно бути ні великим економістом, ні Нострадамусом, - підсумував Кущ. - Правда, джерелом цього краху стане зовсім не дефіцит бюджету в сотні мільярдів, а нездатність держави виконувати бюджет за видатками".

Нагадаємо, раніше "Коментарі" з'ясовували, наскільки реалістичні основні показники проекту Держбюджету-2021.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!